Весільні традиції та старовинні світлини: черкаські майстрині облаштовують артпростір

Вісті Черкащини

Колекцію з кількох сотень весільних атрибутів мають черкаські майстрині Олена Почтарьова та Олена Афанасенко. Починали з одного старовинного вінка, а нині мріють створити артпростір для наречених, розповіли вони Суспільному.

Мандрувати Черкащиною у пошуках чогось автентичного черкащанки почали півтора року тому. Збирають традиційні строї та прикраси, у яких ішли під вінець, рушники й ікони, якими благословляли на щасливу долю, вишиванки, ікони та багато інших речей.

Своєрідним оберегом для проєкту “Метелики в голові” є заквітчана ікона, яку під час однієї з експедицій передав син чигиринської майстрині, розповіла Олена Афанасенко.

Після десятків історій зрозуміли – одними весільними вінками не обійтися, бо ця прикраса – лише один із елементів наших традицій, додала пані Олена:

“Тому почали також записувати весільні пісні, збирати інформацію про страви, розпитували про весільні обряди у селах”.

Та чималоспадкоємців знищують сімейні реліквії: вишиті рушники слугують ганчірками, у скринях зберігають зерно, а ікони викидають, зазначили жінки. Тож дати друге життя “вцілілому” вирішили, облаштувавши весільний етнопростір, розповіла Олена Почтарьова. Але поки це лише в планах, спочатку треба визначитися із приміщенням, розташуванням експонатів, а перед цим – підрахувати усі знахідки.

Кожен виріб допомагає більше дізнатися про історію та побут цілого регіону, покоління й навіть конкретної людини.

“Ось напис на рушнику: «Вийду на гору, стану та й крикну: де не родилась, там я привикну». Тобто очевидно, що дівчина вийшла заміж в інше село. Оскільки тоді виходили заміж дуже рано, їй було важко відходили від мами, і вона свої думки виклала в такому рушниковому орнаменті”, – пояснила майстриня.

Частину весільних атрибутів дарують, решту – знаходять на аукціонах, зазначили жінки. Деякі з них доводиться реставрувати, як, наприклад, фоторамку на 36 знімків. Її привезли з села Гайшин Переяславського району. На знімках – різні моменти життя: проводи до армії, повернення із флоту, свята з колегами. Деякі з них підписані, імена деяких людей на фото вони намагаються дізнатися, розповіла Олена Почтарьова.

“Сама рамка 1957-го року. Почали її реставрувати – знайшли на звороті хрестоматію української літератури 51-го року. хтось вирішив, що книжку можна взяти як закладку до фото”, – розповіла вона.

Нині майстрині планують відкрити своєрідний етнопростір, де люди зможуть побачити те, що не завжди є нагода побачити навіть у музеях. Його відвідувачі зможуть не лише побачити рушники, вінки чи вироби з глини, а й самим спробувати їх зробити. Наразі, додали, шукають можливості для того, щоб це організувати.

suspilne.media

Запис Весільні традиції та старовинні світлини: черкаські майстрині облаштовують артпростір спершу з'явиться на Вісті Черкащини.