Було б що. Пополюємо? На Буковині значно зменшилась популяція зайців

Чернівецька газета ЧАС

Все пішло в шкереберть. Навіть в традиційному мисливстві, яке без перебільшення, в усі часи було і залишається частинкою нашої культури. І передусім в царині Матері-Природи, в якій мисливці з давніх давен добували здобичі водночас дбали про її збереження.

А що ж нині? А сьогодні в тому мисливстві проблема за проблемою. Дійшло до того, що навіть заєць, традиційний і найбільш улюблений для полювальників трофей, став у дикій фауні неабиякою рідкістю. Тож незчуємось, як для цього звірка невдовзі доведеться шукати рядок у «Червоній книзі». Причин на цей рахунок не злічити, про що розмовляємо з головою президії УТМР Юрієм Ткачуком. Що скажете з приводу, Юрію Борисовичу? Мало того, що саме полювання здорожчало в рази, так, погодьтеся, що й полювати вже ні на що. А пам’ятаєте далекі 80-ті, коли того зайця, як кажуть самі мисливці, було неміряно. Отож-бо. Тимчасом тепер більшість з членів УТМР впродовж сезону повертають з полювання ні з чим. Так і кажуть: «Відай, будемо прощатися з цим мисливством.»

Поясню причину просто: якщо проблеми сьогодні гостро торкнулися без винятку всі інституції, то вони не обійшли, на жаль, й наше мисливство. Абсолютно. А раз не працює більшість служб, від яких залежить мисливство, то нині маємо те, що маємо. А маємо зубожіння населення, хаос куди не подивитися, то куди вже до якогось мисливства. Ви тут про зайця вболіваєте. А де ж йому взятися, коли через тотальне внесення хімпрепаратів на поля монстрами від АПК не залишилося і шматини живої землі, де б той звірок безпечно сякий-такий корм добував. Тож кому болить, що він гибне, коли на першому плані ненаситний агробізнес?! Бачили, що з краю в край одні соняшники та ріпаки, які десятки разів обробляють такою хімією, що птиця із небес паде. А де ще можна побачити зайця-другого? Як мисливець, добре знаєте: в перелісках і навіть на присадибах сільських жителів. Там навіть лисиця десятими дорогами обминаючи до щенту отруєні сільгосугіддя, знаходить прихисток біля людських жител. Та що казати: на згаданих гектарах монокультур навіть мишоїдні гризуни геть пощезали. Тому згоден, що не з добра зайцю уготоване місце в «Червоній книзі».

Цілком погоджуюся. Але ж, Юрію Борисовичу, в дикій фауні суттєво поменшало також парнокопитної дичини. Навіть на найвіддаленіших виділахБуковинсько-Покутських Карпат заледве зустрінеш косулю, оленя, зубра. Фактор браконьєрства? Вирубки лісів?

Уточнюю: кількість косулі більш-менш тримається на рівні. А ось дикого кабана знищує африканська чума. Ця недуга смертельна. Сьогодні вона тут, а завтра за десятки кілометрів в іншому регіоні краю. Дотинає кількість кабана і фактор браконьєрства. Воно процвітає тому, що на руках (добре відомо звідкілля), відсутність контролю і безкарність.

Наприклад?

Та будь ласка. На Кельменеччині нещодавно незаконно відстріляли дикого кабана. Браконьєра зловили на гарячому, до суду подали. А той суд узяв і кваліфікував вчинок браконьєра як самозахист від кабана. Уявляєте? Ми ж у свою чергу подали звернення щодо відшкодування збитків браконьєром.

Дай Боже, аби на цьому сталося. А тепер, Юрію Борисовичу, щодо зубра. Багато і на різних рівнях говориться, що зубр переводиться через так звану генетичну виродженість. Але в усі часи і віки цей звір, який є окрасою дикої фауни Карпат водився в достатній кількості від кичери до кичери, а тут, бачте, раптом на його кількість смертельно вплинула якась генетика. Придумали? І що, до речі, із заказником у Банилові-Підгірному, куди вже давненько завезли зубрів з інших регіонів, але досі жодного не випустили у дику природу? Що, кошти на вітер?

Я б цього не сказав. Справа в заказнику робиться на рівні кваліфікованими спеціалістами на чолі з досвідченим мисливствознавцем Сергієм Чистовим. Зубрів у дику фауну неодмінно випустять, на все свій час, про що я ретельно дослідив у своїх наукових роботах. І ще по темі: поголів’я зубра суттєво поменшало в «знаменні 90-ті», роки так званого «беспредела», який гостро торкнувся також мисливської галузі, а ще в небувало сніжні 95-96-ті роки, коли в заметах замерзла велика кількість цієї дичини.

Розібралися. А чому, Юрію Борисовичу, на ваш погляд, на водоймах Буковини практично не стало перелітних диких качок та гусей? Раніше скільки б їх не добував, відстріляної птиці вповні для всіх вистачало.

Та ви ж самі добре знаєте причину. А вона в тому, що так звані орендарі водойм до бадилинки скошують рослинність у вигляді очеретів. А для віднадження бакланів, що поїдають і травмують товарну рибу, використовують газобалонні пушки. Лускіт такий, що ті водойми перелітна птиця кілометрами обминає. Куди тільки ми не надсилали звернення, аби заборонити їх використання і – нуль уваги.

Юрію Борисовичу, сільських жителів краю дотинає біда, пов’язана із внесенням з повітря хімпрепаратів для боротьби із сказом диких тварин. В результаті тільки чуєш: «бризкають з неба таку гидоту, що губить наше здоров’я не менше ковіду». Це ж хто має контролювати?

Чув і знаю про таку проблему. Та вирішити її в компетенції органів Держпродспоживслужби. Але погоджуюся з людьми, що справді масштабна біда. Тому ті, кому належить, треба її вирішувати не озираючись. Аби не було пізно.

Юрію Борисовичу, коли і де траплялися випадки сказу дичини і яку саме з них найбільш уражує ця смертельна хвороба?

Насамперед червонясту лисицю, куницю, бродячих собак та здичавілих котів. Востаннє таки випадки ми фіксували ще кілька років тому.

Юрію Борисовичу, особисто давненько не виходив з рушничкою пополювати в лісах та полях.

І даремно. Традиційно продовжується полювання на зайця в регіонах краю, а парнокопитних добувають по ліцензіях.

Добре, що згадали про ці дозволи. Тимчасом рядові мисливці нарікають, що ліцензії їм не по кишеням. Озвучте їх вартість.

Знаєте, мені самому лячно від їх ціни. Але ж вартість ліцензії на відстріл в кожній райраді УТМР різна. Вона приблизно така: відстріл дикої косулі – від 2 тис. грн і вище, дикого кабана – 3 тис. грн і вище, оленя від 40 тис. грн і вище. Пополюємо?

І словом-другим, Юрію Борисовичу, про вовків. Їх кількість стабільна?

Майже. В Буковинсько-Покутські Карпати вони внаджуються з сусідньої Румунії, а в лісо-степову зону краю вони набігають з півдня України, зокрема Хмельниччини. Відстрілюємо. Так, на Кельменеччині разом з вовком відстріляли також не менш небезпечного шакала, який внадився із сусідньої Молдови та Румунії. Ось такі нюанси полювання нинішнього сезону. Когось вони із зрозумілих причин геть розчаровуть, хтось безнадійно і назавжди зачохлив рушницю, а хтось навіть нічого не вполювавши, рішуче налаштований, що в наступному році полювальний сезон принесе добрі зміни в мисливстві.

Розмову вів Іван Агатій, член УТМР, заслужений журналіст України