За ініціативи Генерального прокурора заслухано звіт щодо розслідування вбивства черкаського журналіста Комарова

Серед резонансних злочинів, які на пріоритетному контролі в Офісі Генерального прокурора, – це справи щодо убивства журналістів. На цьому наголосили в Офісі Генпрокурора на зустрічі з представниками Національної спілки журналістів України.

Про це йдеться на сайті "НСЖУ".

Зокрема, Генеральний прокурор України Ірина Венедіктова акцентувала на необхідності створення платформи співпраці щодо розслідування злочинів проти журналістів, у рамках якої діятимуть робочі групи, де постійно заслуховуватиметься стан  розслідування справ щодо перешкоджання прав журналістів.

За ініціативи Генпрокурора сьогодні відбувся звіт щодо стану розслідування убивства журналіста Вадима Комарова, якого було убито в Черкасах два роки тому. Попри всі зусилля правоохоронців, на сьогодні не встановлено ні підозрюваного, ні замовника убивства.

Голова НСЖУ Сергій Томіленко під час заходу в Офісі Генпрокурора зазначив, що чи не вперше справи, що стосуються безпеки регіональних журналістів, ставляться на контроль Генпрокуратури. Сергій Томіленко нагадав, що справа щодо журналіста Вадима  Комарову – останнє вбивство працівника ЗМІ в Україні і 20 червня минатиме два роки з дня смерті журналіста.

Керівник Черкаської прокуратури Олександр Воронін прозвітував, що вбивство черкаського журналіста Вадима Комарова (напад стався 4 травня 2019 року, а помер журналіст внаслідок отриманих травм 20 червня того ж року у лікарні) стало для нього одним з пріоритетних після призначення на посаду.

– Це кримінальне провадження мною особисто заслуховувалося 6 разів. Робота була проведена велика, ми співпрацюємо з ГУНП. Було проведено більше 1700 допитів, проведено 25 експертиз (складні, зокрема, судово-медичні, молекулярні, комплексні тощо), проведено більше 200 негласних слідчо розшукових дій. У день злочину було встановлено рух самого потерпілого. Ми відпрацювали більше 1000 телефонних дзвінків. Напевно перша і основна причина, що не дає нам результатів по розслідуванню цього кримінального провадження – це, на жаль, позиція потерпілих, родичів Комарова. Коли ми вже через декілька днів прийшли з ухвалою суду на обшук, виявилося, що всі матеріали і робочі записи пана Комарова в комп’ютері були знищені. Знайти матеріали, з якими б працював журналіст у переддень нападу, не вдалося. У вилученій техніці знайшли більше 42 тисяч файлів, але це здебільшого особисті файли, а от блокноту, робочих записів не знайшли, – повідомив Олександр Воронін.

Процесуальний керівник по справі Вадима Комарова, заступник начальника відділу Черкаської облпрокуратури Вікторія Дидич повідомила, що після нападу на Вадима Комарова було вилучено по ходу його маршруту 44 відеозаписи камер спостереження, на 17-ти з яких, ймовірно, був зафіксований злочинець. Особа, що йшла за Комаровим, палила цигарки, тож були вилучені недопалки по маршруту для визначення генетичних ознак. Був складений фотопортрет ймовірного злочинця та психологічний портрет злочинця, проведено 25 експертиз, проте деякі можна було проводити лише в Києві, що уповільнювало роботу експертиз.

Аналіз мобільних з’єднань по маршруту журналіста і можливого злочинця дав змогу виділити з’єднання, які діяли на території правопорушення саме в той день та не діяли в інші дні. Всі абоненти було встановлено, а це більше сотні абонентів. Серед цієї маси було виділено 33 особи чоловічої статі, що підпадали під опис імовірних злочинців. У вказаних осіб було відібрано біологічні зв’язки, але результатів це не дало.

Водночас Вікторія Дидич також вказала на несприяння рідних осіб Вадима Комарова. Адже слідчі хотіли з’ясувати, яку саме публікацію анонсував журналіст 3 травня 2019 року, за день до нападу на нього. Та родина потерпілого знищила всі дані, мотивуючи тим, що вони не хотіли, щоб їх особисті дані розповсюджувалися в органах досудового розслідування. У підсумку серед версій і мотивів прокуратура відкинула злочин з метою заволодіння майном, відкинула злочин на ґрунті раптової неприязні, але лишила мотив – злочин з метою помсти за професійну діяльність. У контексті цього допитано понад 60 чиновників Черкаської міськради.

Загалом курує справу Комарова в черкаській прокуратурі перший заступник керівника Черкаської обласної прокуратурі Остап Сидор, а в ГПУ – заступник начальника департаменту офісу генпрокуратури Олег Пелепюк.

Заступник генерального прокурора Ігор Мустеца під час зустрічі зауважив, що нині у прокуратурі виокремлено 8 найбільш актуальних справ по злочинах проти журналістів, за якими будуть проведені окремі заслуховування. Також він висловив готовність за пропозиціями НСЖУ збільшити кількість кейсів злочинів проти працівників ЗМІ для звітування на найвищому рівні.

Генпрокурор Ірина Венедіктова наголосила на необхідності інформування громадськості щодо ходу подібних резонансних справ, сказавши, що немає сенсу нічого замовчувати. Окрім того, у планах також підписання меморандуму про взаємодію та співпрацю між ЗМІ і органами прокуратури і проведення спільних навчальних заходів щодо роботи прокурорів, щоб покращити рівень взаємодії і щоб журналісти мали повний доступ до правосуддя. Окрім того, до важливих резонансних справ готові будуть долучати представників органів досудового розслідування, а це і СБУ, і МВС тощо.

– Ми зараз дійсно хочемо змінити свідомість прокуратури, щоб бути відкритими до ЗМІ і щоб всі розуміли важливість нашої роботи, – зазначила Ірина Венедіктова. – Загалом хочемо, щоб ми були у одному правовому полі – нацполіція, прокуратура і суди. І щоб доступ до правосуддя був у всіх однаковий.

Публічно і акцентовано прогрес у справах щодо розслідування злочинів проти журналістів має висвітлюватися шляхом регулярних публічних звітів прокурорів та представників Нацполіції та МВС. Бо це може стримувати прояви нових атак на журналістів, вважає голова НСЖУ Сергій Томіленко.

Участь в спеціальній нараді в Офісі Генпрокурора, окрім керівництва центральної та черкаської прокуратури, взяли також перша секретар НСЖУ Ліна Кущ, професор, президент Академії української преси Валерій Іванов, керівник міжнародних проектів НСЖУ Микита Головченко та відповідальний редактор інтернет-видання «Прочерк» (Черкаси) Назарій Вівчарик.

Ініціативою оперативно провести звіт щодо стану розслідування убивства журналіста Вадима Комарова генеральний прокурор Ірина Венедіктова відреагувала на коментарі голови НСЖУ Сергія Томіленка під час ток-шоу “Право на владу” (студія 1+1) минулого тижня. Телевізійний ефір ток-шоу було спеціально присвячено зусиллям в розслідуванні вбивств українських журналістів – Георгія Гонгадзе, Павла Шеремета і Олеся Бузини.

ПЕРЕДІСТОРІЯ. Уранці 4 травня 2019 року перехожі побачили на вулиці в Черкасах жорстоко побитого черкаського активіста, журналіста, відеоблогера Вадима Комарова і викликали «швидку». Вадим без свідомості перебував в стані медичної коми, лікарі казали, що «позитивної динаміки немає…» – третя частина головного мозку пошкоджена.

Колеги Вадима Комарова відзначають, що напад трапився через гострі критичні статті, які готував журналіст. Одна із найбільш гучних публікацій за останній час – про обставини п’яного бунту в Черкаській колонії. Серед інших тем публікацій Комарова – розкрадання бюджетних коштів, незаконне будівництво, корупція у Черкаській міськраді. В 2016 році журналіста вже намагалися застрелити.

У ніч на 20 червня журналіст помер.

Правозахисник і журналіст Валерій Макеєв оприлюднював дані про справу, якою займався Вадим Комаров у день, коли на нього було скоєно напад.

Тимчасова слідча комісія ВР включила справу вбитого журналіста Комарова до переліку справ, якими займатиметься.

На початку року прокурор Черкащини Олександр Воронін інформував, що у кримінальному провадженні за фактом убивства черкаського журналіста і блогера Вадима Комарова правоохоронці вже мають «певні напрацювання». Найімовірніше, злочин пов’язаний із професійною діяльністю Вадима Едуардовича.

У березні 2020 року на сесії Черкаської облради виступив новий начальник ГУНП в Черкаській області Михайло Куратченко, який прозвітував за виконану роботу. Депутат Юрій Ботнар на сесії попросив керівника Нацполіції розслідувати вбивство Комарова.

- Моє прізвище фігурує в замовних статтях про це, тож я і моя родина вимагають розслідування, – заявляв Ботнар.

Міжнародна федерація журналістів і Європейська федерація журналістів приєднались до Національної спілки журналістів України, засуджуючи напад, та закликають українську владу гарантувати журналістам безпечне робоче середовище. Представник ОБСЄ у справах ЗМІ Арлем Дезір засудив замах на вбивство журналіста-розслідувача: «Ця цільова атака є особливо тривожною і не може залишатися безкарною. Розслідування ініційовано, і я закликаю владу докласти максимум зусиль для повного розслідування злочину, аби винних було притягнуто до відповідальності».