У Львові засудили за шахрайство двох працівниць псевдокредитних фірм

Йдеться про уродженку м. Коломия Івано-Франківської області, з вищою освітою, яка самостійно утримує неповнолітню дитину та уродженку смт. Івано-Франкове Яворівського району Львівської області, з незакінченою вищою освітою, вирок щодо яких 07 червня 2021 року виніс Личаківський районний суд м. Львова. З вироку суду вбачається, що одна з обвинувачених, діючи в групі з невстановленими особами, матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження , у період з квітня по листопад 2018 року, перебуваючи у Львові в офісному приміщенні та  представляючись  працівницею фінансових установ, а насправді здійснюючи удавану (фіктивну) діяльність щодо надання громадянам фінансових кредитів, заволоділа шляхом обману їх майном (грошовими коштами) на загальну суму 168500 гривень.

При цьому обвинувачена використовувала реквізити низки суб`єктів господарської діяльності: ТзОВ «Диферанс ЛТД» (ЄДРПОУ 32798432), ТзОВ «Інстал АП» (ЄДРПОУ 41485067), ТзОВ «Авуар Інтерлайт» (ЄДРПОУ 40614622), ТОВ «Белінс Груп» (ЄДРПОУ 41909121), ТзОВ «Аква Велет» (ЄДРПОУ 40218331), ТзОВ «ТД Волт Груп» (ЄДРПОУ 37772109), ТзОВ «Олдер Трейд» (ЄДРПОУ 39938808), ТзОВ «Голді ЛТД» (ЄДРПОУ 41408698).

За такою ж схемою діяла інша обвинувачена, використовуючи здебільшого реквізити ТзОВ «АвуарІнтерлайт» (ЄДРПОУ 40614622).

У судовому засіданні обидві обвинувачені винність у вчиненні інкримінованих їм злочинів визнали повністю та повідомили, що роботу в псевдокредитних організаціях вони знайшли за оголошеннями у всесвітній мережі «Інтернет». При цьому їм роз`яснили умови функціонування таких організацій. У їх числі – «неофіційний характер працевлаштування, відсутність реальних ознак фінансової установи в організації, відсутність будь-яких дозвільних документів, ліцензій та необхідність залучення клієнтів, та їх коштів у виді «страхових внесків» як нібито необхідної умови для отримання кредитів». При цьому вони забезпечувались  офісним приміщенням з усім необхідним для його функціонування, рекламною продукцією та проектами договорів із реквізитами різних юридичних фірм із м. Києва. Розмір їхньої  винагороди  залежав від кількості залучених клієнтів та внесених ними коштів. Враховуючи, що кожен клієнт, щоб отримати суму позики повинен був сплатити за інформаційно-консультаційні послуги в розмірі залежно від бажаної суми кредиту.

Щодо працівниці псевдокредитних фірм, яка обвинувачувалася за ч. 4 ст. 190 КК України (шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою),  суд  ухвалив призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років умовно (з іспитовим строком на 3 (три) роки).

Інша працівниця «липових» фірм, яка обвинувачувалася за ч.2 та ч. 4 ст. 190 КК України та яка не відшкодувала у повному обсязі матеріальну шкоду, заподіяну потерпілим, була засуджена до реального тюремного терміну (строком на 5 (п`ять) років).