На Рівненщині за вчинення неправомірних дій кривдник сплатить потерпілій моральну шкоду

Таке рішення постановив Рівненський апеляційний суд, скасувавши рішення місцевого суду, якою позивачці відмовлено у задоволенні позову про стягнення з відповідача моральної шкоди. За багаторічні цинічні знущання над сусідкою суд стягнув з чоловіка 5000 гривень моральної шкоди.

Із матеріалів справи відомо, що в грудні 2015 року від позивачки до поліції надійшла письмова заява про те, що в жовтні 2010 року поблизу житлового будинку на ґрунті неприязних відносин відповідач наніс їй тілесні ушкодження.

За даним фактом було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР). Органом досудового розслідування дії відповідача кваліфіковані за ч.1 ст. 126 Кримінального кодексу України (далі - КК України) (умисне завдання удару, побоїв або вчинення насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень).

У червні 2017 року було винесено постанову про закриття провадження у зв'язку з надходженням від потерпілої заяви про відмову від обвинувачення.

Із лютого 2013 року у провадженні поліції знаходиться ще одне кримінальне провадження, відкрите за ознаками ч. 1 ст. 125 КК України (нанесення умисного легкого тілесного ушкодження).

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд виходив з того, що вирок суду є єдиним процесуальним документом, що встановлює винуватість. Внесення до ЄРДР та проведення досудового розслідування компетентними органами у вказаних кримінальних провадженнях, наявність висновків експертиз та навіть підозри у вчиненні кримінального правопорушення не підтверджують завдання позивачці моральної шкоди вказаними діями, оскільки їх протиправність на даний час, без наявності обвинувального вироку суду, що набрав законної сили, є лише припущеннями позивача, викладеними письмово в його заявах.

Колегія суддів не погодилась з такими висновками суду першої інстанції, оскільки закриття кримінального провадження є нереабілітуючою ознакою для відповідача та не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності.

І хоча у згаданому вище кримінальному провадженні нікому підозру не оголошено, відповідно до ч. 1 ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Причетність відповідача до вчинення інкримінованого йому злочину підтверджується у повному обсязі зібраними під час досудового розслідування доказами: заявою потерпілої, протоколами її допиту та допиту свідків, протоколом слідчого експерименту та іншими матеріалами й доказами у кримінальному провадженні. Із епікризу про хворобу позивачки відомо, що вона знаходилась на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні лікарні із закритою тупою травмою живота та забоєм лівої нирки.

З огляду на те, що внаслідок неправомірних дій відповідача позивачці заподіяно тілесні ушкодження легкого ступеня тяжкості, що спричинили моральні страждання та переживання, судова колегія вважає, що наявні підстави для відшкодування їй моральної шкоди.

Рівненський апеляційний суд апеляційну скаргу представника профспілки в інтересах потерпілої задовольнив частково. Рішення місцевого суду скасував, позов про стягнення моральної шкоди задовольнив частково, стягнувши з відповідача на користь позивачки 5000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рівненський апеляційний суд