Судді з Миколаєва, що задовольнила позов псевдоактивістів, загрожує до 8 років тюрми

Суддя і науковці, які допомагали екоактивістам з ГО «Стоп шлам» відсудити у МГЗ 9 млрд грн, потрапили під приціл компетентних органів. У травні цього року дисциплінарна комісія Мін'юсту притягнула експертів до відповідальності та позбавила свідоцтва на ведення професійної діяльності. А щодо «Стоп шламу» порушили кілька кримінальних проваджень. Хто стоїть за масштабною екологічною аферою? Дізнавалась Наталія Дігтяр.

Серед числа фігурантів кримінального провадження опинилась і суддя Заводського райсуду м. Миколаєва – Ірина Боброва. Саме вона задовольнила позов «Стоп шламу» проти МГЗ.

Пані суддя дивним чином не помітила несплату судового збору.

Як розповів адвокат заводу Володимир Ващенко, при поданні судового позову «Стоп шлам» сплатила лише 10 тисяч 510 грн – тобто суму судового збору, як за одну фізичну особу. Хоча юридична особа, яка є позивачем, має сплачувати судовий збір в обсязі 350 прожиткових мінімумів громадян – на той час ця сума складала 735 тисяч гривень. І суддя Боброва мала б на це відреагувати.

Суддя Боброва мала б залишити позов без розгляду Фото: СтопКор

«Тож давайте підрахуємо ймовірний обсяг збитків, завданих державному бюджету. Беремо 1279 осіб, в інтересах яких діє ГО «Стоп шлам», множимо на 10 510 грн і отримуємо майже 13,5 млн. Згідно з законом, позовну заяву суддя Боброва мала б залишити без розгляду та надати час для сплати судового збору, або ж надалі повернути без розгляду. Проте дива не сталось», – зазначає журналістка.

Судді загрожує ув'язнення

Тож наразі НАБУ порушено кримінальне провадження та здійснюється досудове розслідування щодо дій Бобрової Ірини В’ячеславівни за ст. 364 ККУ ч. 2 – зловживання владою. Адже ненадходження коштів до державного бюджету – це шкода, що свідомо заподіяна цією суддею державному бюджету України і державі Україна.

Збитки бюджету сягнули майже 13,5 млн грн Ілюстрація: СтопКор

Санкції за цією статтею передбачають позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Нагадаємо:

У 2020 році ГО «Стоп шлам» подала позов до Миколаївського глиноземного заводу, вимагаючи від підприємства понад 9 млрд грн. Позивачі посилаються на висновок асоціації психологів, які нібито опитали майже 1300 жителів районів поблизу металургійного велетня.

За висновком Держекоінспекції, викиди шкідливих речовин на Миколаївському глиноземному заводі не перевищують норму.