Будівництво Київської обхідної дороги є найбільшим інфраструктурним проєктом часів Незалежності

Укравтодор презентував бачення реалізації будівництва 150-кілометрової об’їзної дороги навколо столиці. Напередодні Верховна Рада внесла зміни до законодавства, які дозволяють реалізувати будівництво дороги за новими правилами. «Реалізація проєкту не полягає виключно у проведенні процедури закупівлі. Внесені Верховною радою України зміни до законодавства створюють умови для подальшого реформування закупівельної системи, формування нової практики конкурентного відбору підрядників з урахуванням міжнародних стандартів та норм. Що ж стосується технічної можливості проведення через Prozorro таких форм контрактів, на кшталт EPC+F, – її на сьогодні, на жаль, немає», – коментує Оксана Філатова, начальниця Управління власності та державних закупівель Укравтодору. Практика проведення закупівель на міжнародному рівні поза системою Prozorro не є унікальною для України. Йдеться про спільні проєкти з міжнародними фінансовими організаціями, які закуповуються за їх окремими правилами, окремих міжурядових угод, гранти та проєкти технічної допомоги. Чому це надважливо для країни? Відкладати будівництво Київської обхідної дороги відкладати вже нікуди. До 40% транспорту у столиці – транзитний. Так звана «мала кільцева дорога» давно перетворилася на звичайну міську вулицю з безліччю світлофорів, наземних пішохідних переходів. Київ займає топові місця за рівнем заторів у різноманітних рейтингах. Водночас це надзвичайно складний і масштабний проєкт. Зведення КОДу – це 150 кілометрів автобану, понад 20 транспортних розв’язок, новий мостовий перехід через Дніпро (довжина з підходами і естакадами становитиме 25,7 км), викуп земельних ділянок. Орієнтовна вартість проєкту: 85 млрд грн. Це співмірно з річним бюджетом Укравтодору. Реалізувати цей мегапроєкт лише за бюджетні кошти – недоцільно. Наразі втілення проєктів, які включають у тому числі конкурентний відбір підрядника з функцією залучення інвестицій, технічно неможливе в умовах чинного законодавства. Найбільші світові гравці зацікавлені працювати за міжнародними нормами та стандартами, на основі яких формується вся світова практика. «Парламентом прийнято політичне рішення — запуск пілотного проєкту КОД. Наше завдання створити конкурентний та відкритий конкурс. Зараз розпочато розробку нового нормативно-правового акту, відповідно до кращих стандартів FIDIC, CIPS, а також із залученням міжнародного арбітражу та у рамках міжнародно визнаної системи ціноутворення. У висновку, КОД має стати еталонним проєктом як у розрізі закупівельних процесів, так і використання сучасних технологічних рішень», — зазначила Директорка Команди підтримки реформ при Укравтодорі Олександра Азархіна. Для того цього необхідно виконати наступні завдання: Розробка та прийняття нормативного-правового акту, який визначить порядок реалізації проєкту. Процедура відбору підрядника має відповідати кращим світовим практикам. Визначити етапи реалізації проєкту. Проведення конкурентних відборів за затвердженим порядком. Використання досвіду втілення проєкту для вдосконалення системи публічних закупівель.