Мінімальні зарплати та соціальні виплати: як змінять порядок їх розрахунку

«Зарплати будуть залежати від мінімального посадового окладу для відповідних категорій працівників»

За задумом авторів законопроєкту, реформа торкнеться системи оплати праці як держслужбовців, так і інших громадян. Втім, поширюватися закон буде не тільки на бюджетників. По суті, нижній рівень зарплат громадян «відв'яжуть» від прожиткового мінімуму.

По-перше, прожитковий мінімум після того, як новий закон набуде чинності, не застосовуватиметься як розрахункова величина для визначення посадових окладів і заробітної плати працівників та інших виплат. По-друге, в Кодексі законів про працю пропонується прибрати норму про те, що розмір мінімальної зарплати не може бути нижчим за прожитковий мінімум. Також зникає норма про те, що мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі не менше прожиткового мінімуму.

Замість цього автори законопроєкту пропонують вказати, що мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) працівників підприємств, установ та організацій, що фінансується з бюджету, встановлюється у розмірі не менше мінімального розміру посадового окладу, визначеного на 1 січня календарного року для відповідних категорій працівників. Що стосується небюджетної сфери, то мінімальний оклад (тарифна ставка) або інша мінімальна базова величина у системах оплати праці працівників підприємств, установ та організацій визначаються в розмірі не менше 50% мінімальної заробітної плати, визначеної відповідно до закону.

Законопроєкт містить безліч інших нововведень. Про деякі з них «ФАКТАМ» розповів адвокат, керуючий партнер юридичної фірми «Горецький і Партнери» доктор філософії у галузі права Олег Горецький.

— Які виплати назаразі залежать від прожиткового мінімуму?

— Згідно з чинним законодавством, в Україні до прожиткового мінімуму прив'язано понад 150 різних виплат: аліменти, допомога на дітей та безробітним, допомога особам з інвалідністю, виплати чорнобильцям, малозабезпеченим сім'ям, пенсії, різні штрафи й таке інше.

— Якщо нижній рівень зарплат та інших виплат «відв'яжуть» від прожиткового мінімуму, то їх підвищення вже не буде обов'язковим при збільшенні прожиткового мінімуму. Чи не вийде тоді, що прожитковий мінімум зростатиме, а зарплати та інші виплати залишаться на попередньому рівні або навіть знижуватимуться?

— У такому разі зарплати будуть залежати від мінімального розміру посадового окладу для відповідних категорій працівників, який буде затверджуватися законом про державний бюджет України на відповідний рік, незалежно від встановленого прожиткового мінімуму.

— Як буде формуватися та розраховуватися прожитковий мінімум, якщо цей закон буде ухвалений остаточно?

— Законопроєкт № 3515 ухвалили тільки в першому читанні. Швидше за все, в нього ще будуть вносити корективи. На сьогоднішній день законопроєктом передбачено, що прожитковий мінімум має встановлюватися в процентному співвідношенні до середньомісячної заробітної плати в Україні за рік з урахуванням прогнозованого рівня інфляції поточного року.

Автори законопроєкту пропонують наступне процентне співвідношення розміру прожиткового мінімуму та середньомісячної зарплати (не менше):

у 2021 році — 40 відсотків;

у 2022 році — 41 відсоток;

у 2023 році — 42 відсотки;

у 2024 році — 43 відсотки;

у 2025 році — 44 відсотки;

у 2026 році — 45 відсотків;

у 2027 році — 46 відсотків;

у 2028 році — 47 відсотків;

у 2029 році — 48 відсотків;

у 2030 році — 49 відсотків;

у 2031 році — 50 відсотків.

— Як, в які періоди і на скільки буде змінюватися розмір прожиткового мінімуму за новим законом?

— Законопроєктом передбачено зміну розміру прожиткового мінімуму раз на рік у відсотковому співвідношенні до середньомісячної зарплати. Також документом передбачено: якщо фактичний розмір прожиткового мінімуму протягом трьох місяців перевищує більше ніж на 10% розмір затвердженого прожиткового мінімуму, Кабінет Міністрів України на основі моніторингу виконання Державного бюджету України повинен розглянути питання про підвищення розміру прожиткового мінімуму.

«Рада хоче виключити з нормативно-правових актів згадку про прожитковий мінімум, замінивши його «розрахунковою одиницею» та «штрафною ставкою»

— Як за новим законом пропонується розраховувати різні соціальні виплати, які зараз прив'язані до прожиткового мінімуму?

— Законопроєктом пропонується внести зміни до чинних законів, парламентарії хочуть виключити з нормативно-правових актів згадку про прожитковий мінімум, замінивши його «розрахунковою одиницею» та «штрафний ставкою». На жаль, їхній розмір ще невідомий, оскільки в законопроєкті зазначено, що розмір такої «одиниці» буде встановлювати Верховна Рада у державному бюджеті на наступний рік, а ось розмір «штрафної ставки» складе 2% від «розрахункової одиниці».

У разі прийняття законопроєкту передбачається збільшення деяких соціальних виплат, це стосується мінімальних пенсій, виплат на дітей, виплат інвалідам.

Щодо розмірів адміністративних зборів та штрафів, то їхній рівень поки невідомий, оскільки в документі вони прив'язані до «штрафної ставки» та «розрахункової одиниці», але, швидше за все, їхній розмір буде більшим.

Зарплати, надбавки й доплати будуть залежати від «базової величини», сума якої наразі також невідома.

— Хто буде відстежувати економічну статистику для визначення реального прожиткового мінімуму? Які критерії такої оцінки?

— У прикінцевих положеннях законопроєкту передбачено, що до 2025 року Кабінет Міністрів України має забезпечити створення органу виконавчої влади, діяльність якого буде спрямована на систематичне дослідження витрат домогосподарств, і затвердити методологію формування прожиткового мінімуму, розрахунок якої базуватиметься на фактичних витратах домогосподарств. Також контролюючу функцію будуть виконувати Міністерство фінансів України та Міністерство соціальної політики України, — підсумував Олег Горецький.

Варто відзначити, що, на думку колишнього віцепрем'єра Кабінету міністрів України Павла Розенка, постійно зростаючий дефіцит Пенсійного фонду не дозволяє збільшувати виплати пенсіонерам. За його словами, в уряду навіть немає коштів для виплат за зобов'язаннями, тобто пенсій, зафіксованих чинним законодавством. Як наслідок, розраховувати на зростання пенсій у найближчій перспективі не доводиться.

Фото Сергія Тушинського, «ФАКТИ»