Окупність інвестицій у зрошення можлива протягом 5-6 років, – вчений

В Україні асоціації сільгосптоваровиробників-водокористувачів, отримавши в управління чи у власність польові зрошувальні мережі, зможуть щорічно інвестувати $400-500 на гектар у відновлення та підтримку іригаційної інфраструктури.

Про це заявив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Олександр Нечипоренко, повідомляє Укрінформ.

«За нашими підрахунками, знадобиться в середньому $2,5-3 тис. на гектар, залежно від стану тієї чи іншої зрошувальної системи. Активними інвесторами повинні стати самі сільгосптоваровиробники, об’єднані в асоціації або ж інші корпоративні структури водокористувачів, яким мають бути передані в управління, а згодом і у власність, польові зрошувальні мережі. Такі об’єднання спроможні щорічно інвестувати $400-500 на гектар у відновлення та підтримку іригаційної інфраструктури. Головна умова тут – законодавча гарантія захисту їхніх капіталовкладень», – розповів вчений.

Нечипоренко зауважив, що законопроєкт №5202 «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель» вирішує проблему з об’єднанням агроводокористувачів та передачі їм польової інфраструктури.

Водночас, за словами експерта, необхідно передбачити можливості капіталізації земельно-водного активу, наприклад, шляхом випуску цінних паперів, а також визначити у цих процесах роль місцевих громад. Крім того, доцільно врегулювати механізм оподаткування новостворених об’єднань і окремих агроводокористувачів.

Як приклад науковець навів досвід Німеччини, Великої Британії та інших країнах асоціації водокористувачів, де на період свого становлення звільнені від сплати ПДВ повністю або частково. Також варто врахувати варіанти державно-приватного партнерства у зрошуваному землеробстві.

Нечипоренко наголошує, що окремо слід законодавчо визначити право на воду, яке, відповідно до міжнародних норм, передбачає гарантію якості та доступності цього ресурсу.

«Крім того, з метою забезпечення ефективного, екологобезпечного та високоінтенсивного ведення зрошуваного землеробства є необхідність доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення нормою відповідальності за відсутність та неналежне ведення Книги історії полів», – відзначає фахівець.

Науковець прогнозує, що рентабельність будуть визначати ціни на агропродукцію, але розрахунки показують, що й за нинішніх умов аграрії в змозі отримувати до $600 прибутку з кожного зрошуваного гектара.

«Отже, окупність інвестицій можлива протягом 5-6 років. В окремих випадках цей термін буде більшим – залежно від вирощуваних культур та кон’юнктури ринку», – додав Нечипоренко.

Нагадаємо, що Одеська обласна рада затвердила регіональну Програму розвитку агропромислового комплексу до 2023 року, у якій, окрема, ідеться про відбудову меліорації та зрошування.