Прогноз на рекорд: чого очікувати від жнив 2021

Аграрії більшої частини країни вже приступили до збирання озимих культур, прогнози на врожайність яких були доволі оптимістичними, адже кількість опадів цієї весни була більш ніж достатня. Навіть на Півдні вологи було стільки, що й не завжди потрібно було використовувати системи зрошення. Та чи гарантує це рекордний врожай? Agravery.com дізнавалось у експертів та сільгоспвиробників, на що варто очікувати в цьому році.

Неналите зерно

Цьогорічний врожай має бути кращим за сезон 2020 року. Та чи зможе він перевершити показники попередніх рекордних років?

За словами менеджера з розвитку бізнесу компанії «Maxigrain» Олени Нероби, в Україні прогнозується непоганий врожай озимих, а от ріпак постраждав, тож на суттєві показники аналітик не розраховує: «Я прогнозую, що урожай пшениці в цьому році сягне позначки 29 млн тонн, ячменю – 9 млн тонн, але варто враховувати і якість зерна, яка буде цього року не на найвищому рівні через затримку в збиранні. А от врожай ріпаків сягне дещо більше 2 млн тонн. Втім, невеликий вал компенсується гарною ціною, яка стартує від $550 за тонну в порту Одеси. Тоді як ціни на пшеницю, в залежності від якості та строків поставки, коливаються від $200 до 217 за тонну».

А от аналітик компанії «Agritel an Argus Media company» Олексій Єрьомін більш оптимістичний в своїх прогнозах по пшениці. За його словами, врожай може сягнути позначки 30,5 млн тонн: «Наразі в Україні зібрали приблизно 8% площ пшениці і усе вказує на те, що врожай може бути рекордним. Теж саме і по ячменю, наразі усе вказує на великий вал цієї зернової. Зараз його ціна становить $202-203 за тонну. Що стосується ріпаків, то тут прогнозувати щось дуже важко. Навіть самі агрономи не беруться цього робити. Але ціна на традиційний (не ГМО – Ред.) ріпак наразі становить $620 за тонну».

Та попри оптимістичні прогнози аналітиків більшість опитаних аграріїв досить стримано оцінюють свій майбутній врожай. Усе через спеку, яка накрила країну. Вона саме припала на період наливу зерна, через що аграрії прогнозують зменшення майбутнього врожаю озимих зернових. Так, за словами Володимира Дукача, заступника директора господарства Рудьківське, що на Чернігівщині, навіть на Півночі зернові «горять», дощів немає, а ті, що йшли раніше – багато вологи не принесли: «В нас весною кожен день був дощ, але випадало по кілька міліметрів, що змочувало лише верхній шар грунту, який одразу висихав із появою сонця. Це не дало достатнього запасу вологи в ґрунті, але стало оптимальним середовищем для розвитку хвороб. Тому, навіть попри обробку зернових фунгіцидами, ми вже зараз спостерігаємо незначні прояви фузаріозу колосу». А от ріпак в господарстві вже дозрів і можна починати збирання, та господарство не має власних комбайнів, тож чекає, поки техніка, яку можна орендувати, повернеться з Півдня.

Ті ж самі проблеми зі спекою мають і на Сумщині, так в господарстві Бориса Заржви ТОВ «Десна» жаліються на щуплість зерна. «Опадів у нас останні три тижні немає, за виключенням дощу, що випав 15 липня. Та й той лише пил прибив. А весною навпаки усе заливало, що й посівну провести не мали змоги. Тому по озимим мали гарну надію, адже у період вегетації все було гаразд. Але останні три тижні не дали змоги досягти бажаної планки по врожайності. Через спеку зерно не налилось, маса тисячі насінин буде низькою. І хоч ми збирання тільки плануємо починати, бо зерно має вологість 15%, та на високий врожай не розраховуємо», - жаліється Борис Заржва. Проте, як додає аграрій, принаймні з хворобами проблем в господарстві немає. Що стосується ріпаків, то тут ситуація дещо краща, хоча ріпак ще вологий і його також не починали комбайнувати, але проблем із хворобами чи розтріскуванням немає, а посіви надають оптимізму.

Аграрії Полтавської області також жаліються на спеку, температура в регіоні сягає позначки 34-35°C. Втім, така погода сприяє швидкій вологовіддачі зерна і пришвидшує збирання зернових. Так, у господарстві ПСП «Ковпаківське» вже розпочали жнива.

«Наразі ми збираємо пшеницю. Поки вона показує врожайність 48-49 ц/га. Проводили три фунгіцидні обробки, фузаріоз не пустили, зі шкідниками боролись, але через спеку зерно не наливається, от тому і врожайність не найкраща. Хоча лабораторні дослідження ми ще не робили, та вже зараз видно, що маса тисячі насінин низька. Ріпаків у нас в господарстві усього 40 гектарів, ми сіяли там різні гібриди з того насіння, що нам раніше давали для демо-ділянок. Та й поле не найкраще – супіски. Втім, врожайність непогана, почали 16 липня збирання і поки бункер показував 25-30 ц/га. Хоча хотілось би 35 ц/га, але на таких ґрунтах і цей показник доволі пристойний. От якби маса 1000 насінин була не такою низькою, то можна було б і більше отримати», - запевняє Володимир Гришко з ПСП «Ковпаківське».

Втім, не усі аграрії жаліються на погоду. Так у ФГ «Аллазаров», що на Київщині, більш оптимістичні погляди на ситуацію. «Ми почали збирати озиму пшеницю 16-го липня, що на тиждень пізніше ніж минулого року. Поки важко сказати, якою буде врожайність, але впевнений що більше 50 ц/га. Почали збирання зі слабшого поля, та є й більш врожайні посіви, тож плануємо вийти на 60 ц/га. Що стосується наливу зерна, то завдяки раннім сортам ми встигли пройти цю фазу розвитку рослин до істотного зростання температур, а отже з цим проблем не було. Фузаріозу колосу також немає, бо в період цвітіння провели обробку фунгіцидами», - стверджує агроном ФГ «Аллазаров» Юрій Горбачов.

Пізні культури також страждають

Та пшениця – це не єдина культура, якій спека могла завдати значної шкоди. Пізні культури також можуть постраждати від аномальної погоди. Як стверджує Борис Заржва, наразі відбувається запилення кукурудзи, але через спеку воно може пройти неналежним чином: «Окрім озимих маємо проблеми й з пізніми культурами. Через спеку почала всихати кукурудза. А саме зараз іде період запилення».

Та ж сама ситуація і у Володимира Гришка: «Кукурудза із раннім ФАО вже починає викидати волоть і, якщо спека триватиме, то пилок буде стерильним і качан буде недозапилений. Відповідно, і врожаю не буде. А якщо спека продовжиться, то й пізні гібриди чекатиме та сама участь. Що стосується соняшнику, то ранні посіви вже починають цвісти, але бджоли у таку спеку майже не літають, хоча пасік навколо доволі багато. Це також призведе до низького рівня запилення і зменшенню можливого врожаю».

Читать також: Від насінини до порту: особливості захисту культур Півночі, Заходу та Центру

В ФГ «Аллазаров» кукурудза також вже викинула волоть, втім Юрій Горбачов не переживає за спеку, адже сподівається, що невдовзі температури знизяться: «Такі високі температури дали кукурудзі істотний поштовх у розвитку після прохолодної весни. Це дало їй змогу набрати необхідну суму ефективних температур для того, аби сформувати гарний врожай. А відносно спеки в період цвітіння, то це, звісно, не добре, але кукурудза рядки вже закрила, а отже в самих посівах температура нижча. Та й прогноз погоди виглядає оптимістично».

Як зазначає начальник відділу агрометеорології Укргідрометцентру Тетяна Адаменко, невдовзі на більшості територій України температура знизиться і пройдуть невеликі опади: «Зараз триває друга хвиля тепла вище 30°C. Це оптимальні умови для збиральної кампанії. Але для пізніх культур це не зовсім добре, рослини починають в’янути. Втім, запасів вологи в ґрунті здебільшого достатньо, і у нічні години тургор рослин відновлюється. А отже нічого критичного поки не трапилось. І вже з 19-го липня температури почнуть зменшуватись до 26-28 °C вдень. Також очікуються опади, здебільшого на Заході та на Півночі і менше в центральній частині України. А це вже оптимальні температури для запилення кукурудзи».