Скільки рефінансування надав НБУ (інфографіка)

Монетарна політика НБУ за останній рік не зазнала значних змін.

Про це пише CASE Україна.

Центр соціально-економічних досліджень CASE Україна провів експертну дискусію з нагоди річниці відставки колишнього голови Національного банку України Якова Смолія та призначення на цю посаду Кирила Шевченка, щоб оцінити зміни, що відбулися в НБУ протягом року.

До позитивних змін в роботі НБУ варто віднести:

запровадження регулювання небанківських фінансових компаній, а саме нагляд (виведення з ринку, вимоги до прозорості власності та до звітності) та засади майбутнього регулювання;

прогрес у нагляді за банками (виведено два банки-порушники);

розвиток грошового обігу та системи електронних платежів – спрощено умови роботи для банків та споживачів. Водночас органи влади продовжують ігнорувати рекомендації регулятора, які НБУ щопівроку оприлюднює в Звіті про фінансову стабільність. Зокрема, за оцінкою CASE Україна, з 7 рекомендацій органам влади, наданих у грудні 2020 року, виконано одну, та ще дві виконано частково.

До сумнівних рішень НБУ за останній рік можна віднести зміну принципів та способів підтримки банків – активізацію «довгострокового рефінансування на 5 років для підтримки ліквідності», пише Ціна держави.

З 3 липня 2020 року до 23 червня 2021 року обсяги рефінансування НБУ платоспроможних банків зросли з 7 до 83 млрд грн. Притім що більшість банків, які отримали ці кошти, не мали проблем із ліквідністю.

Основні обсяги рефінансування пішли на фінансування дефіциту Держбюджету (купівлю банками ОВДП) та кредитування Укравтодору (купівлю банком додаткових емісій його облігацій).