Нацбанк НБУ зберіг прогноз відновлення економіки України після кризи

Пресслужба Нацбанку повідомляє, що Національний банк зберіг прогноз зростання реального ВВП у 2021 році на рівні 3,8%. Посилення споживчого попиту, сприятливі умови зовнішньої торгівлі та високі врожаї компенсують втрати економіки України, пов'язані з посиленням карантину взимку та навесні, гіршими погодними умовами та пізнішим початком жнив.

«У 2022 – 2023 роках економіка зростатиме на близько 4% щороку. Цьому сприятимуть:- високе приватне споживання, - значний попит на товари українського експорту, - пожвавлення інвестиційної діяльності підприємств», - додав спікер.

Очікується, що поточний рахунок платіжного балансу в 2021 році буде зведено з дефіцитом 0,4% ВВП через зростання внутрішнього попиту, відновлення закордонного туризму та вищі обсяги виплат дивідендів. Ці чинники будуть лише частково компенсовані сприятливими умовами торгівлі та рекордним урожаєм зернових.

У наступні два роки дефіцит поточного рахунку значно розшириться внаслідок подальшого зростання внутрішнього попиту на тлі гірших умов торгівлі.

Основним припущенням, яке правління Національного банку бере до уваги, залишається продовження співпраці з МВФ.

«Ми очікуємо на прогрес у перемовинах України з МВФ. Тривале гальмування у виконанні угоди про співпрацю з МВФ створює ризики для фінансування дефіциту державного бюджету, передусім у наступні роки. Це також може призвести до погіршення інфляційних та курсових очікувань, що змусить центробанк проводити жорсткішу монетарну політику.

Натомість виконання програми співпраці з МВФ дасть змогу залучити передбачений обсяг офіційного фінансування та здешевити інші залучення на зовнішньому та внутрішньому ринках. Це підвищить спроможність України утримувати міжнародні резерви на рівні 29–31 млрд дол. США у 2021–2023 роках», - зауважує голова Нацбанку.

Ключовими ризиками для макропрогнозу є посилення карантину в Україні та у світі, а також триваліший і суттєвіший, ніж передбачалося, інфляційний сплеск у світі.

З одного боку, нові варіанти коронавірусу, зокрема «Дельта», швидко поширюються світом та можуть завдати нових втрат українській економіці.

З іншого боку, зростає ймовірність тривалішого й суттєвішого інфляційного сплеску в світі під впливом значних фіскальних та монетарних стимулів, що створює ризики посилення проінфляційного тиску в середині країни та прискорення переходу провідних центральних банків до жорсткішої монетарної політики. Це може знизити інтерес інвесторів до країн Emerging Markets, до яких належить і Україна.

Актуальними також є й інші ризики проінфляційного характеру, зокрема ескалація військового конфлікту з Росією та різке погіршення умов торгівлі.

Беручи до уваги вищезазначений комплекс обставин, ми вирішили підвищити облікову ставку 8% та посилити монетарну політику низкою додаткових заходів:

по-перше, ми продовжимо планове згортання антикризових заходів;

по-друге, з 23 липня встановимо вартість кредитів рефінансування на рівні «облікова ставка + 1 в.п.» за умови проведення кількісного тендера та не нижче цього рівня – для процентного тендера з довгострокового рефінансування;

по-третє, з 1 серпня зменшимо планові обсяги щоденних інтервенцій із купівлі валюти на міжбанківському валютному ринку з 20 млн доларів до 5 млн доларів.

«Наш прогноз передбачає підвищення облікової ставки до 8,5% та утримання її на цьому рівні до ІІ кварталу 2022 року. Цього має бути достатньо для повернення інфляції до цілі 5% у 2022 році», - висловився Шевченко стосовно монетарної політики НБУ надалі.

Водночас у разі реалізації додаткових проінфляційних ризиків Нацбанк готовий й надалі застосовувати монетарні інструменти для повернення інфляції до цілі 5%.

Крім того, Правління Національного банку ухвалило рішення підвищити облікову ставку до 8% річних.

В умовах суттєвішого посилення фундаментального інфляційного тиску такий крок є необхідним для повернення інфляції до цілі 5% у 2022 році та утримання під контролем інфляційних очікувань.

«Інфляція очікувано перебувала за верхньою межею цільового діапазону 5% ± 1 в. п.. У червні темпи зростання споживчих цін у річному вимірі залишилися на рівні попереднього місяця – 9,5%. Водночас інфляція продовжила відхилятися від цільового діапазону суттєвіше, ніж передбачалося у квітневому макпропрогнозі Національного банку», - зазначив Голова Національного банку Кирило Шевченко під час пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики.

Він зауважив, що з одного боку, стрімкіше підвищення інфляції зумовлювали тимчасові чинники – зростання світових цін на продовольство та енергоресурси.

З іншого боку, посилився фундаментальний інфляційний тиск. Так, базова інфляція в червні зросла до 7,3% р/р та помітно перевищила квітневий прогноз.

«Інфляційний тиск певною мірою стримувався сприятливою ситуацією на валютному ринку та відносно стабільними інфляційними очікуваннями», - додав Шевченко.

Також у банку повідомляють, що після досягнення піку восени цього року інфляція почне сповільнюватися.

Цьому сприятиме низка факторів:

вичерпання ефекту низької бази порівняння;

надходження на ринки нового врожаю;

коригування глобальних цін на енергоносії;

ефект від посилення монетарної політики Національного банку, зокрема від підвищення облікової ставки, згортання антикризових монетарних заходів та оптимізація операційного дизайну монетарної політики.

У результаті інфляція знизиться наприкінці поточного року і в другому півріччі наступного року повернеться до цілі 5% і надалі перебуватиме в цьому діапазоні.

Також «Судово-юридична газета» писала, що Нацбанк зняв ще частину валютних обмежень: що дозволили.

Крім того, ми повідомляли, що колекторам заборонили використовувати нецензурну лексику та залякування божників.

Додамо, що Зеленський підписав закон щодо врегулювання колекторської діяльності.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.