Посол ЄС закликає Україну сміливіше підвищувати плату за CO2, а бізнес сподівається на держпідтримку зусиль з декарбонізації

Інтерфакс-Україна

Перекласти тягар фінансування декарбонізації на платників податків буде неправильним, таку позицію висловив посол Європейського Союзу (ЄС) в Україні Матті Маасікас на організованій в рамках конференції YES Brainstorming дискусії "Декарбонізація. Який шлях України?".

"Повинен платити забруднювач. Влада повинна сміливіше працювати з цим", – зазначив посол.

За його словами, плата в Україні за викиди CO2 становить 15 євроцентів за тонну, тоді як в ЄС – понад EUR50.

Заступник генерального директора "Інтерпайп" Денис Морозов зазначив, що бізнес готовий інвестувати в декарбонізацію, однак за підтримки держави ці зусилля матимуть більший ефект. Морозов нагадав, що компанія зробила найбільшу екологічну інвестицію близько $1 млрд без держпідтримки 10 років тому, коли про Green Deal ніхто не говорив, побудувавши замість екологічно брудного мартенівського виробництва інноваційний електросталеплавильний комплекс "Інтерпайп Сталь" і скоротивши викиди СО2 в 10 разів.

За його словами, експортер 85% продукції "Інтерпайп" дедалі частіше отримує від своїх клієнтів запити на проведення екологічного аудиту, і зараз компанія завершує розробку довгострокової стратегії декарбонізації.

"Незважаючи на наявність сучасного, відповідного всім екологічним нормам ЄС металургійного заводу, нам все ще необхідна підтримка від держави. Перш за все, це стосується доступності металобрухту, який є критичною сировиною для декарбонізації", – сказав Морозов. Він закликав залишати весь брухт в Україні, оскільки без нього країна не зможе декарбонізувати металургію і досягти цілей Green Deal.

Другою проблемою він назвав відсутність достатнього доступу промисловості до дешевої низьковуглецевої і "зеленої" електроенергії, зокрема, АЕС.

Виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук зазначив, що основною вимогою до держави є передбачуваність.

"Для довгострокових інвестицій потрібне стабільне середовище... ми готові платити, але потрібні довіра (до дій влади – ІФ) і стабільність", – зазначив він.

За словами Сахарука, зниження постфактум "зелених" тарифів призвело до того, що цього року не буде вироблено майже 1 ГВт "зеленої" електроенергії і додатково викинуто 2 млн тонн СО2.

Віце-прем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина зазначила, що для бізнесу важливо отримати стратегію і Уряд працює над власним українським зеленим курсом.

Вона додала, що є чітке розуміння необхідності фінансових ресурсів для такого зеленого переходу, і це також один з пріоритетів уряду.

За словами міністра захисту навколишнього середовища та природних ресурсів Романа Абрамовського, Україні вже вдалося узгодити ідею українського кліматичного фонду, подібного Фонду енергоефективності, з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), а до кінця вересня таке узгодження може бути завершено і зі Світовим банком.

Глава Мінекології зазначив, що цей фонд може акумулювати всі екологічні податки і плату за СО2, а МФО зможуть їх мультиплікувати, зокрема, ЄБРР говорить про мультиплікатора 4-5 разів. Абрамовський наголосив, що далі йтиметься про зрозумілі проекти для фінансування за рахунок коштів Фонду.

За словами Морозова і Сахарука, одним із напрямків використання коштів Фонду могла б стати компенсація процентних ставок, оскільки в Україні вони істотно вищі, ніж в Європі. Як сказав глава Мінекології, це можливо.

Як повідомлялося, в ресурсному законопроекті (№5600), ухваленому в першому читанні, міститься пропозиція про підвищення плати за викиди СО2 з 10 до 30 грн за тонну.

YES Brainstorming організовано Ялтинською Європейською Стратегією (YES) і Фондом Віктора Пінчука.