Про саміт Україна-ЄС, Росію, газ і безвіз. Ексклюзивне інтерв’ю Жозепа Борреля

Радіо Свобода

Верховний представник Євросоюзу з закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель дав Радіо Свобода ексклюзивне інтерв’ю напередодні саміту Україна-ЄС, що відбудеться у Києві 12 жовтня. Глава дипломатії ЄС, зокрема, розповів, чого слід очікувати від цього саміту. А також зазначив, що сторони мають підписати низку угод, зокрема про спільний авіаційний простір між Україною та Євросоюзом. Також очікується укладення угоди про доступ України до програм «Горизонт Європа» і «Креативна Європа», які охоплюють мистецьку, дослідницьку та академічну співпрацю. Крім того, Жозеп Боррель говорив про Росію, газ, безвіз і не тільки.

– Українські високопосадовці очікують, що під час саміту будуть схвалені «проривні рішення», котрі стосуються практичної інтеграції України до Євросоюзу. Які саме рішення може запропонувати ЄС у цьому напрямку?

– Саміт Україна-ЄС підкреслює нашу послідовну й ефективну підтримку чинного процесу реформування, який впроваджує Україна. Саміт стане нагодою привітати досягнутий прогрес, а також наголосити на необхідності подальшої відданості неперервності й незворотності реформування, зокрема в галузі верховенства права та судочинства. Це передусім в інтересах українського народу.

Саміт – це також нагода для Євросоюзу ще раз засвідчити цілковиту підтримку територіальної цілісності й суверенітету України. Ми розраховуємо підписати угоду про спільний авіаційний простір між Україною та Євросоюзом, яка принесе конкретну користь як громадянам, так і бізнесу. Ми також очікуємо підписати угоду про доступ України до програм «Горизонт Європа» і «Креативна Європа», що дозволить збудувати тісні взаємозв’язки між художниками, дослідниками й академічними спільнотами загалом.

На саміті ми також разом розглянемо, які аспекти нашої Угоди про асоціацію вже досягнуті, а також обговоримо наступні кроки для того, аби ця безпрецедентна угода працювала для обох сторін ще краще ефективніше.

Угода про асоціацію лишається найбільш амбітною в Євросоюзі щодо будь-якої країни-партнера. Маємо пишатися тим, що обидві сторони відповідають цим амбіціям.

– На саміті український президент Володимир Зеленський збирається порушити питання визнання європейської перспективи України. Коли можна очікувати в цьому питанні на позитивний фідбек від ЄС?

– Україна уже дуже близька до Європейського союзу, починаючи з географічної й культурної близькості й закінчуючи нашими тісними зв'язками, зокрема Угодою про асоціацію. Європейські прагнення України і її європейський вибір ЄС визнав і привітав, як зазначено в цій угоді. Засвідчено це й у декларації, схваленій за підсумками саміту «Східного партнерства» 2017 року.

ЄС та Україна поділяють прагнення зміцнювати політичні зв’язки та економічну інтеграцію на основі Угоди про асоціацію, враховуючи глибоку й всеосяжну зону вільної торгівлі. Просування вперед, назустріч процесу реформування і зближення – це найкращий інструмент для досягнення такої мети. Це означає роботу над впровадженням угоди, продовження блискучої співпраці між Україною та інституціями й агентствами Євросоюзу та загалом ведення спільного бізнесу, поїздки на роботу та навчання до Євросоюзу – і навпаки. Всі ці речі з кожним днем роблять нас ближчими один до одного.

– Низка видань стверджує, що декотрі країни ЄС порушують питання про позбавлення безвізу Західних Балкан, а також України, Грузії, Молдови. Причина тому – порушення візових правил громадянами цих країн. Чи існують реальні загрози безвізу між Україною та ЄС і як із ними боротися?

– Безвізові подорожі – це результат зусиль України, яких було докладено до того, аби будувати європейське майбутнє. Тим не менше, ми продовжуємо відстежувати питання протидії корупції в межах механізму призупинення безвізу. Це включає щорічний звіт – оцінку дій, вжитих Україною для забезпечення безперервного виконання критеріїв лібералізації візового режиму, формулювання рекомендацій та перевірку їх виконання.

Ці рамки призвели до більшого залучення української влади до процесу боротьби з корупцією, в результаті якого були здійснені вагомі реформи. А найважливіше – те, що скористатися перевагами безвізу змогли більш як 50 мільйонів українців.

Радий відзначити, що нині європейські кордони відкриті українцям так само, як і в докоронавірусні часи. Українські COVID-сертифікати стали одними з перших сертифікатів у країнах-партнерах, які визнав Євросоюз. Завдяки цьому послабленню обмежень на поїздки в серпні, а також завдяки безвізому в’їзду для власників біометричних паспортів до ЄС уже мали змогу потрапити сотні тисяч українців.

– Як оціните процес імплементації реформ в Україні?

– Двосторонні відносини між Україною та Євросоюзом досягли суттєвого поступу від моменту набрання чинності Угоди про асоціацію 2017 року. Україна здійснила значний прогрес в окремих галузях.

Щороку Євросоюз публікує звіт про імплементацію Угоди про асоціацію, що окреслює виконання Україною своїх зобов'язань в межах угоди. Реформи в галузі верховенства права та боротьби з корупцією мають вирішальне значення для всебічного успіху у впровадженні реформ, і це визнає як українська влада, так і Євросоюз, котрий проявляє свою підтримку.

Водночас угода все ще пропонує величезну кількість невтілених можливостей. І її повна імплементація має лишатися в пріоритеті для обох сторін.

– Україна та Євросоюз можуть посилити потенціал Угоди про асоціацію – такою є і офіційна позиція Києва. У яких галузях можна поглиблювати співробітництво?

– Лише минулого року ми активізували співпрацю в таких галузях, як сировина, кібербезпека, а також Європейська зелена угода.

Але так, Угода про асоціацію має ще багато чого запропонувати. Я знаю, що існує великий інтерес до поглиблення нашої співпраці, приміром, у таких галузях, як інформаційна стійкість і стратегічна комунікація. Можна було би більше зближуватися в напрямку транспортного, екологічного, трудового законодавства.

В цілому зміцнення верховенства права та посилення боротьби з корупцією залишаються вирішальними для забезпечення належного виконання угоди. Ключовим є те, що Україна продовжує свої зусилля в цьому напрямку.

– Євросоюз розглядає нині можливість розмістити на території України військово-навчальну місію. Які шанси, що це рішення буде схвалене в ЄС, і якими будуть завдання місії?

– Давайте зробимо крок назад. Україна насправді подала запит на допомогу Євросоюзу в секторі професійної військової освіти (PME). Ми створили місію з виявлення фактів, аби оцінити потреби в цій галузі.

Дискусії щодо визначення найоптимальнішого шляху підтримки України в PME-секторі ще тривають. Потрібно провести більш суттєвий аналіз, аби визначити найбільш відповідний та ефективний підхід до цієї справи. Ми не ухвалимо рішення щодо цього під час саміту.

– Тривалий час Україна чекає на угоду про «відкрите небо» з Євросоюзом. Наскільки є вірогідним, що її підпишуть на саміті? Яким чином вона працюватиме і які вигоди для обох сторін?

– Радий повідомити ці чудові новини: очікується, що угода про спільний авіаційний простір буде підписана на полях саміту, і Європейський союз із Україною почнуть негайну її імплементацію. Це означає, що, починаючи від дати підпису, європейські авіалінії зможуть відправлятися на будь-яке українське летовище й навпаки. Без жодних обмежень. Це величезний крок у напрямку зміцнення наших зв'язків, який забезпечить ще тісніші контакти між людьми.

Це також буде крок у напрямку впровадження стандартів, адже Євросоюз і Україна також спільно працюватимуть над тим, щоб Україна впровадила авіаційні правила ЄС у таких галузях, як безпека польотів, управління повітряним рухом, чесна конкуренція, екологія, соціальні питання.

– Як скандал щодо Pandora Papers може вплинути на подальшу розбудову зв'язків між Україною та Євросоюзом?

– Ми очікуємо, що недавні припущення за результатами журналістського розслідування з допомогою так званих Pandora Papers, як і будь-які інші підозри, що стосуються корупції чи можливого ухилення від сплати податків, мають бути ретельно розслідуваними компетентними національними органами.

Зусилля України в боротьбі з корупцією продовжують бути частиною нашого інтенсивного політичного діалогу щодо верховенства права і є важливим елементом Угоди про асоціацію Україна-ЄС.

– Росія хоче постачати газ до Європи в обхід України й робить усе можливе, аби реалізувати свій задум: запускає «Північний потік-2», підписує газовий контракт із Угорщиною, штучно провокує енергетичну кризу в Європейському союзі. Що збирається робити ЄС, аби захистити свою енергетичну безпеку і як у цих обставинах Україна може втримати свою роль стратегічного транзитера?

– Енергетична безпека – головна тема нашого нинішнього порядку денного, зважаючи на поточний стрибок цін, який призвів до здорожчання енергоносіїв. Це справжня криза і в Європі, й на світових ринках. Ми не можемо дозволити їй створити енергетичну бідність або дестабілізувати уряди по всій Європі та за її межами. Цього тижня обговоримо це питання на Колегії комісарів Європейського союзу, а наприкінці місяця – з лідерами ЄС.

Що стосується «Північного потоку-2», то ми принагідно багато разів чітко висловлювали свою позицію: «Північний потік-2» не є проєктом загальноєвропейського інтересу. Тим не менше, мета Європейської комісії завжди полягала в тому, щоб у разі побудови газопроводу його функціонування здійснювалося прозоро й не дискримінаційно, з відповідним ступенем регуляторного нагляду, відповідно до міжнародного законодавства та законодавства ЄС у сфері енергетики.

Україна є і лишається стратегічною транзитною країною для транспортування газу. Продовжувати транзит блакитного палива через Україну після 2024 року буде важливим для європейської енергетичної безпеки – ми підтримуємо таку позицію.

У липні ми отримали запит на консультації щодо «Північного потоку-2» від українського Міністерства закордонних справ і відповіли на це схвально. Хочу, аби було зрозуміло: Євросоюз продовжує приділяти величезне значення енергетичній безпеці України.

– Місяць тому в інтерв'ю Радіо Свобода ви зауважили, що складається враження, наче Кремль зацікавлений у конфронтації, бо активно веде підривну діяльність проти Євросоюзу та його країн-членів зокрема. Зважаючи на цю позицію Росії, як ЄС і загалом світ може змусити Росію дотримуватися врешті міжнародного права?

– Європейський союз разом з нашими партнерами, які також поділяють нашу думку, продовжить наполягати на притягненні російського уряду до відповідальність за порушення міжнародного права та невиконання своїх міжнародних зобов'язань. Ми лишаємося непохитними у тому, щоб стояти на сторожі зміцнення міжнародного порядку, що базується на певних правилах. Як чітко зазначено у червневих висновках Європейської Ради, ЄС очікує від керівництва Росії на демонстрацію політичної волі, спрямованої на припинення своїх дій проти Євросоюзу та його держав-членів, а також третіх країн.

– Україна прагне стати частиною європейської сім'ї. А кілька тижнів тому президентка Естонії заявила, що це може зайняти до 20 років. Ви з цим погоджуєтеся чи ні? Й скільки, на вашу думку, часу піде, перш ніж Україна приєднається до ЄС?

– Я би не спекулював на тому, скільки саме років це може зайняти. Зараз важливо зосередитися на посиленні політичних зв'язків та економічної інтеграції України у європейський простір. І найкращий спосіб зробити це – забезпечити тривалі й незворотні реформи на основі Угоди про асоціацію, разом з її положенням про створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, та докласти всіх необхідних зусиль для запровадження європейських стандартів на благо народу України.

Саміт Україна-ЄС відбудеться 12 жовтня у Києві. Від Євросоюзу на ньому будуть присутні президент Ради Європи Шарль Мішель та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Наприкінці вересня віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина заявила, що Київ очікує на посилення потенціалу Угоди про асоціацію.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявляв про плани обговорити під час саміту євроінтеграційні зусилля України і визначити подальші орієнтири для співпраці з ЄС.