Нацбанк закуповуватиме дорогезні юридичні послуги без тендерів: Комітет погодився із законопроектом

Судебно-юридическая газета

Дія Закону України «Про публічні закупівлі» не буде поширюватися на юридичні послуги, закупівля яких здійснюється Національним банком України для представництва його інтересів в органах влади іноземних держав, а також ті, які пов’язані із захистом його прав та інтересів під час врегулювання спорів, розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ, учасником яких є Національний банк України.

Закупівля таких послуг буде здійснюватися Національним банком України у визначеному ним же самим порядку, а за результатами такої закупівлі Національний банк України оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівлі.

Про це йдеться в законопроекті № 5852 від 17.08.2021 «Про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" щодо закупівлі юридичних послуг Національним банком України», який нещодавна був рекомендований Комітетом з питань економічного розвитку для розгляду в другому читанні та ухвалення в цілому як закон.

При цьому члени комітету розглянули 16 поправок, з них 11 відхилили, а 5 врахували.

В першому читанні проект акту був прийнятий 10.09.2021 року.

Автором цієї «геніальної» ідеї є народний депутат України, голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, Данило Гетманцев.

Ініціатор законопроекту скаржиться, нібито існуюча на сьогодні процедура закупівель послуг є досить тривалою та такою, що створює певні перешкоди, зокрема, під час закупівлі юридичних послуг для представництва інтересів Національного банку, в тому числі в закордонних юрисдикційних органах. Так, загалом строк здійснення закупівлі юридичних послуг з використанням процедури відкритих торгів з публікацією англійською мовою становитиме від 66 до 125 робочих днів. В середньому така процедура закупівлі проводиться за 3-4 місяці. При цьому існують ризики визнання торгів такими, що не відбулися, через малу кількість учасників та низьку якість підготовки тендерних пропозицій. За словами депутата, всі ці обставини призводять до того, що Національний банк не може вчасно здійснити закупівлю відповідних юридичних послуг, що позначається на якості належного захисту його інтересів за кордоном. Тому з метою скорочення тривалості процедури закупівлі та нівелювання ризиків «зірваних» торгів пропонується вивести з-під дії закону про публічні закупівлі юридичні послуги, закупівля яких здійснюється Національним банком. Проте, за голову схопилося Головне юридичне управління Апарату Верховної Ради, яке у своєму висновку до законопроекту зазначило, що виведення з-під дії Закону України «Про публічні закупівлі» закупівель юридичних послуг, закупівля яких здійснюється Національним банком України, є нічим іншим як обмеженням конкуренції суб'єктів господарювання, оскільки суб'єкти, що надаватимуть юридичні послуги Національному банку України, отримають більш сприятливі порівняно з іншими суб'єктами господарювання умови щодо укладення відповідного договору. Така привілейована та водночас особлива процедура закупівлі юридичних послуг в окремих суб'єктів господарювання без конкурентних засад, а відповідно до порядку, визначеного самим Національним банком України, суперечить статті 1 (щодо визнання України правовою державою), статті 8 (щодо юридичної визначеності) та частині четвертій статті 13 (щодо рівності усіх суб'єктів права власності перед законом) Конституції України.

При цьому така особлива процедура укладення договорів фактично дозволяє закупівлю юридичних послуг за бюджетні кошти в обхід процедури публічних закупівель. Тобто Національному банку України надається повноваження, а суб'єктам господарювання – фактичний дозвіл на витрату бюджетних коштів поза межами процедури, що передбачена Законом України «Про публічні закупівлі».

Головне юридичне управління прямо зазначає, що положення законопроекту містять значні корупційні ризики.

Головне науково-експертне управління вважає доцільним встановлювати таку преференцію виключно у виняткових випадках.

Також Верховній Раді запропонували розширити підвідомчість господарських судів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Youtube Право ТВ, щоб бути в курсі найважливіших подій.