Борошномели та хлібопекарі пояснили причину відмови узгоджувати зерновий меморандум

Агравері

Про це повідомляє interfax.com.ua.

За даними Родіона Рибчинського, директора «Борошномелів України», урожай пшениці в 2021/22 МР зріс на 29,3% порівняно з 2020/21 МР — до 32,2 млн тонн, водночас кількість продовольчої пшениці, необхідної для виготовлення хлібобулочних виробів, скоротилася в загальному обсязі до 42% із 58% минулого МР.

«Ми пропонували в меморандумі відокремити від граничного обсягу експорту 45% продовольчої пшениці і 55% фуражної, щоб таким чином встановити граничний обсяг експорту тієї чи іншої пшениці», — розповідає Рибчинський.

За його словами, на минулому тижні більшість підписантів меморандуму відмовило представникам переробки в зерновій галузі в введенні поділу обсягів експортованої продовольчої і фуражної пшениці.

«Експорт пшениці з початку нинішнього МР в липні і станом на 8 жовтня склав 10,05 млн тонн, в числі якого продовольча склала 92% — 9,2 млн тонн. При цьому для внутрішнього ринку України і потреб переробної галузі щорічно потрібно 3,5 млн тонн продовольчої пшениці. Учасники ринку попередньо домовилися обмежити експорт пшениці з України в нинішньому сезоні на рівні 25,3 млн тонн, без поділу на продовольчу і фуражну», — пояснює фахівець.

Відповідно, оскільки 92% вивозиться з країни пшениці становить продовольча, в Україні її пропозиція за минулі місяці істотно скоротилася, а різниця в ціні між фуражною і продовольчою пшеницею виросла не менше, ніж до 15 $/т. Це призводить до дефіциту продовольчої пшениці 2 класу, що використовується для переробки в борошно.

Таким чином, починаючи з січня 2022 року, пропозиція продовольчої пшениці знизиться ще істотніше, що призведе або до необхідності борошномелам додавати фуражну пшеницю низької якості в партію перемолу, що істотно знизить якість хліба, або галузі доведеться її імпортувати.

«Виходячи з вищесказаного, ми відкликали підписи трьох асоціацій від меморандуму, який ми підписували 5 липня, тобто ми денонсували наші підписи, і ставимо всіх перед фактом, щоб потім не було ніяких зауважень до наших виробників борошна та хліба. Ситуація, яка склалася на сьогоднішній день, призведе, як мінімум, до двох ситуацій: погіршення якості хліба і істотного зростання ціни на нього», — підсумував Родіон Рибчинський.

Нагадаємо, хліб може подорожчати на 10−25% через зростання вартості газу та електроенергії.