Кабмін має дуже велике бажання працювати над кліматичним порядком денним – делегація ЄС

Інтерфакс-Україна

Бліц-інтерв'ю з Клое Алліо, керівницею операційного відділу «Економічне співробітництво, енергетика, інфраструктура та навколишнє середовище» представництва ЄС в Україні, для порталу Green Deal

Автор: Сергій Шестак

- Нещодавно делегація ЄС відвідала Тернопіль для відкриття «Європейського тижня сталої енергії», присвяченого термомодернізації будівель. Чому ЄС визначив саме енергоефективність в якості, як ви кажете, флагманської ініціативи для сприяння «зеленому» переходу в Україні? Адже є немало інших сфер, де викиди СО2 значно більші…

- Європа не зможе стати кліматично нейтральним континентом до 2050 року без України. Ми в одному човні, на одній планеті, і тому нам дуже важливо підтримати Україну в її прагненнях скоротити викиди CO2. Ми вирішили інвестувати понад EUR100 млн у Фонд енергоефективності в Україні, оскільки саме в цьому ми бачимо низку ключових переваг.

По-перше, це може сприяти посиленню енергетичної незалежності України. Зменшення обсягів споживання газу, насамперед у житловому секторі, зменшить потребу в закупівлі іноземного газу.

По-друге, громадяни України зможуть значно заощадити на комунальних платежах та збільшити свої витрати на інші потреби для покращення якості свого життя.

По-третє, звичайно, наша мета полягає у скороченні викидів CO2 в Україні, в тому числі в процесі опалення будівель.

Окрім цього, якщо звернутись до статистики, система опалення в житловому секторі складає 60% усіх втрат енергії, що в еквіваленті становить 80 млрд грн на рік.

- В яких інших напрямках ви маєте змогу надавати фінансову допомогу Україні задля прискорення перетворень у державі в напрямку декарбонізації?

Ми підтримуємо Україну в усіх аспектах «зеленої» трансформації. ЄС вже інвестував понад EUR300 млн у проекти, спрямовані на забезпечення «зеленого» переходу в таких напрямках, як енергоефективність, енергетика, сільське господарство, лісове господарство, транспорт, охорона навколишнього середовища та зміни клімату.

Сюди входить підтримка з боку ЄС, яка надається через механізми співфінансування разом з міжнародними фінансовими організаціями. Це дозволило інвестувати близько EUR700 млн в Україну. Окрім цього, через Європейський фонд сталого розвитку (EFSD) ми підписали гарантійні угоди з міжнародними фінансовими організаціями для зменшення ризиків інвестування, згідно з якими бюджет ЄС надає гарантії для портфельних інвестицій, у тому числі в Україні.

Завдяки нашим проектам ми надаємо експертну оцінку та технічну допомогу для підтримки реформ в Україні та транспонування законів та нормативно-правових актів ЄС в українське законодавство, як це передбачено Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Ми також бачимо, що український уряд розробляє концепцію Українського «зеленого» курсу на міжвідомчому рівні, і тому тісно взаємодіємо з віце-прем'єр-міністеркою Ольгою Стефанішиною та її командою заступників міністрів у рамках предметного діалогу щодо Green Deal.

- Чи успішно просувається діалог з урядом?

- Під час першої зустрічі в травні ми розглянули досить широке коло питань – від енергоефективності, управління питаннями змін клімату, трансформації вугільних регіонів, промислових альянсів, лісового господарства до водню. На другій зустрічі у вересні ми вирішили продовжити ці обговорення, але також провести більш поглиблену дискусію щодо деяких тематичних напрямків, зокрема екологічних реформ та законодавства, яке необхідно ухвалити у сферах управління відходами, промислових викидів, забруднення повітря, біорізноманіття, а також у сфері екологічного контролю. Щодо останнього, дуже важливо, щоб екологічні інспектори мали доступ до підприємств і могли перевіряти, чи ці підприємства відповідають екологічним стандартам.

Під час цієї другої зустрічі було досягнуто домовленості про створення платформи щодо фінансування «зеленого» переходу, де ми зможемо обговорити необхідні заходи та фінансові питання, а також координувати залучення різних донорів та міжнародних фінансових організацій до фінансування «зеленої» трансформації України. Важливо подумати, як найкращим чином мобілізувати приватні інвестиції та державне фінансування разом із підтримкою донорів.

В цілому наш діалог просувається добре, і ми надалі вже будемо заглиблюватися в деталі.

- Наскільки відомо з вашої публічної комунікації, ви також обговорюєте питання досягнення Україною кліматичної нейтральності до 2050 року, що на 10 років випереджає раніше оголошений термін. Про це, до речі, також йшлось у спільній заяві за підсумками саміту Україна-ЄС… Чому так?

- Ми вітаємо зусилля влади щодо встановлення більш амбітних цілей для досягнення кліматичної нейтральності до 2060 року. 2050 рік – це мета з декарбонізації, визначена Європейським Союзом відповідно до завдань Паризької угоди. Ідея, яку ми хотіли донести, полягає в тому, що, починаючи з впровадження заходів, спрямованих на декарбонізацію, можна виявити ще більший потенціал щодо скорочення викидів, що може прискорити досягнення цілей з декарбонізації.

- В чому, на Вашу думку, полягає найбільше упущення української влади при розгляданні кліматичних проблем?

- Ми будуємо відвертий і конструктивний діалог з українською владою і бачимо, що Кабінет Міністрів має дуже велике бажання працювати над кліматичним порядком денним. Концепція Українського «зеленого» курсу, що розробляється на основі Оновленого національно визначеного внеску України, є новою, але ми бачимо значний потенціал для визначення галузевих цілей з декарбонізації та більш тісної взаємодії з промисловістю.

Уряд має розробити відповідні плани впровадження задля досягнення поставлених цілей. У той же час, багато реформ все ще потрібно запроваджувати в різних напрямках «зеленого» переходу, починаючи з екологічного законодавства. Як і у випадку з багатьма іншими законами в Україні, ефективне виконання має ключове значення.

Однак ми бачимо, що влада налаштована на реформи, і ми готові запропонувати технічну підтримку з нашого боку, залучивши також експертів із ЄС. Я вважаю, що обмін досвідом та практичними знаннями є дуже важливим аспектом для досягнення успіху в майбутньому.

- Але це менш важливо, ніж фінансова сторона питання...

- «Зелений» перехід – це складний шлях, і ми намагаємось поділитися найкращими європейськими практиками, допомагаючи Україні. Питання фінансування цих процесів буде обговорюватися в рамках нової платформи, діяльність якої буде розпочата під егідою нашого діалогу для забезпечення координації стратегічних та фінансових питань. «Зелений» перехід не фінансуватиметься лише за рахунок державних коштів (національних чи міжнародних), він також відбуватиметься за рахунок приватних інвестицій. Інвестиції в модернізацію виробничих потужностей потрібні Україні та стануть частиною зеленої трансформації. «Зелена» економіка також пропонує українським компаніям можливості для інтеграції в європейські та міжнародні ланцюжки створення доданої вартості, оскільки попит на «чисту» продукцію зростає. Ми бачимо, що багато компаній в Україні готові йти саме цим шляхом.