Зростання вартості газу боляче вдарить по цінах на харчі першої необхідності

Факты и комментарии

«Енергетична криза призвела до різкого збільшення цін на енергоносії, у тому числі й на похідний ресурс — електроенергію, — повідомив „ФАКТАМ“ заступник директора ТОВ „АВГУСТА“ (Група Tolk) Олег Наумик. — Хочу зазначити, що від цієї кризи страждають підприємства у всьому світі. Ми вже спостерігаємо скорочення чи повне припинення виробництва у країнах ЄС. Економіка України завжди була однією з найенергоємніших у країнах СНД, не кажучи вже про Європу. Ситуація, що склалася, ставить питання енергоефективності на новий рівень: переможцями виявляться підприємства, що інвестують у зменшення частки споживання енергії при створенні кінцевого продукту».

Варто зазначити, що від різкого здорожчання енергоносіїв у катастрофічному положенні опинились не тільки підприємства харчової галузі.

«За результатами електронних біржових торгів на Українській енергетичній біржі середньозважені ціни на природний газ у січні по передоплаті становлять 52750 грн за тисячу кубометрів, — розповів «ФАКТАМ» президент Української спілки промисловців та підприємців, голова Національної тристоронньої соціально-економічної ради Анатолій Кінах. — Такі тарифи для переробної галузі, тепличного господарства, хімпрому, хлібопекарів і інших підприємств непіднімні. Вартість блакитного палива зросла в 5 разів.

За численними повідомленнями виробників скла, майже третина підприємств галузі зупинили виробництво. Підтримується мінімальна робота спеціалізованих плавильних печей, на що спрямовується газ, проте на виході продукції немає. Ризик у тому, що такі підприємства, у разі їхньої зупинки, не зможуть відновити роботу.

Про зупинку деяких підприємств текстильного виробництва говорить і Укрлегпром. У хімпромі зупинився не тільки найбільший в Європі Одеський припортовий завод, але й сєвєродонецький «Азот» — за повідомленням Союзу хіміків. За таких обставин у 2022 році аграрії отримають тільки 25−30% потрібного їм обсягу добрив. Вже зараз в Україні стрімко, на 30%, дорожчають мінеральні добрива, що використовуються в агросекторі для посівних кампаній. Під загрозою весняні польові роботи.

Є ризик повної втрати тепличного господарства, вже нині 30% виробництва зупинили роботу, адже технічно неможливо поставити вирощування тепличних культур «на паузу», змінити температуру тощо. Проблема також в тому, що зросли тарифи не тільки на газ, але й електрику. За нашими підрахунками, в річному вимірі зростання цін на електрику для виробників взагалі становило 84%.

У цих умовах потрібне відпрацювання спільних заходів з мінімізації негативних наслідків для цих галузей, особливо в частині соціально значущих груп товарів — продовольчих першої групи", — підкреслив Анатолій Кінах.

На думку енергетиків, загроза скорочення виробництва через високі ціни на газ, вугілля та електроенергію існує, але залежить від кількох факторів.

«Перше та головне — поведінка цін на міжнародних ринках, — вважає Олег Наумик. - Оскільки криза має глобальний характер, переваги отримають підприємства, в яких є доступ до дешевого внутрішнього ресурсу. На жаль, Україна не має достатніх ресурсів вугілля та газу для забезпечення внутрішнього споживання, а наявний ресурс спрямований на забезпечення потреб населення.

Друге — державне управління енергетичним сектором. З метою забезпечення низьких цін для побутових споживачів вводяться обмеження на ринку газу та впроваджуються положення щодо спеціальних зобов'язань (PSO — Public Service Obligations) на ринку електроенергії. Самі механізми мають право бути залучені як інструмент коригування цін для кінцевого споживача, але в жодному разі не повинні бути основними на ринку. Зараз склалася ситуація, коли замість відкритого ринку ми маємо жорстко зарегульований енергетичний сектор. Бізнес уже платить втридорога за населення, і це перекладається на вартість кінцевого продукту для того ж населення", — відмітив Олег Наумик.

Але чи є вихід з цієї кризової ситуації і що повинна робити держава?

«У такій ситуації для держави є лише кілька доступних кроків для запобігання катастрофі, — повідомив „ФАКТАМ“ голова Ради з питань іноземних інвестицій та економічного розвитку України, засновник Babitskyi Investment Management Роман Бабицький. — В терміновому порядку зрозуміти, чому й досі ігнорується протокольне доручення СНБО від 21 жовтня по погашенню боргів і закупівлі газу в „Нафтогазі“. Пряме ігнорування „Нафтогазом“ цього доручення, підписаного президентом, є одною з головних причин всього енергетичного колапсу. Також треба нарешті зрозуміти, чому внутрішній видобуток газу не покриває внутрішні потреби країни. Зрозуміти та виправити. А ще не завадить змінити процедуру розрахунку рахунків за газ, оновити процедуру нарахування, зробити її прозорою та зрозумілою».

Варто зазначити, що в Україні затвердили перелік підприємств, які виробляють соціально значущі товари і яким поставлятимуть природний газ внутрішнього видобутку з обмеженою націнкою 25%. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, понад 6,8 тисячі компаній зможуть отримувати природний газ за дешевшою ціною.

Фото Сергія ТУШИНСЬКОГО, «ФАКТИ»