Як Україна переживе зростання цін і як можуть працювати "продуктові картки": що кажуть експерти

Новини.LIVE

Стрибок цін на енергоносії не тільки в Україні, а й у всьому світі, спровокував різкий підйом вартості продуктів. Така ситуація змусила виробників піти на подібний крок щоб не працювати в збиток. У свою чергу, на межі виживання опинилися соціально незахищені верстви населення, для яких висока ціна на харчування - критична грань. Як вчинить Україна?

Тема підвищення цін на продукти і продуктових карток стала темою, яку засудили експерти в ефірі телеканалу LIVE, передає Новини.LIVE.

Читайте також: Хто зможе отримати продуктові карти і про яку суму йдеться-економіст

https://t.me/novynylive/11596

За словами нардепа від партії "Слуга народу" Данила Гетманцева зростання цін на енергоносії - не єдина проблема в світі. Зростання цін на продукти харчування також є досить істотним. І якщо говорити про яйця, зернових і крупах - на цьому наші аграрії добре заробляють.

"У 21-му році, я думаю, що це найприбутковіший бізнес в Україні. Коли ціна йде вгору-всі аграрії від цього заробляють і всім від цього добре. З іншого боку - продукти харчування дорожчають. І держава може приймати такі тимчасові рішення, коли обмежується націнка на певні категорії товарів, але вони є тимчасовими, вони не є ринковими. Завдання держави в цьому контексті полягає саме в тому, щоб соціальні верстви населення не страждали від подорожчання цін. Тому ми будемо послідовно допомагати", - розповів Гетманцев.

На думку голови Комітету економістів України Андрія Новака, минулого року інфляція значно вища, ніж позаминулого, а це означає, що вона прискорилася. Основна причина-різкий стрибок цін на енергоносії, причому одночасно на всі види - газ, електроенергію і паливо.

"Оскільки енергоносії-це обов'язкова частка собівартості всіх без винятку товарів і послуг - це спровокувало ланцюгову реакцію підвищення цін. А енергоносії у нас подорожчали (як Ви знаєте) не на 1-2 або 3%, а на 25-30% - це дуже великий удар для виробників. Ні виробники, ні торговці не можуть працювати собі в мінус. І коли у них так зросли ціни на енергоносії і відповідно собівартість зросла, вони змушені були піднімати ціни на свою продукцію, на товари і послуги", - поділився Новак.

Він також додав, що зараз ми у великій залежності саме від цін на енергоресури. Якщо для населення уряд цілком правильно зафіксував ціну до завершення опалювального сезону, то для бізнесу часи дуже важкі.

"Я б порадив уряду працювати насамперед в енергетичному секторі над мінімізацією зростання цін на енергоносії, враховуючи об'єктивні світові, зокрема європейські, тенденції", - констатував Новак.

Голова Комітету економістів також згадав коронавірусні обмеження, як одну з проблем на шляху бізнесу.

"Тут ми повністю залежимо від розвитку епідемії і ні ми, ніхто в світі не може спрогнозувати, як епідемія буде розвиватися далі. В економічному аспекті, окрім енергетичного сектору, уряду треба зробити все, щоб український бізнес мав доступніші гроші, тобто, за нижчими кредитними ставками. Тому що без цього навіть поповнити обігові кошти практично неможливо під сьогоднішні відсотки", - визнав Новак і додав:

"Інфляція в бюджеті закладена приблизно така, яка у нас є за фактом в 2021-му році. Будемо сподіватися, що інфляція принаймні не буде більше в 22-му, ніж в 21-му.за курсом гривні в тому ж бюджеті уряд заклав курс 28,5 - сподіваємося, що принаймні більше не буде. А далі все залежить (крім об'єктивних зовнішніх обставин) від ефективності урядової політики та політики Національного банку України. Малий і середній бізнес треба залишити в спокої і думати лише над програмами стимулів і мотивацій розвитку".

У свою чергу, заслужений економіст України, Міністр економіки в 1997-1998 роках Віктор Суслов ситуацію, що склалася пов'язав насамперед з підвищенням цін на енергоносії.

"У нас різко підвищилися ціни для виробників на газ, на електроенергію - це все закладається в ціну. Тому йде така швидка інфляція витрат. А що стосується ось цих ілюзій, що подешевшав одяг - просто змінилася структура споживання. Коли йде загальне зростання цін, то пріоритетним для громадян є природно покупка продуктів харчування - тут, як кажуть економісти, більш жорсткий попит. Відповідно, коли не вистачає грошей на одяг, замість дорогого брендового одягу багато хто переходить на інший сегмент споживання. На все грошей не вистачає-купують дешевший одяг. У крайніх випадках доходять до секонд-хенду",- розповів Суслов.

Подібна зміна структури споживання, на думку експерта, створює ілюзію нібито десь зниження цін. Крім того, темп споживчої інфляції розраховується по кошику споживання, яка включає по суті найдешевші продукти.

"Люди, які живуть на рівень вище такої бідності не завжди ці найдешевші продукти купують. І тут треба додати показник ще й так званої промислової інфляції - у нас же дуже швидко ростуть оптові ціни промисловості, їх Індекс більше 56% вже. Тут закладається основа для продовження швидких темпів інфляції в цьому вже році. Олег Устенко, радник президента, днями оголосив, що він очікує темп інфляції відсотків до 20 і я думаю, що це так. Хоча Нацбанк пообіцяв і наша влада підписала в меморандумі з МВФ зобов'язання утримати інфляцію в межах 5% плюс-мінус 1%",- поділився економіст і додав .

"Кілька можливостей: класичний-методи монетарної політики. Те, що зараз Національний банк і робить, підвищуючи ставки рефінансування і здорожуючи кредити. Але найкраще зараз було б користуватися другим методом: все-таки зупинити розгін інфляції витрат. З урахуванням того, що Україна все ж виробляє близько 200 мільярдів кубів газу на годину собівартістю не більше 3-4 гривень за куб, можна було звичайно не роздувати ціни на газ до рівня 60 і навіть 70 гривень за куб, як це зараз робиться. Це різко завищені ставки. Тому якби правильно продовжувати регулювати ціни і тарифи на газ, можна було б стримати інфляцію", - констатував він.

Щодо впровадження продуктових карток в одному з ефірів радник президента Олег Устенко навів у приклад Америку, де для соціально незахищених верств населення діють продуктові чеки. За словами нардепа від" Слуги народу " Данила Гетманцева, це не означає, що і Україна їх введе.

"Він говорив про світовий досвід і про один з варіантів. Я особисто вважаю,що не треба нам продуктових чеків, що достатньо тієї програми, яка виплачується. Просто ми повинні її збільшити і виплачувати її соціально незахищеним верствам населення через додаток "Дія". Це працює класно, це працює нормально. В рамках цієї програми ми можемо це реалізовувати і будемо це реалізовувати. Ніякі продовольчі картки вводитися не будуть. Людям похилого віку тисяча буде виплачуватися на ліки. Це вже розширення програми допомоги. Згодом я не виключаю того, що тим самим пенсіонерам, інвалідам, багатодітним матерям будуть проводитися виплати через цю ж систему на допомогу у зв'язку з подорожчанням цін на харчові товари", - розповів Гетманцев.

За його словами, вже з лютого українці старше 60 років зможуть скористатися цими коштами для покупки ліків.

А ось заслужений економіст України, Міністр економіки в 1997-1998 роках Віктор Суслов не схвалив варіант використання продуктових карток і нагадав, що у нас теж є досвід, і не найкращий. Як один із прикладів-період Великої Вітчизняної війни де тільки в 1947-му році Радянський Союз і в його складі Україна відмовилися від використання карток.

"Це відбувається при загальній бідності, це природно. Те, що говорить Устенко, другими слова означає, що значна частина українських громадян потрапляють за межу бідності, в зону виживання. Для того, щоб люди не вмирали з голоду, їм потрібно гарантувати певне отримання мінімальних продуктів. Але це вже в багатьох країнах робилося. Коли я працював в Африці, там, де йшла громадянська війна в Мозамбіку - там теж була тотальна карткова система. Ну ось ми рухаємося кудись в цьому напрямку... Мені це не подобається, я б вважав за краще іншу соціальну політику, яка була б націлена на збільшення мінімальних пенсій, мінімальних доходів і де можна було б обійтися без введення карткової системи розподілу продуктів", - подъитожил він.

Продуктові картки: що раніше звучало

Ціни на продукти в Україні цього року можуть зрости на 20%. Однак подібна тенденція простежується по всьому світу через кризу на ринку енергоносіїв. Що робити, щоб пом'якшити удар по гаманцю українців і чи варто вводити продуктові карти – в бліц-інтерв'ю Новини.LIVE розповів Павло Кухта.

Через зростання цін на продукти в Україні заговорили про введення цільової підтримки для малозабезпечених. Йдеться про щось подібне "продуктовим карткам".