Приватні виконавці вважають маніпуляцією висновки Рахункової палати

Судебно-юридическая газета

Як раніше писала «Судово-юридична газета», Рахункова палата у своєму звіті стосовно питання виконання рішень в Україні звинуватила приватних виконавців у тому, що вони «відбирають хліб» у державних виконавців.

«Узаконенням/запровадженням у 2016 році інституту приватних виконавців можливі втрати доходів державного бюджету, за розрахунками, становили 334 400 тис. грн (2020 рік – 214 200 тис. грн, І півріччя 2021 року – 120 200 тис. грн)», - зазначила РП.

Окрім того, Рахункова палата вважає ризикованим законопроект, що написаний у співавторстві з головою Комітету ВР з питань правової політики Андрієм Костіним.

На такі висновки відреагували в Асоціації приватних виконавців України.

«Рахункова палата надала маніпулятивні висновки щодо приватних виконавців та законопроєкту №5660!

Висновки аудиту Рахункової палати щодо примусового виконання рішень України містять ознаки маніпулювання фактами та перевищення повноважень державного органу, що проводив аудит. Про це заявив Голова АПВУ Віталій Чепурний:

«Окремі висновки Звіту ви вважаємо відверто маніпулятивними. Зокрема, меседжі про те, що робота приватних виконавців призводить до того, що державний бюджет недоотримує багатомільйонні кошти у вигляді виконавчого збору.

По-перше, держава передусім має бути зацікавлена в верховенстві права, невід’ємним елементом якого є виконання судових рішень. Приватні виконавці ефективно і швидко опрацьовують виконавчі провадження. Об’єктивно, «приватники» вп’ятеро ефективніші за відповідну державну систему. По-друге, приватні виконавці – самозайняті особи, отже їх робота не вартує державному бюджету ні копійки, водночас до 42% від своїх доходів приватні виконавці скеровують державі у вигляді податків».

Також він зазначив, що Рахункова палата перевищила свої повноваження, надаючи у своєму Звіті упереджену оцінку законопроєкту №5660 "Про примусове виконання рішень".

«Повноваження Рахункової палати закріплені у статті 7 закону «Про Рахункову Палату»: їх 14. І серед них немає повноважень щодо визначення потенційних ризиків окремих законопроєктів. Тому виникає питання, чому Рахункова палата вирішила проаналізувати законопроєкт №5660 і які аргументи брала до уваги, формулюючи висновок, що низка проєвропейських норм документу «є неприйнятними, оскільки містять ризики для економіки та безпеки держави, створюють підґрунтя для зловживань у сфері примусового виконання рішень та дають можливість уникати відповідальності за порушення у цій сфері», - додав Голова АПВУ.

АПВУ звертається до Рахункової палати з проханням перевіряти інформацію перед її офіційною публікацією і пропонує свою експертну допомогу для узгодження публікацій щодо примусового виконання рішень в Україні», - зазначила організація приватних виконавців.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.