Тарифи на воду зросли. На півдні України скаржаться на якість

Радіо Свобода

Від січня 2022 року громадяни України сплачуватимуть більше за водоспоживання – Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), схвалила зміну тарифів для 45 водоканалів. Підвищення комунальної плати за воду викликало особливе невдоволення жителів півдня України, де населення нарікає на якість води з-під крану. Наскільки зросли тарифи на воду в містах Приазов'я? Як до цього ставляться мешканці цього регіону? Чи вплине підвищення тарифів на покращення якості води і модернізацію інфраструктури? Це з'ясовували в ефірі програми «Новини Приазов’я» на Радіо Свобода.
Бердянськ – «тарифний лідер»
НКРЕКП встановлює тарифи для всіх водоканалів, а також для інших підприємств, що займаються водопостачанням та водовідведенням. Окремо затверджуються тарифи на водопостачання, і окремо – на водовідведення, причому вони різні для водоканалів.
Один з найвищих тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення для населення встановлено для жителів Бердянська. З 1 січня цього року для всіх груп споживачів міста тариф становить 57 грн 07 копійок разом із ПДВ. Водночас, мешканці Бердянська нарікають на якість води з-під крану в місті, тому обурюються підвищенням тарифів. Містяни кажуть, що не вживають воду з-під крану, натомість витрачають додатково від 200 до 700 гривень на замовлення бутильованої води, або ж обов'язково фільтрують її перед вживанням.
Разом з цим головна санітарна лікарка Бердянська Олександра Кікарош в ефірі «Новини Приазов’я» запевнила, що «вода в Бердянську безпечна за епідеміологічними показниками».
«Відхилення від норми мають два показники: перманганатна окиснюваність та вміст фтору. По інших показниках, які моніторить наша установа, всі вони відповідають державним санітарним нормам та гігієнічним вимогам до води, призначеної для споживання людиною. Тобто немає хвороботворних мікроорганізмів, які могли б викликати кишкові захворювання», – сказала вона.

Однак лікарка зізналась, що для пиття віддає перевагу купленій мінеральній воді.
На офіційному сайті Бердянської міської ради зазначено, що проєкт тарифу на підприємство «Бердянськводоканал» був надісланий у першій половині 15 грудня, в той день, коли проводилося засідання комісії. Тому опублікувати на сайті проєкт не було можливості, а отже містяни не могли надати свої зауваження.
У Маріуполі з нового року тариф на централізоване водопостачання та водовідведення загалом становить 29 грн 11 копійок. Майже вдвічі дешевше, ніж у Бердянську. Новим тарифам, як з’ясував кореспондент «Новин Приазов’я» місцеві не зраділи, адже зазначають, що якість маріупольської води залишає бажати кращого. Зокрема, жителі скаржаться на неприємний запах: «Ми платимо за питну воду, а отримуємо технічну».
Директор Маріупольводоканалу Володимир Антоненко пояснив, що на зміну тарифів вплинуло зростання вартості електроенергії та інші витрати підприємства. Наразі Маріуполь отримує воду зі Старокримського водосховища.
Як повідомлялось ще в 2020 році , Франція мала надати 64 млн євро кредитних коштів під 0,08% річних для реалізації проєкту забезпечення Маріуполя питною водою. Про це казав Олексій Резніков, який на той момент був віцепрем'єр-міністром-міністром з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
«На ці кошти у Маріуполі буде побудована відповідна фільтрувальна станція, водозабори, проведені необхідні дослідження, де саме і як саме брати і забезпечувати питну воду для міста, в якому проживає майже пів мільйона мешканців», – сказав тоді Резніков.
Влада міста наприкінці минулого року проінформувала, що з метою покращення системи водовідведення, у Маріуполі продовжують реалізацію проєктів за підтримкою міжнародних партнерів.
«У 2022 році плануємо провести реконструкцію станції біологічної очищення стоків, а також відремонтувати три насосні станції, які перекачують майже 90% стоків. Крім того, оновити майже три кілометри основного каналізаційного колектору», – розповів перший заступник міського голови Михайло Когут.
Як зазначається на сайті міської ради Маріуполя, ці заходи «підвищать санітарну безпеку, скоротять викиди СО2 та інших забруднюючих речовин».
«Абонентська плата – вимога законодавства»
Херсонський водоканал, окрім здорожчання електроенергії, підвищення оплати за водопостачання та водовідведення, пояснює збільшення вартості також збільшенням витрат на ремонтні роботи. За даними водоканалу, розрахунки на амортизацію зросли на 10% та зі структури тарифів на 100% видалено витрати на збут.
Після новорічного підвищення в Херсоні діють такі тарифи: на централізоване водопостачання – 15 грн 78 копійок за 1 куб. м, на централізоване водовідведення – 14 грн 92 копійки за 1 куб. м. Загалом зростання тарифів на воду у 2022 році в Херсоні становить 4,8%.
Зазначається, що відтепер споживач сплачуватиме, окрім централізованого водопостачання та водовідведення, і за абонентське обслуговування.

Директор МКП «Херсонський водоканал» Віктор Скобліков в ефірі програми вказав ще на одну причину зростання тарифів – збільшення зарплат працівникам.

«Ціна на електропостачання зросла в 1,7 раза, подорожчали матеріали. У нас у складовій тарифу – електропостачання та заробітна плата – це більше від 70%», – зазначає він.

Чиновник також зазначив: «Введення абонентської плати – не примха водоканалу Херсону, це вимоги законодавства України. Ця абонентська плата вводиться з 1 січня по всіх водоканалах України».

Воду жителі Херсону отримують зі свердловин, однак теж скаржаться на її якість. Скобліков пояснює це тим, що «водоносні горизонти цих свердловин залягають у вапняках. Це впливає на жорсткість води».
Водночас модернізація свердловин, каже він, не стоїть на місці: «Ми у 2021 році використали 509 тисяч коштів водоканалу для ремонту свердловини 2092, яка розташована на майданчику насосної станції №1 у центрі міста. Це дозволило довести показники жорсткості води у свердловині до 1 мг на літр при нормі 7 мг».

В кінці грудня начальник управління ЖКГ Генічеської міськради Олег Кульчицький назвав «тарифним геноцидом» підвищення плату за комунальні послуги. В ефірі «Новин Приазов’я» він повідомив, що наразі тариф на воду в Генічеську не змінився і складає близько 25 гривень для міських жителів та в середньому 15 гривень для сільської місцевості.
За його словами, люди не знають, що сьогодні куб води має коштувати більше від 40 грн. Кульчицький сказав, що в міськвиконкомі розуміють, що така ціна для населення занадто висока: «Будемо намагатися утримувати таку суму (тариф – ред.), щоб люди могли сплачувати за використану воду. Сьогодні люди досить не платоспроможні. Ситуація з роботою в селах не є стабільною».
Найнижчими в Україні тарифи на воду з 1 січня 2022 року є у Черкасах: 21 грн 35 копійок грн/м³ без ПДВ – 13,12 грн/м³ та 8,23 грн/м³ за водопостачання та водовідведення відповідно.
Збільшення витрат на очищення
Провідний експерт з водопостачання та водовідведення Офісу підтримки реформ при Міністерстві розвитку громад та територій України Роман Приходько пояснює різницю цін на воду в різних містах відстанню, на яку треба подавати воду.
«Це залежить від географічних умов. Якщо в Черкасах беруть дніпровську воду, то Приазовський регіон природно є незабезпеченим водою», – сказав він в ефірі програми.

Він також констатує, що «тарифи зростають швидше, ніж доходи населення».

«Близько 40-60% в собівартості послуг – це витрати на енергопостачання. Зараз зменшилася потреба у питному водопостачанні населених пунктів, але споруди розраховані на великий обсяг. А отже питома вартість – це вже не один кіловат на куб, а два, три та навіть більше у різних регіонах» – зазначив Приходько.

За його словами, необхідна модернізація таких споруд: «По-перше, треба їх оптимізувати, по-друге, поставити обладнання іншого класу енергоефективності. Це наша енергетична незалежність, за цим майбутнє. Третій етап – джерела з кожним роком забруднюються. Тому очищення води потребує зайвих витрат».
У якості позитивного прикладу експерт наводить Маріуполь, де колись не було цілодобового водопостачання. Експерт нагадав, що після першого етапу оптимізації мереж населення почало цілодобово отримувати воду, при цьому споживання на 30% було зменшено.