Заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев: «Спрямовуємо зусилля на зміцнення обороноздатності та підтримку людей»

Урядовий Кур'єр

Повномасштабна агресія російської федерації проти України 24 лютого 2022 року змінила життя країни та внесла корективи в плани уряду щодо фінансування різних галузей, напрямів і програм. Про те, як в умовах війни вдається підтримувати гуманітарну сферу, Укрінформ вирішив дізнатися у заступника міністра фінансів Романа ЄРМОЛИЧЕВА.

— Пане Романе, чи був готовий Мінфін оперативно реагувати на виклики, пов’язані з війною?

— Насамперед хочу звернути увагу на те, що жодна цивілізована країна не очікує, що в ХХІ столітті можливі замахи на її територіальну цілісність і суверенітет, тим паче з боку сусідньої держави. Водночас ми вже мали анексію Криму та створені кремлем псевдореспубліки на Донбасі і розуміли, що політика рф давно спрямована на знищення нашої державності. Початок повномасштабного вторгнення, з одного боку, спричинив, будьмо відвертими, стресовий стан та паніку в суспільстві, а з іншого, зумовив необхідність зосередитися на пріоритетних питаннях зміцнення обороноздатності країни та підтримки людей, які постраждали від воєнних дій.

Мінфін уже не вперше оперативно реагує на різні виклики. Згадаймо пандемію COVID-19, коли ми спільно з Міністерством охорони здоров’я докладали максимум зусиль, щоб передусім протистояти поширенню коронавірусу, а згодом завдяки підтримці уряду нам вдалося збільшити фінансування медицини та спрямувати кошти, крім як на лікування людей, і на наукові дослідження з розробки вітчизняних експрес-тестів, закупівлю вакцин, масову вакцинацію населення, що попри репліки скептиків, як бачимо, дало суттєві результати. Нагадаю, що рішення тоді ухвалювали посеред бюджетного періоду, і нам вдалося збалансувати бюджет, утримати економіку, а також підтримати реформи в різних сферах.

Отже, з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну Мінфін уже мав досвід оперативного ухвалення рішень в частині аналізу видатків державного бюджету та виокремлення пріоритетних цілей для фінансування.

— Ви звернули увагу на те, що один із пріоритетних напрямів фінансування — підтримка людей, які постраждали під час війни. Розкажіть про це трохи детальніше.

— Безперечно, в умовах воєнного стану, поряд із забезпеченням обороноздатності країни, одним із найголовніших завдань для уряду є соціальний захист громадян, продовження виплат заробітних плат і пенсій, надання людям підтримки від держави. Тут слід розуміти, що в регіонах, де відбувалися й, на жаль, продовжуються активні бойові дії, люди втратили роботу, житло або ж змушені були залишити домівки… Переконаний, немає в Україні жодної сім’ї, яку б так чи інакше не зачепила війна. Тому ми спрямовуємо зусилля насамперед на підтримку людей. Ідеться про завчасну виплату пенсій, соціальних допомог, заробітних плат працівникам бюджетної сфери, зокрема в умовах простою підприємств. Зауважу, що Мінфін дивиться на проблему комплексно, адже і працівники, й роботодавці зазнали значних економічних втрат.

Так, у межах програми єПідтримка по 6500 гривень вже виплачено 3,6 млн людей, які втратили роботу чи заробіток внаслідок бойових дій. Це понад 23,2 млрд гривень.

Окрім того, уряд започаткував програму виплати компенсації роботодавцям за працевлаштованих внутрішньо переміщених осіб — також по 6500 гривень. За цією програмою за рахунок коштів резервного фонду планується спрямувати на підтримку відповідального бізнесу 200 млн гривень.

Хочу звернути увагу, що, за інформацією Мінекономіки, до центрів зайнятості роботодавцями подано 518 пакетів документів. Ухвалено 440 рішень про надання такої компенсації за працевлаштування 686 внутрішньо переміщених осіб. Станом на 3 травня роботодавцям перерахували 1,8 млн гривень.

Також уряд надає допомогу людям, які у зв’язку із загрозами їхньому життю були змушені покинути свої домівки чи переїхали з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і Севастополя, а також з районів, де тривають бойові дії, та внесені до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб. Допомога на проживання виплачувалася щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 року на кожну внутрішньо переміщену особу. Так, особа з інвалідністю та дитина отримували допомогу у розмірі 3000 грн, інші категорії громадян — 2000 грн.

Починаючи з травня, допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які виїхали з територіальних громад, що розташовані в районах проведення бойових дій або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні, блокуванні, а також внутрішньо переміщеним особам, чиє житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний вебпортал електронних послуг. За рахунок резервного фонду державного бюджету для першої черги виплат Мінсоцполітики надали 10 млрд грн. Додам, що станом на 4 травня зареєстровано майже 4 млн внутрішньо переміщених осіб, для виплати допомоги на проживання перераховано 5,2 млрд грн.

— Поміж пріоритетів — і питання фінансування освіти, соціального захисту, охорони здоров’я, тобто всієї гуманітарної сфери. Водночас через соцмережі освітяни в деяких громадах скаржаться, що не отримують заробітні плати у повному обсязі. Як можете пояснити таку ситуацію?

— Хочу одразу наголосити, що Міністерство фінансів повністю виконує зобов’язання із забезпечення бюджетів на місцях необхідним ресурсом для виплати заробітної плати вчителям, медикам та іншим бюджетникам. У Державному бюджеті України на 2022 рік передбачено 97 млрд грн освітньої субвенції місцевим бюджетам на виплату заробітної плати вчителям закладів загальної середньої освіти. За даними Державної казначейської служби України, ці видатки профінансовано на 100% від розпису на січень — квітень 2022 року (33 млрд гривень). Потреба в коштах на травень на виплату заробітної плати вчителям становить 10,5 млрд гривень.

Тепер спробуймо розібратися, чому в деяких громадах заробітна плата виплачується вчителям не в повному обсязі або ж є затримки з виплатами. За оперативною інформацією, наданою Міністерством освіти і науки, у квітні, наприклад, не виплачували зар­плату педагогам у 54 територіальних громадах, зокрема: на Донеччині — в 9 громадах, в Запорізькій області — у 10 громадах, в Київській — у трьох, в Луганській — у 2 громадах, на Миколаївщині — у 5 громадах, на Сумщині — у двох, на Харківщині — в 17, в Херсонській області — у 6 громадах. Це пов’язано, наприклад, з неможливістю здійснити виплати у зв’язку з активними воєнними діями, тимчасовою окупацією українських територій, відсутністю зв’язку з керівництвом, при виявленні фактів співпраці з окупантами тощо. Звісно, питання виплат у таких громадах є вкрай складним, немає єдиного рішення для всіх. Однак у кожному окремому випадку Мінфін та органи Казначейства шукають можливі шляхи вирішення цієї ситуації. Крім того, скажімо, на Київщині в окремих громадах були відсутні електроенергія, інтернет-зв’язок. Після поновлення комунікацій усі виплати буде проведено.

Водночас є громади, де активні воєнні дії вже не ведуться і вчителі мають можливість повернутися до виконання професійних обов’язків. Однак, наприклад, за березень освітяни могли отримати заробітну плату не в повному обсязі, що було зумовлено простоєм. Зверну увагу на те, що саме засновник або уповноважений ним орган управління освітою ухвалює рішення щодо оплати праці вчителів в умовах простою. Адже постановою уряду від 07.03.2022 №221 керівникам органів місцевого самоврядування рекомендовано в межах фонду заробітної плати, передбаченого у кошторисі, самостійно визначати розмір оплати часу простою працівників. При цьому людина не має отримувати менше двох третин тарифної ставки встановленого їй тарифного розряду (посадового окладу).

— Чи достатньо нам власного ресурсу для забезпечення фінансування освіти у 2022 році?

— Звісно, в умовах пріоритетного спрямування коштів на потреби захисту від російської збройної агресії частину ресурсу довелося перерозподілити. Однак Мінфін постійно шукає альтернативні джерела фінансування потреб держави. У тім числі, й на підтримку освіти. Тому вже зараз разом з іншими органами влади готуємо спільний зі Світовим банком проєкт «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні». Обсяг оголошеної допомоги становитиме $1,5 млрд.

У межах цього проєкту передбачено відшкодування видатків державного бюджету, здійснених для оплати праці працівників державних органів, а також заробітної плати вчителям закладів загальної середньої освіти. В середньому Світовий банк відшкодовуватиме по $200 млн щомісяця.

Підтримка міжнародних партнерів, безперечно, є вкрай важливою зараз. Очікуємо, що донорські кошти посилять спроможність українського бюджету, а отже, сприятимуть наближенню нашої перемоги.

Водночас зверну увагу, що, за даними Державної казначейської служби України, станом на 1 квітня у 1444 місцевих бюджетах виникли залишки освітньої субвенції в обсязі 7,5 млрд грн, а також акумульовано у 1202 місцевих бюджетах 242 млн грн субвенції з держбюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки людям з особливими освітніми потребами. Це — також ресурс, який має посилити спроможність органів місцевого самоврядування у частині фінансування освіти.

— А як в умовах війни держава фінансує охорону здоров’я?

— Зрозуміло, що державні гарантії медичним працівникам в умовах війни мають бути посилені, адже від професійності та вмотивованості лікарів залежить збереження життів наших військових і цивільних, поранених внаслідок збройної агресії російської федерації. Крім того, важливим є безперебійне постачання ліків та медичних засобів. Хочу наголосити, що уряд вдячний усім країнам, які надали та продовжують надавати Україні гуманітарну допомогу в медичній сфері.

Уряд, зі свого боку, забезпечив видатки з державного бюджету за програмою медичних гарантій. Більшість комунальних закладів охорони здоров’я отримують фінансування через програму медгарантій, загальний обсяг якої — 157,3 млрд грн (+33,4 млрд грн до 2021 року). На період дії воєнного стану для забезпечення безперебійного фінансування всім надавачам медичних послуг щомісяця сплачується на банківські рахунки максимально можлива фіксована сума коштів, незважаючи на фактично внесені записи в електронну систему охорони здоров’я. За даними Державної казначейської служби, на оплату медичних послуг за програмою медгарантій спрямовано 49,2 млрд грн, або 100% до плану на січень — квітень (32,2% до річного плану), з них за квітень — 12,4 млрд гривень.

Окрім того, для оплати праці працівників комунальних закладів охорони здоров’я, які не долучені до програми медичних гарантій, передбачено субвенцію місцевим бюджетам на підтримку окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я в обсязі 2,2 млрд гривень.

У травні на оплату медичних послуг за програмою медичних гарантій і на згадану субвенцію місцевим бюджетам необхідно 13 млрд гривень.

— Пане Романе, а що загалом із виплатами на тих територіях, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження або здійснюють їх не в повному обсязі?

— Звісно, в умовах воєнного часу є особливості казначейського обслуговування розпорядників (одержувачів) коштів місцевих бюджетів. Запровадження Казначейством дистанційного обслуговування дає можливість здійснювати виплати навіть без прив’язки до відповідної території й оперативно вирішувати питання першочергових видатків.

Також існує специфіка казначейського обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, розташованих в населених пунктах, на території яких органи державної влади не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі повноваження. Це питання врегульовано рішенням уряду від 01.04.2022 №265-р (ДСК), відповідно до якого здійснення платежів відбувається на підставі даних органів Казначейства, погоджених військовими адміністраціями, що володіють оперативною інформацією про відповідні території.

— Певно ж, маємо вже зараз думати і про фінансування повоєнної відбудови...

— Війни рано чи пізно завершуються. Для нас важливо, з якими викликами при відновленні економіки й інфраструктури країни доведеться стикнутися. Звісно, український народ небезпідставно очікує на перемогу, адже нам ментально властиво будувати, а не руйнувати. Мінфін нині активно долучається до засідань робочих груп Національної ради відновлення, адже, захищаючи державу від зазіхань агресора сьогодні, маємо вже зараз думати, якою хочемо бачити нашу країну завтра. Тож очікуємо, що спільно з державами-партнерами консолідуємо зусилля, активуємо внутрішні можливості, відбудуємося, модернізуємось й забезпечимо нашим громадянам гідні умови життя в незалежній, суверенній, зорієнтованій на європейські цінності Україні.

Олександр РАДІЙЧУК,

Укрінформ,

Київ