"Ало, це прачечна?": у Києві пройшла акція за УКФ (ФОТОРЕПОРТАЖ)

У середу, 8 червня, біля Національного художнього музею України відбулась акція за Український культурний фонд "Розібрав – збери назад".

Учасники акції вимагають розпустити наглядову раду УКФ, скасувати рішення чинної наглядової ради УКФ щодо проєктів та винести на публічні обговорення зміни до закону про Український культурний фонд.

Акція відбулася біля місця, де міністр культури і інформаційної політики Олександр Ткаченко дає пресконференцію про рік своєї роботи на посаді, а саме Мінкульт курує роботу фонду.

На акцію прийшли кілька десятків учасників з плакатами "Прачечная" та з музичними інструментами, на яких грали "реквієм за УКФ".

Коли міністр Ткаченко прийшов на пресконференцію, то навіть зупинився та поспілкувався з активістами, сказавши їм, щоб вони озвучили вимоги по суті: "Я бачу реквієм, бачу прачечну, висловіть свої претензії по суті".

Демонстранти вимагали в Ткаченка розпуску наглядової ради УКФ, на що міністр заявив, що в нього немає механізму розпуску ради, а всі процеси відбуваються в рамках закону та він не має підстав не довіряти юристам.

Активісти провели Ткаченка вигуками "Міністр Прачечної".

Що таке Український культурний фонд (УКФ)

Український культурний фонд створили у 2017 році задля сприяння розвитку національної культури та мистецтва в державі, розпочав свою роботу він у 2018 році. Серед відомих УКФ підтримав такі проєкти, як ГогольFest, кінофестиваль "Відкрита ніч", BookForum та Одеський міжнародний кінофестиваль.

Проте станом на зараз, як заявляють учасники акції, чинна наглядова рада УКФ абсолютно нівелювала усі здобутки фонду за останні три роки і створила кризу у його діяльності. Зокрема, вони висувають наглядовій раді такі обвинувачення:

необґрунтований перегляд результатів конкурсів і відхилення проєктів з високим рейтингом без роз'яснення, що виглядає як впровадження практики ручного управління за закритими дверима;

частину рішень було ухвалено незаконно: з порушеннями регламенту, підробленими підписами членів наглядової ради;

без діалогу зі співробітниками фонду, з експертними радами та з ширшою культурною спільнотою де-факто відбулась зміна пріоритетів фонду на 2021 рік, а також зміна правил конкурсу;

через дії наглядової ради останніми місяцями масово звільняються співробітники інституції.

Нагадаємо, що у березні цього року новоутворена Спілка концертної індустрії України звинуватила УКФ у порушенні власних же правил видачі грантів. У зв'язку з тим, що культура чи не найбільше постраждала від пандемії ковіду, Кабмін виділив 590 млн гривень на її підтримку. Розподілити ці кошти мав якраз УКФ через грантову програму "Культура в часи кризи: інституційна підтримка". Загалом на ці гранти претендували 1082 проєкти, з яких 852 отримали фінансування. Іншим 230 було відмовлено. І спілка звинуватила УКФ у порушенні порядку розподілу цих коштів.

У фонді звинувачення відкинули надали роз'яснення щодо кожного випадку нібито неправомірно витрачених коштів. Тоді навіть, дійсно, було виявлено порушення у подачі заявки однією компанією і їй відмовили у фінансуванні.

До гучного скандалу традиційно доєдналися політичні сили. Нардеп Ярослав Железняк з "Голосу" написав заяву у НАБУ щодо неправомірної витрати коштів фондом. Ці звинувачення підтримало і Міністерство культури. Проте пізніше відбулась зустріч депутата з керівниками фонду, після чого він відкликав свою заяву.

Важливо у цій історії те, що скандал виник якраз напередодні виборів нового виконавчого директора УКФ. Тоді цю посаду обіймала ще з 2018 року Юлія Федів. Вона планувала знову податися на конкурс, але в останній момент зняла свою кандидатуру. В результаті, тоді голову фонду так і не змогли обрати, це вийшло лише з другої спроби.

Після цієї історії, зі зміною керівництва фонду, у травні цього року розгорівся новий скандал – через втручання наглядової ради УКФ у процес конкурсного відбору проєктів на грантові програми. Процес відбору відбувається у кілька етапів, які можна відслідковувати в особистому кабінеті заявників, проте, як заявляють учасники, на етапі переговорних процедур більшості проєктів було відмовлено у фінансуванні без пояснення причин. Натомість фінансування отримали проєкти з меншою кількістю балів та нижчою позицією у рейтингу.

Через це низка культурних інституцій, серед яких Довженко-центр та Мистецький арсенал, написали відкрите звернення до президента Володимира Зеленського, Кабміну та Мінкульту з проханням розпустити наглядову раду фонду.

Тодішня голова наглядової ради Лариса Мудрак заявила, що необхідне перезавантаження УКФ та наглядової ради з проведенням необхідного аудиту. У протилежному випадку вона заявила про можливість самовідводу. З цією заявою Мудрак виступила 1 червня, а уже 7-го – написала заяву про відставку.

"Криза розпочалася задовго до мого приходу. Й вона торкається всіх трьох етапів роботи УКФ. Експертного, дирекції та наглядової ради. Найбільше зауважень було до НР. Новообраний у квітні директор ще не приступив до роботи. Розпочався перший великий аудит. Мій голос як голови НР переважно залишався в меншості по голосуванню в НР. Я неодноразово закликала НР до прозорості та пояснення своєї позиції щодо голосувань публічно. Робила це самостійно й закликала членів НР до перезавантаження шляхом самовідведення, якщо у нас різні бачення розвитку інституції", – заявила Мудрак і додала, що зробила усе, що від неї залежало задля збереження інституції.

У цій усій історії лишається нерозкрите питання – навіщо Мінкульту і, відповідно, владі, ручне управління фондом. Підписанти звернення, зокрема, вважають, що це пов'язано з фінансуванням проєктів до святкування 30-річчя незалежності.