Хата з Рівненщини представлятиме Полісся в музеї народної архітектури Львова (ФОТО)

ТРК Рівне 1
Таку хату віднайшли уселі Соломир Вараського району Рівненської області. Збудували її у 1920 році, а з 2007 року вона стояла уже пусткою. Адже власниця оселі померла, а далекі родичі будівлею не користувалися.

В першій експедиції, яка розпочалася на початку осені, ми об`їхали близько десяти населених пунктів поки знайшли те, що шукали. Тому в другу, на початку жовтня, приїхали разом з архітекторами, щоб здійснити заміри хати, промаркувати її та напрацювати робочі креслення згідно з якими вона буде відтворюватися в музеї - зазначив керівник наукової експедиції тазаступник директора музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького Сергій Цепишев.

Першопочатково ця хата була двокамерним житлом. Вона складалася із сіней і житлової частини. З часом сіни були трансформовані в кухню, де селяни побудували піч на якій готували їсти. До слова, саме для її реставрації працівники музею відшукали місцевих пічників, адже майстри знають як це робилося колись і відтворять її без порушення технологій. Це потрібно для того, щоб зберегти вигляд житла в тому стані в якому воно функціонувало колись.

Третє відрядження, яке наразі триває, за мету має демонтаж хати і її транспортування до музею.

Площа музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького становить 36,5 гектарів. Він представляє всю Західну Україну починаючи від Закарпаття закінчуючи Буковиною, Поліссям та Поділлям. На сьогодні в музеї знаходиться понад 110 об`єктів народної архітектури. Які представляють Бойківщину, Лемківщину, Гуцульщину, Поділля, Покуття та Буковину.

Зони Волинь та Полісся були не забудовані в музеї. Тому ця хатинастане першою з якої має розростися етнографічна зона Полісся.Мета проекту лежить в загальній концепції музею - збереження та представлення народної архітектури та народного побуту, який був на наших теренах колись. Ми хочемо показати хату, як там опалювалося в тій печі, який був побут, чим прикрашали, декорували житло, як жили, що їли селяни - наголосив керівник наукової експедиції Сергій Цепишев.

Будь-який з етнографічних регіонів облаштовується за принципом мікросела: по максимуму працівники музею намагаються відтворити вулицю, житлові споруди, господарські споруди.

Щоб гуляючи по музею було таке враження ніби гуляєш тим старим селом - зазначив Сергій Цепишев.

Працівники музею мають ще напрацьовану концепцію стосовно розбудови так званого містечка. Містечко не буде представляти якусь одну конкретну територію, воно буде локальним варіантом. Адже містечкова забудова, що на Волині, що на Поділлі, що на Буковині не особливо сильно відрізнялася, вона була більш уніфікованою. Читайте також: Чудодійна вода чи генетика: шість пар близнюків народились на одній вулиці у селі біля Рівного (ВІДЕО)