До пандемії ми не могли уявити, що антибіотики не подіють у цьому випадку — про супербактерії та отримання ліків по-новому

Ракурс

Дедалі більше захворювань, зокрема респіраторні інфекції та інфекції сечостатевої системи, не піддаються антибіотикотерапії. Від захворювань, на які не діють антимікробні препарати, у світі щорічно

помирають 700 тисяч людей (уявіть, це майже місто Львів). У ВООЗ підрахували: до 2050 року стійкі до антибіотиків інфекції забиратимуть щороку 10 мільйонів життів.

Чому так сталося, що антибіотики, з відкриттям яких тривалість життя людства збільшилася приблизно на десять років, перестають працювати? Українські лікарі б’ють на сполох: під час пандемії

коронавірусу проблема стійкості бактерій до антибіотиків особливо загострилася. Наведу один приклад, про який розповів доктор медичних наук, професор кафедри анестезіології та інтенсивної терапії

НМУ ім. О.Богомольця, президент Асоціації анестезіологів України Сергій Дубров. Нещодавно лікаря запросили на консультацію до однієї з лікарень, де лежав хлопчик. Усе почалося з гаймориту, який, як

годиться, лікували антибіотиками. На момент консультації дитина була без свідомості, почався сепсис, виникли судоми, розвинулася поліорганна недостатність. «Про що це говорить? Чи могли б ми в

доковідну епоху думати про те, що позалікарняний гайморит буде спричинений бактеріями, резистентними до цефалоспорину третього покоління? Це все наслідки необґрунтованого призначення антибіотиків. Що ми побачимо через півроку чи рік?» — застерігає лікар.

Антибактеріальна криза: чому антибіотики не працюють?

З моменту появи антибіотиків бактерії були змушені пристосовуватися. Вони виявилися чудовими учнями, адже кожного року ефективність механізмів сталості мікроорганізмів до антимікробних препаратів

зростає. Антибіотикорезистентність — це стійкість бактерій до певних антимікробних препаратів. Ліки перестають діяти при захворюваннях, викликаних цими бактеріями.

Причин антибіотикорезистентності чимало. Перш за все це нерозумне використання препаратів. За словами завідувача кафедри терапії Харківської медичної академії післядипломної освіти, президента ГО

«Українська асоціація за доцільне використання антибіотиків» Ігоря Березнякова, насамперед це застосування при вірусних інфекціях (антибіотики на віруси не діють). Антибіотики часто-густо

застосовують для усунення скарг, які можуть бути пов’язані з інфекціями. Тобто їх приймають для усунення підвищеної температури, кашлю... Але антибіотики — це не симптоматична терапія, — наголошує

експерт.

«Іноді після антибіотикотерапії симптоми хвороби залишаються, тож пацієнти наполягають на продовженні використання антибіотиків. Лікарі йдуть назустріч. Потрібно розуміти, що на місці

бактеріального залишається септичне запалення, потрібен певний час, щоб пацієнт повністю одужав», — каже лікар.

Надмірне використання антибіотиків з метою попередити приєднання бактеріальних інфекцій, а також у тваринництві як стимуляторів росту також робить свій внесок зі знаком мінус у проблему появи

супербактерій.

«Хіба не можна розробити нові антибіотики?» — спитаєте ви. Звісно, це було б виходом, але, на жаль, не все так просто. Протягом багатьох років виробництву цих препаратів не приділяли належної

уваги. Промовистий факт: майже всі нові антибіотики, що з’явилися на ринку в останні десятиліття, — це лише різновиди тих класів протимікробних препаратів, які було відкрито до 1980-х років.

Антибіотики як засіб від страху

Страх перед новою хворобою COVID-19 призвів до ще більш недоцільного використання антибіотиків. Не тільки у людей, далеких від медицини, а й у медиків діагноз пневмонія асоціюється саме з бактеріальним запаленням і необхідністю призначити

антибіотики. Лікарі забувають, що ковід — це вірусне захворювання, при якому розвивається зазвичай вірусна пневмонія. «Можливо, варто було б замінити слово «пневмонія» при COVID-19. Адже слова

мають значення. Коли хворому з ОРВІ замість застуди діагностують бронхіт, імовірність призначення антибіотиків підвищується в кілька разів», — зауважує Ігор Березняков.

Обсяги продажів антибіотиків особливо зростають під час хвиль пандемії. «Схеми лікування ковіду надзвичайно швидко змінювалися та базувалися не на доказових, а на швидких емпіричних припущеннях. У

першу хвилю на слуху була інформація про використання азитроміцину. Під час останньої хвилі прийшла «мода» на використання цефоперазону. Його багато замовляють і аптеки, і медичні установи», —

розповідає доктор фармацевтичних наук, директор «Артеріум ЛТД» Сергій Сур.

Улюблені антибіотики українців, або Ідіть за рецептом!

Саме так може відповісти провізор, якщо ви захочете купити антибіотик в аптеці наступного року. Цікаво, що вже сьогодні антибактеріальні препарати (близько тисячі торгових найменувань в Україні)

згідно з класифікацією є рецептурними лікарськими засобами. Але це працює, як зазвичай, лише на папері. У Міністерстві охорони здоров’я вирішили виправити ситуацію шляхом впровадження електронного

рецепта. Як це працюватиме? Пацієнт має звернутися до лікаря, який за потреби випише електронний рецепт, а провізор в аптеці за спеціальним кодом продасть антибіотик. Точна дата запровадження

е-рецепта на антибіотики наразі невідома, орієнтовно з 1 квітня 2022 року.

За словами завідувача відділу антимікробної резистентності та інфекційного контролю Центру громадського здоров’я (ЦГЗ) Романа Колесника, з 2022 року в Україні запрацює система моніторингу

споживання антимікробних препаратів. Наша країна має свої особливості, тож не можна запроваджувати всі заходи, базуючись на світових даних. Якщо порівнювати з європейськими країнами, то загалом

рівень споживання антибіотиків в Україні не такий і високий.

«Але в нашій країні люблять споживати антибіотики певних груп. Цефалоспорини третього покоління — в основному цефтріаксон. Макроліди — в основному азитроміцин. Респіраторні фторхінолони —

левофлоксацин і ципрофлоксацин. Цих антибіотиків в Україні споживається набагато більше, ніж рекомендовано. Згадуючи про макроліди, треба говорити про дітей: Україна на останніх місцях за

раціональним використанням саме цих антибіотиків саме у дітей», —наголошує Роман Колесник.

Отже, як заявляють у ЦГЗ, уже затверджена і з 2022 року почне працювати інструкція з адміністрування антимікробних препаратів для стаціонарів. Лікар не зможе призначити антибіотики в лікарні, коли

йому заманеться, а має дотримуватися затверджених протоколів у закладі охорони здоров’я. Перш за все це стосується антибіотиків резерву. Таких антибіотиків небагато, але це наша остання надія, і ми

мусимо її зберегти.

З 2022 року має запрацювати також система моніторингу споживання антимікробних препаратів на первинній ланці. Як пояснюють у Центрі громадського здоров’я, кожен лікар при призначенні антибіотика в

амбулаторній картці хворого повинен буде зазначити діючу речовину, дозування, кратність прийому та причину призначення. «Таким чином, ми побачимо прогалини в контексті призначення антибіотиків на

первинці. Чого не вистачає у нас? Можливо, навчання, протоколів чи певних груп препаратів», — кажуть у ЦГЗ.

Велика проблема в нашій країні — незначний відсоток ліків, які закуповуються за державні кошти та кошти місцевих бюджетів. Роками це було 12–14%, під час пандемії показник зріс до 16%. Порівняйте з

європейськими країнами: 60–70% лікарських засобів закуповуються за державні кошти та пацієнти отримують за рахунок медичного страхування. Тобто європейський пацієнт витрачає 20–30% від вартості

ліків. У Білорусі та Казахстані 30–40% вартості ліків відшкодовує держава. В Україні про реімбурсацію (відшкодування) антибіотиків поки що не чутно.

Електронний рецепт на антибіотики: що думають лікарі

«Електронний рецепт додасть роботи сімейним лікарям. Враховуючи, як працює електронна система охорони здоров’я, спочатку це може бути важко сприйнято, — каже сімейна лікарка Анастасія Ходан. —

Зрештою, це необхідний крок, без якого ми не можемо рухатися далі. Дивлячись на досвід інших країн, коли впроваджуються програми по запобіганню антибіотикорезистентності, показники

антибіотикорезистентності падають».

Яка правильна методологія призначення антибіотиків? Чи треба робити бакпосів? «Антибіотики мають призначатися лише за показами. Іноді дійсно доводиться робити бакпосів, — каже сімейна лікарка. —

Дуже допомагають швидкі тести (прямо у сімейного лікаря). Наприклад, якщо ми говоримо про стрептококову ангіну. Допомагають додаткові дослідження. Сімейна медицина — це більшою мірою розмовний

жанр, тож намагаюся розмовляти з пацієнтами і пояснювати, що антибіотик не збиває температури, не лікує кашлю... Скажімо, у 98% випадків бронхіти спричинені вірусом, антибіотик не впливає на вірус.

Антибіотики також мають велику кількість побічних ефектів, тож самостійне призначення може нашкодити».

Експерти зауважують: якщо боротися з антибіотикорезистентністю, то варто більше наголошувати на вакцинації. Профілактувати захворювання. Адже якщо немає хвороби, то й не потрібно призначати

антибіотикотерапію.. Яскравий приклад — пневмококова пневмонія. В Україні доступна вакцинація від пневмококу. На жаль, поки не безоплатна, адже не входить до календаря щеплень.

Що слід знати пацієнтам

Звісно, у світі тривають розробки нових антибіотиків. Проте одного разу бактерії перехитрять і їх, тож ліки можуть опинитися на фармацевтичному сміттєзвалищі, як і їхні попередники. Ми ніколи не

виграємо цієї «гонки озброєнь», але відчайдушно сподіваємося на те, що не поповнимо рядів тих, хто програв.

Щоб не програти, кожна людина має дотримуватися певних правил (поради президента ГО «Українська асоціація за доцільне використання антибіотиків» Ігоря Березнякова):

Приймати антибіотики лише в тому разі, якщо їх призначив лікар.

Дотримуватися призначеної лікарем схеми лікування (тривалість курсу залежить від багатьох чинників).

Не використовувати самостійно антибіотиків, які допомогли минулого разу чи при подібній інфекції.

Не пропонувати антибіотиків іншим людям.

Не приймати антибіотиків, термін придатності яких закінчився.

Самолікування є для України болючою темою. За даними Міністерства охорони здоров’я, понад половина українців вважають за краще лікуватися самостійно, звертаючись по медичну допомогу лише в

крайньому випадку. І ця звичка зволікати з походом до лікаря коштує дорого. З будь-якою застудою пацієнт іде до аптеки, де нерідко купує саме антибіотик. Зрештою, українців можна зрозуміти, адже

оперативно потрапити до сімейних лікарів наразі непросто. Але це вже тема іншої статті.