На околицях трьох сіл Віньковецької громади понівечили липи: усе – задля заготівлі лікувального цвіту

Півсторічні липи на околицях трьох сіл Віньковецької громади порізали, поламали та понівечили невідомі. Усе – задля заготівлі лікувального цвіту, розповідає житель громади Олександр, повідомляє Суспільне.

«Ріжуть дерева по самий стовбур. Тоді гілляки відрізають, а все решта лишають. Шкода, і це просто жах, що так роблять. Вони не думають за завтрашній день, живуть одним моментом», - говорить мешканець села Майдан Олександрівський Микола.

Іван Фішерюк, староста п’яти сіл, де заготовачі липового цвіту ріжуть з дерев гілля, залишаючи голі стовбури, каже: «Виживають люди, нема роботи, люди виїжджають за кордон. Кажуть, двісті гривень кілограм липи, сушеної, коштує».

Микола з Майдану Олександрівського говорить: співчуває людям, які не мають іншого заробітку, аніж заготівля сировини для фармацевтичних підприємств, та не розуміє їх, бо якщо зараз позрізати ті гілки, то де вони рватимуть липовий цвіт наступного року.

Наталія Міронова, завідувачка кафедри екології й біологічної освіти Хмельницького Національного університету, говорить: навіть обрізка дерев за усіма правилами – стрес для дерева.

«Якщо гілки обламали, то на цьому місці, звичайно, не буде ніякого цвітіння наступного року і за кілька років теж», - каже науковиця.

«Через ці рани, будемо так казати, можуть потрапляти різні хвороботворні бактерії, гниль з’являтися, це призведе до дупла, всихання дерева», - пояснює Наталія Міронова.

Карачієвецький староста, до старостату якого входять усі три села, біля яких ведеться заготівля липового цвіту, Іван Фішерюк говорить: «Обрізали ті липи, але я поїхав, нікого не було вже, на жаль. Але я передав у села, сказав: моя точка зору – побачу, будемо вирішувати питання там з тобою на місці, і все».

Працівниця Держекоінспекції в області Марія Саєнко розповідає, як чинити в подібних ситуаціях: «Якщо ви побачили, що коїться правопорушення – до прикладу, зрізається зелене насадження чи пошкоджується, телефонуйте в поліцію або державну екологічну інспекцію. Якщо ви побачили, що вже дерево зрізане, дзвоните в державну екологічну інспекцію, інспектор виїжджає на місце, складається протокол огляду і обраховуються збитки, нанесені державі. Якщо особи немає, яка це чинила на місці, тоді передаються матеріали в поліцію для встановлення осіб і притягнення їх до відповідальності».

З її слів, максимальний штраф за таку шкоду деревам - п’ятсот десять гривень.