У Шепетівці вшанували загиблого на війні командира взводу 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади

Сьогодні, 15 вересня в краєзнавчому відділі Музею пропаганди відбулося вшанування загиблого в зоні проведення ООС командира взводу 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади Олександра Слободяна, з позивним «Ясний». Військовий загинув 14 вересня 2018 року внаслідок важкого поранення під час обстрілу бойовиками позицій українських військових у Волновахському районі Донецької області.

Віддати шану світлій пам'яті бійця прийшла родина загиблого, перший заступник голови Шепетівської районної державної адміністрації Олександр Мельник, заступник міського голови Галина Безкоровайна, начальник Шепетівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Сергій Царук, музейники, громадськість.

Слова підтримки рідним висловив перший заступник голови Шепетівської районної державної адміністрації Олександр Мельник. Учасники заходу вшанували загиблого героя хвилиною. Віра Кухарук присвятила зворушливі поетичні рядки.

Біографія Олександра СлободянаОлександр народився 30 січня 1991 року в Ізяславі в родині Івана Івановича та Світлани Петрівни Слободян.

У 1997 році став першокласником Ізяславської загальноосвітньої школи №2. Паралельно навчався, з 2000 року по 2005рік, в Ізяславській школі мистецтв та оволодів програмою гри на гітари.

Після закінчення школи у липні 2008 року вступив до Національної академії внутрішніх справ (м. Київ) на спеціалізацію «Службова діяльність підрозділів внутрішніх військ». Під час навчання неодноразово отримував нагороди та відзнаки. У 2009 році під час проходження практики був нагороджений нагрудним знаком «За зразкову службу» ІІ ступеня.

У 2012 році після закінчення навчання в академії підписав контракт на 5 років з Внутрішніми військами України. Подальшу службу проходив у Навчальному центрі внутрішніх військ України в місті Золочів Львівської області. Займав посаду командира взводу. За роки служби, як викладач, випустив десятки військових строкової служби із званням «сержант». Там же і сам отримав достроково звання «старший лейтенант», а пізніше «капітан» Національної гвардії України.

За роки проходження служби неодноразово захищав суверенітет нашої держави під час проведення АТО на Сході. З червня по серпень 2014 року разом з військовими товаришами утримували ворога на блокпості поблизу Слов’янська, з січня по березень 2015 року - у селищі Билбасівка Донецької області. З листопада 2015 року є учасником бойових дій.

Під час служби у Навчальному центрі Національної гвардії України постійно підвищував свій професійний рівень. Закінчив спеціальні курси екіпажів БТР та отримав посвідчення механіка-водія, старшого машини та командира навідника БТР.

Після закінчення контракту із Національною гвардією України звільнився в запас у званні «капітан».

У серпні 2018 року підписав контракт із Збройними Силами України та був скерований для проходження служби до 128- мої окремої гірсько-штурмової бригади, що дислокується у місті Мукачево. За своїм бажанням на третій день служби виїхав у зону проведення ООС на першу лінію оборони. Займав посаду командира гірсько-штурмового взводу 4 гірсько-штурмової роти 2 гірсько-штурмового батальйону.

13 вересня 2018 року внаслідок нападу з використанням вогнепальної зброї на позицію в районі села Гранітне Волноваського району Донецької області отримав множинні наскрізні вогнепальні кульові поранення тіла.

14 вересня 2018 року, у віці 27 років, помер у лікарні міста Волноваха.

Захоронений на Алеї Слави у місті Ізяслав. У грудні 2018 року йому присвоєно звання Почесний громадянин району (посмертно).

За матеріалами Музею пропаганди та ШРДА