На Шепетівщині ініціюють вихід із московського патріархату 200-річної церкви

День за днем

Йдеться про кафедральний собор Різдва Богородиці, що у місті Славуті Шепетівського району. Саме цей храм є одним з найстаріших — 2019 році у громаді відзначали його 200 річчя. До цього часу церква є у підпорядкуванні УПЦ, що є частиною Російської православної церкви на території України. Напередодні, 10 травня, у соціальних мережах з’явилося оголошення, у якому анонсуються збори місцевих жителів у Славуті з приводу переходу кафедрального собору до Православної церквт України.

«До уваги мешканців громади міста Славути, запрошуємо проявити громадянську позицію та приєднатися до зборів громади щодо переходу собору Різдва Пресвятої Богородиці до Православної церкви України. Збори громади відбудуться 21 травня о 18:00 біля приміщення собору за адресою: місто Славута, вулиця Церковна 22. Прийдімо і висловимо думку громади! Слава Україні», — зазначив у оголошенні священник Андрій Бочкай.

І слухати не схотіли: в Шепетівці на зборах щодо переходу до ПЦУ били в дзвони

Рішення скликати громаду не є спонтанним, адже до цього вже відбулися переговори. Про це написав Анатолій Очкур:

«Доброго дня всім, сьогодні був проведений круглий стіл зі священнослужителями УПЦ МП, розмова проходила біля двох годин, домовленостей з священнослужителями УПЦ МП ніяких не досягнуто»!

Ще шість сільських парафій Шепетівщини покинули московський патріархат З історії храму

У 1819 році церква Різдва Пресвятої Богородиці у місті Славуті була збудована за кошти парафіян та князя Євстафія-Еразма Сангушка, предводителя дворянства Волинської губернії. На той час вона відносилась до Славутського благочинного округу Волинської єпархії. Відомо, що церкву освятили на честь Різдва Пресвятої Богородиці в день пам’яті святої рівноапостольної княгині Ольги 11 липня (за старим стилем) 1819 року. Станом на 1893 рік православних парафіян у громаді нараховувалося 2194 душі; римо-католиків — 1000; лютеран — 200; євреїв — 4000. У 1905 році кількість — православних становила 3121; римо-католиків — 400; лютеран — 100; євреїв — 5168.

Під час реставрації 1908 року розписи храму виконані Олександром Мурашком та Семеном Івковським — відомими київськими художниками, що належали до мистецьких шкіл Васнецова та Нестерова. Митців було запрошено князем Романом Даміаном Сангушком. Роботу було зроблено за ескізами розписів Володимирського собору м. Київ, над якими у свій час працювали Мурашко та Івковський. Художники творили в імпресіоністичному стилі, О. О. Мурашко був президентом Академії мистецтв України, С. К. Івковський брав участь у реставрації Софії Київської та був членом Академії мистецтв. Храмовий образ Різдва Богородиці є списком з відомої ікони храму Христа Спасителя, написаної професором Федором Бронніковим. Інтер’єр храму є яскравим зразком стилю бароко, за багатьма ознаками — це українське (козацьке) бароко: різьблення Царських врат, старовинні медальйони на хоругвах, овальні, виносні подвійні ікони, застосування левкасу та позолоти, форма куполів демонструють урочистість та пишність. Архітектурний ансамбль багатоглавого семидільного — змішаного стилю, строгі лінії стін, вікон, фронтонів, сувора відповідність церковним канонам свідчать про переважаючий класицизм екстер’єру.