Вбивство 6-річної дівчинки на Харківщині: представник потерпілих подав апеляцію

UA: Cуспільне мовлення

Родина 6-річної Мирослави Третяк, вбитої у Старому Салтові, оскаржує рішення Вовчанського райсуду у справі за обвинуваченням 13-річного підлітка.

Потерпіла сторона оскаржує ухвалу суду в частині, в якій суд не побачив винуватості держави у бездіяльності щодо підлітка, якого визнали винним у вбивстві, сказав Суспільному адвокат родини Третяк Артем Донець.

"Ми зібрали докази, зокрема, про низку епізодів з 2017 року, коли хлопець проявляв девіантну поведінку, завдаючи шкоду оточуючим, факти насильства над тваринами, іншими дітьми. У належний спосіб жодні органи не реагували, наприклад, поліція не розслідувала вбивство тварин, дитина порушувала навчальну дисципліну, школа не реагувала, не вживала жодних заходів та не повідомляла про його поведінку", — сказав Донець.

За словами адвоката, в апеляційній скарзі сторона потерпілих просить моральної компенсації від держави у 100 млн гривень. Дату розгляду скарги ще не призначили, сказав Донець.

Що відомо 28 липня шестирічну Мирославу Третяк знайшли мертвою у покинутій будівлі у Старому Салтові. Вбивцею дівчинки поліція назвала 13-річного хлопця, з яким того дня гуляла дівчинка. Старосалтівський селищний голова Едуард Коновалов сказав, що хлопчик зізнався у вбивстві, а його мати у це не повірила: "Вона не вірить, що син це зробив, але він сам сказав це, що це він зробив". 29 липня підлітка помістили до спецприймальника на 30 діб. Інформацію про іншого фігуранта справи поліція не підтвердила. 30 липня правоохоронці повідомили, що дівчинка померла від травми голови, нанесеної тупим предметом. Наприкінці серпня стали відомі результати психіатричної експертизи підлітка. Вони показали, що хлопець осудний, усвідомлює свої дії та їх наслідки. На час слідства він перебував у спецприймальнику для дітей. Підлітка визнали винним у вбивстві. 2 грудня рішення ухвалив Вовчанський райсуд. За рішенням суду, хлопець три роки має утримуватися у спеціальній навчально-виховній установі для дітей і підлітків — це максимально можливий примусовий захід виховного характеру. Представник потерпілих планував оскаржувати рішення суду у частині відмови компенсації.