Херсонська лікарка розповіла про серцево-судинні захворювання і COVID–19

Панова Тетяна, заслужений лікар України, лікар вищої категорії, завідувач кардіологічного відділення КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім.Є.Є.Карабелеша»: під час лікування від COVID-19 не можна забувати про потреби осіб з серцево-судинними захворюваннями!

Відділення під її керівництвом за потребою двічі було перепрофільоване в інфекційне і днями черговий раз повернулося до лікування суто кардіопацієнтів. За весь час, коли підрозділ працював в режимі інфекційного, було проліковано понад 500 пацієнтів. За аналітичним аналізом лікарні Карабелеша першість за кількістю подяк від пацієнтів за індивідуальний підхід у ході лікувального процесу, за доброту і співчуття  дісталася кардіологам. У чому секрет успіху і в якому ритмі і режимі довелося працювати – у розмові зі спеціалістом.

– Під час пандемії була помічена взаємодія між Ковід-19 і серцево-судинними захворюваннями,- розпочала Тетяна Вільгельмівна, – По-перше, будь-яка інфекція, у тому числі і ковід 19, може спровокувати загострення різних хронічних патологій. А по-друге, внаслідок специфічного вірусного ураження  судин, серцевого м’язу може розвинутися захворювання серцево-судинної системи. Це відбувається частіше при важкому перебігу хвороби – самого ковіда і ковідної пневмонії.  Таким чином основні фактори ризику несприятливого прогнозу при Ковід-19 це: хронічні захворювання серцево-судинної системи; похилий вік; артеріальна гіпертензія; цукровий діабет; ожиріння та інші хронічні хвороби.

Ще була ось така складність, хто працював з такими пацієнтами. Це – поєднання або проявлення у деяких випадках коронавірусної інфекції у вигляді гострого інфаркту, інсульту. Таке поєднання ускладнювало налагодження лікувального процесу. Доводилося змінювати тактику у призначеннях, враховувати як поєднуються між собою медичні препарати з лікування однієї та іншої серйозної патології. Непросто було і пацієнтам, і медикам.

Інколи доводилося змінювати маршрут пацієнта. Адже інфаркт та інсульт лікуються у специфічних відділеннях. А при поєднанні з «короною» вони вже не проходять лікування в цих відділеннях, а в інфекційних, і це було достатньо непросто.

-Яку клініку проявлення серцево-судинних ускладнень під час пандемії доводилося спостерігати?

-У першу чергу це міокардити – запалювальне захворювання серцевого м’яза або кардіоміопатія, яка виникала внаслідок інтоксикації  і прямого ураження через вірусне навантаження на м’яз серця. По-друге – це гострий коронарний синдром. Дуже часто ковід провокував загострення вже наявної стенокардії, виникала нестабільна, прогресуюча стенокардія, передінфарктний стан.  Нерідко ми лікували хворих на гострий інфаркт міокарда, який проявлявся у людини, яка проходила лікування в інфарктному відділенні прямого призначення, але згодом їх переводили на лікування до нашого,  на той час інфекційного.

Ще один фактор-наслідок – виникають різні аритмії. Вони як і міокардит з’являються внаслідок токсичного ураження міокарда, загальної інтоксикації, яка виникає при ковіді. А часом і в ході лікування основного захворювання – запалення легень, трапляється побічний вплив препаратів, які не зовсім підходять пацієнтам з порушенням сердечного ритму і – як наслідок – загострення захворювання.

-Який збіг може призвести до летального завершення під час здавалося б грамотного і правильного лікування?

-Якщо ми маємо справу зі складною формою пневмонії, обширною, з гострим інфарктом міокарда чи з гострим інсультом, уже наявною сердечною недостатністю  чи з гострим порушенням ритму, то в деяких випадках виникає гостра сердечно-судинна недостатність, набряк легень, часом до розвитку кардіогенного шоку, що нерідко закінчується летальним кінцем.

Є ще одна проблема. Вона у всіх на слуху: хто сам хворів, у кого хворіли родичі. Одна з особливостей цієї інфекції – це підвищена схильність до тромбоутворення. У першу чергу це стосується тромбоемболії легеневої артерії різного ступеню вираження, тромбоемболії серцевих судин (розвиток інфаркта),  мозкових судин (інсульти) або ж тромбоемболії інших органів.

Механізм  розвитку цих ускладнень не завжди зрозумілий у  кожному окремо взятому випадку. У принципі відіграє роль системний масивний запалювальний процес, що може призводити до «цитокінового шторму» – який у свою чергу призводить до поліорганної недостатності  і серцево-судинної у тому числі.

Дихальна дисфункція – гіпоксія тканин, органів, призводить до пошкодження не тільки легеневої тканини, а й пошкодження кардіоміоцита – клітинок, з яких і складається серце.

Інколи внаслідок активного запального процесу трапляється розрив артросклеротичних бляшок і розвивається загострення  ішемічної хвороби серця, мається на увазі прогресуюча стенокардія або інфаркту міокарда.

Мікросудинні пошкодження. Вони виникають в результаті підвищеної проникності судинної стінки, у результаті спазма судини, прямого пошкодження вірусом  внутрішнього шару судин і, таким чином, виникає ендотеліальна дисфункція. А ендотелій – це найбільший орган в організмі людини, присутній в усіх судинах. Зрозуміло, що будь-яка інфекція може бути вбивчою для «сердечника», але й люди, які не мали до цього кардіопроблем, повинні пильнувати себе?

Так, пильність втрачати не можна ні в якому разі. Адже, якщо пневмонії розвиваються відразу після інфікування пацієнта, то серцево-судинні ускладнення можуть бути на 5-6 день і пізніше. Коли до приймального відділення поступали хворі, то в обов’язковому порядку проводилося їх сортування. І якщо це «наш» клієнт: інфікований і з серцево-судинними проблемами, то його госпіталізували до нас, адже ми і кардіологи, й інфекціоністи і одному образі.

Зараз називають чимало різних постковідних симптомів. Чи маєте рекомендації на що звертати увагу, щоб не пропустити «дзвіночок», що людина потребує допомоги?

Так, є загальні клінічні симптоми – тривожність, дратівливість, головний біль, може бути підвищене серцебиття, у багатьох залишається задишка, відчуття недостатності повітря, оскільки процес відновлення достатньо тривалий. Дихальний дискомфорт також залишається надовго. У першу чергу не треба себе перевантажувати. Слід дотримуватися режиму праці і відпочинку. Не треба намагатися переробити всю домашню роботу по поверненню з лікарні. Не треба надто збільшувати фізичні навантаження, зарядка – так, але без фанатизму. Повинно бути повноцінне харчування, варто перебувати на свіжому повітрі. Обов’язкові позитивні емоції. У міру – вітамінотерапія, яка рекомендована і за протоколом лікування. Почасти є потреба в спілкуванні з психологом чи психотерапевтом. Такі пацієнти у нас були. Часом є потреба у призначенні седативних препаратів. Нам до цього часу телефонують колишні пацієнти, радяться, консультуються. Часто не сімейного лікаря запитують, а свого лікаря-куратора, який очолював лікувальний процес. І це приємно.

У Вас і підпорядкованого Вам колективу багато подяк. Команда спрацювала на «відмінно». Поділіться секретом такої організації роботи?

У нас вже давно сформувалася висококласна професійна команда. Колектив дуже дружний,  базується на взаєморозумінні. Такий підхід у стосунках медичного персоналу налагоджений давно. І коли до нас приєднувалися  медики з педіатричного відділення на час роботи відділення як інфекційного, то вони досить природньо вливалися. Усі трудилися з повною самовіддачею. Медсестри, санітарки, середній медперсонал мали величезне навантаження. Маніпуляційні сестри ставили багато систем, внутрішньовенних ін’єкцій. Ніхто свій пост не залишив, не здав позицій. І при цьому – терпіння, співчуття, лагідне ставлення до пацієнта. Мені навіть виокремити когось важко.

Як відомо, у серпні 2021 року у Вас професійний ювілей – 40 років медичного стажу, але все одно доводиться вчитися?

Медичний стаж ніколи не буває сталим. Постійно доводиться набувати нових знань. І зараз, і напередодні введення лікарні до другої хвилі по лікування хворих на Ковід-19, ми навчалися і навчаємося.  Тільки за ці півроку кілька разів змінювався протокол лікування. До того ж, свою медичну кваліфікації треба підтверджувати не один раз на три роки, а постійно Приміром, шляхом участі в конференціях, семінарах, колоквіумах слід набрати за рік 50 балів, а у наших кардіолікарів на сьогодні на рахунку вже 100, а в кого і 150 балів.

Тетяно Вільгельмівно, чимало медиків лікарні Карабелеша перехворіло коронавірусною інфекцією, а Ви ввійшли до цієї статистики?

– На щастя, ні. Але я вакцинувалася. Отримала перше щеплення і власним прикладом рекомендую захистити себе – якщо не від захворювання на коронавірусну інфекцію, то від небажаного тяжкого перебігу цієї хвороби. Будьте здорові!

– Дякую за розмову. І напередодні професійного свята – Дня медичного працівника ( 20 червня), вітаємо в Вашій особі усіх людей в білих халатах, які на сьогодні правда є ангелами-охоронцями і бажаємо всім здоров’я і Божої благодаті!

Приєднуйтесь до нас у соцмережах:

Facebook, YouTube, Instagram, Telegram, Twitter