У Херсоні протестували педагоги: просять не закривати ліцей

Педагоги Херсонського професійного ліцею харчової промисловості протестують проти закриття закладу. Обурюватися вийшли під будівлю ліцею, куди й запросили журналістів. За словами освітян, чиновники вирішили поставити хрест на закладі з історією у багато десятиліть. Що відбувається навколо ХПЛХ, з’ясовував кореспондент «Нового дня», вислухавши декілька сторін, дотичних до даної ситуації.

Під стінами навчального закладу, розташованого на вул. Поповича в обласному центрі, — 15 людей. Це половина педагогічного колективу Херсонського професійного ліцею харчової промисловості. Решта — у відпустках. «Не забирайте майбутнє у здобувачів освіти ХПЛХП», «»Не знищуйте профтехосвіту міста», «Ми хочемо працювати в ХПЛХП» — такі написи на плакатах, які тримають у руках освітяни. Викладачі говорять, що заклад закривають. Адже недавно перед цим фактом їх поставила директорка закладу. Вона, в свою чергу, отримала інформацію в обласному управлінні освіти, щоправда, винятково в усній формі. Зараз керівниця у відпустці, обов’язки директора ліцею виконує завуч Наталя Калініченко.

— Є усне повідомлення обласного управління освіти про те, що нас закривають, про те, що ми не можемо здійснювати набір учнів на наступний навчальний рік, але жодного офіційного документа станом на сьогодні ми не маємо. В нас немає наказу Міністерства освіти, ніякого наказу, з якими ми б ознайомилися, розписалися і цим були доведені до відома. Кампанія відпусток наших викладачів почалася 1 липня. До цього ми повинні були знати, що заклад реорганізують, чи про якусь іншу форму закриття, — говорить Наталя Калініченко. Херсонському професійному ліцею харчової промисловості наступного року має виповнитися 90 років. Заклад перебуває на балансі Міністерства освіти та науки України. Будівля ліцею і земля під нею є державною власністю. Утім, заклад вже декілька років повністю утримує Херсонська міська рада. Адже з початком децентралізаційних процесів міністерство скинуло з себе профтехосвіту на плечі органів місцевого самоврядування, при цьому залишаючись власником закладів. Ліцей, про який йдеться, надає фах за шістьма спеціальностями:

— тістороб-пекар,

— контролер харчової продукції (виробництво фруктових та овочевих консервів), лаборант хіміко-бактеріологічного аналізу,

— цукерник-дражувальник,

— машиніст холодильних установок,

— продавець продовольчих товарів, контролер-касир,

— художник розмалювання по дереву.

Найближчий заклад зі схожим фахом розташований аж у Західній Україні. Середня кількість випускників — 120—140. Таку ж кількість учнів набирають щороку, під час вступної кампанії. Всього в ліцеї до 250 учнів. Це діти з Херсона та області, зокрема, віддалених населених пунктів. Міській раді ліцей щороку обходиться майже у 10 мільйонів гривень. Йдеться про зарплати, стипендії, комунальні витрати. Навчання у закладі повністю безкоштовне. Тому сюди вступають здебільшого діти з малозабезпечених родин, сироти, такі, що перебувають під опікою і т. д.

«Ці діти інколи не потрібні своїм батькам, розумієте, тому розраховують на нас, викладачів. Населення у віддалених районах досить збідніле. І діти до нас приїжджають часто без речей і продуктів, абсолютно без нічого. Мама їх залишає біля воріт і їде додому. І ми починаємо шукати житло, допомагаємо максимально чим можемо. Це безкінечна робота протягом року, співпраця з багатьма службами. Закривають 10—11 класи. Дитина, яка навчається посередньо або нижче середнього, не піде в університет, і не всім воно треба. Частині підлітків необхідно просто отримати середню освіти і робітничу професію, яка затребувана на ринку праці. Куди подітися цим дітям, що робити батькам?», — говорить завуч закладу.

З батьками декількох ліцеїстів «Новому дню» вдалося поспілкуватися.

— Ми погано сприйняли ідею закриття ліцею. Моя донька навчається на 2-му курсі, на художника по дереву. Подальші плани — вступати у вищий навчальний заклад. Ми нічого не платимо, дитина отримує стипендію. Для мене, матері-одиначки, це має значення, — розповіла Тетяна Мостова, мати учениці.

— Ми з сільської місцевості. Скажу, що дитина в ліцеї почала краще навчатися, ніж у школі, посіла перше місце на конкурсі професійної майстерності. Всі характеристики позитивні. Практику проходила на підприємстві дитячого харчування. І її вже запрошують працювати там на ще одне виробництво. Все прекрасно. Був неодноразово в ліцеї, люди працюють. Не розумію, навіщо його закривають, — розповів Іван Тресніцький, опікун учениці. У ліцеї журналістам показують листи від керівників низки великих підприємств, які виступили на підтримку навчального закладу. Саме для бізнесу тут готують кадри. Адже, як відомо, вся харчова промисловість здебільшого у приватних руках, державних підприємств на Херсонщині немає.

— Наш заклад готує контролерів-лаборантів з 1932 року. На території області 50 харчових підприємств, великих і малих, на яких працюють наші випускники. Після нашого ліцею вони йдуть у вищі навчальні заклади. Співпрацюємо з технічним, аграрним університетами. Бердянський коледж харчової промисловості взагалі в захваті від наших лаборантів. Тому що ми кожен аналіз із дітьми відпрацьовуємо, — розповідає майстер виробничого навчання Лариса Черната. А от чи намагалися підлаштуватися під нові реалії? — запитую в протестувальників. Можливо, якісь грантові проєкти для розвитку ліцею варто писати, та й чи є бізнес-план у закладу? Бо ж, як відомо, наразі Міносвіти тримає курс на реорганізацію системи профтехосвіти. Всі заклади мають бути конкурентоспроможними, з запитаними спеціальностями, і самі повинні заробляти, а не повністю фінансуватися з бюджету. Виявляється, що далекоглядних планів у закладі не будували.

— Кожне підприємство йде нам назустріч, виплачує кошти за виробничу практику. Але це не така сума, за яку можна, скажімо, виконати ремонт. У нас є на меті випікати хліб. Хотіли влітку зробити ремонт. Маємо три курси пекарів, щороку ця професія набирається дуже швидко. Є окреме приміщення, де можна випікати хліб на продаж або хоча б для своїх учнів. Але нас щороку намагаються закрити, як не одна причина, так інша. І ми ніколи не знаємо, чи розпочнеться навчальний рік…, — говорить Наталя Калиниченко. Зараз у ліцеї канікули. А поки учні вдома, педагоги здійснюють набір на перший курс. Мовляв, хоч і отримали попередження, що заклад закриють, документа, який би забороняв вступну кампанію, не мають. Разом з тим заклад не отримав і регіонального замовлення від обласного управління освіти (оскільки ліцей на балансі міністерства, його навчальну діяльність організовує облдержадміністрація), де було б чітко вказано, скільки учнів набирати і на які спеціальності. Ще в червні колектив ліцею, занепокоєний звісткою про закриття, звернувся за роз’ясненнями до Міносвіти, але там перевели стрілки на Херсонську міську раду, мовляв, всі відповіді там. Тоді освітяни зустрілися з заступником міського голови та очільницею міського управління освіти. Але, за їхніми словами, чіткої відповіді не було. Після акції протесту до міськради звернулися вже журналісти. Ось як ситуацію коментує заступник міського голови Сергій Циганок: «Ми виконуємо всі зобов’язання перед даним навчальним закладом. Боргів щодо зарплати чи сплати комунальних послуг немає. Кошти на утримання виділені, як і для всіх закладів, до кінця фінансового року. До міської ради, управління освіти на сьогоднішній день жодних запитів від Міністерства освіти або інших державних установ щодо закриття вказаного навчального закладу не надходило. Тому звідки з’явилася інформація, що їх збираються закривати, припиняти діяльність, мені не відомо».

І знову мало що зрозуміло. Щоб розставити всі крапки над «і», звертаюся до управління освіти та науки ОДА, яке педколектив називає ініціатором закриття ліцею. Як виявилося, Херсонський міський ліцей харчової промисловості чиновники дійсно вирішили закрити. Спеціальності та учнів переведуть до інших двох закладів: Херсонського вищого професійного комерційного училища та Херсонського професійного кулінарного ліцею. Частина педагогів теж туди перейдуть. Решта все ж потрапить під скорочення. Коли це буде точно, не відомо, оскільки наразі триває процедура передачі Міністерством освіти інфраструктури закладів профтехосвіти на баланс Херсонської облради. Остаточне рішення про оптимізацію училищ, ліцеїв прийматиметься тільки після завершення майнової процедури. Чим же не догодив харчовий ліцей, чому на ньому ставлять хрест?

— Потрібно розуміти: цей заклад існував, коли були консервний і м’ясокомбінат. І потім, у них є тільки будівля, вибачте, стільці та парти. А подивіться, яка база в комерційному ліцеї. Там є спонсори, вони беруть участь у грантових проєктах. Тільки недавно отримали сучасну техніку. Це ж не просто так, що от ми вирішили заклад закрити. Є об’єктивні причини і суб’єктивні. Вибачте, після регіонального замовлення, коли дітей навчали за державні кошти, вони йдуть працювати у приватні підприємства… Але при цьому всьому з 1 вересня у закладі розпочнеться навчальний рік.

— Чи можлива оптимізація посеред навчального року?

— Міністерство може будь-коли оптимізувати заклад і перевести учнів до іншого. Дітей набирати ми їм не забороняємо. Але ви повинні розуміти: якщо їм не затвердять регіональне замовлення, вони набиратимуть на комерційній основі. Ми давно, до речі, цей варіант їм пропонуємо, — розповіла заступниця начальника управління освіти та науки ОДА Олена Міхєєва. Чому ж за такої явної позиції чиновників від освіти у невіданні опинився колектив ліцею? Однозначну відповідь на це запитання знайти неможливо. Директорка закладу, котра нині у відпустці, у телефонній розмові з заступницею начальника обласного управління (журналісти чули її через гучний зв’язок) освіти запевняє, що педагогів зібрала і все детально роз’яснила. А от самі освітяни говорять, що чули тільки про наміри закрити ліцей, без планів про переведення його потужностей до інших закладів. Вийшло, як в тому анекдоті про зіпсований телефон…

Марина САВЧЕНКО.

ВІД РЕДАКЦІЇ хочемо додати: не поділяємо позицію жодної зі сторін, які виступили в даній ситуації. Адже остання надто неоднозначна. Очевидно одне — питання потребує детального вивчення депутатами обласної ради і виважених рішень, аби і педагоги з учнями не втратили, і область мала сучасний заклад. А не тягар без перспектив.