До 95-річчя у кропивницькому музеї презентували виставку Броніслава Домашина (ФОТО)

З перших уст

14 січня у Музеї мистецтв розгорнули виставку «Співець рідного краю» до 95-річчя від дня народження художника-земляка Броніслава Домашина.

«Співець рідного краю» – це вже четверта виставка творів Броніслава Олександровича, розгорнута в Музеї мистецтв.
Вона присвячена 95-річчю художника і наглядно демонструє його професійну майстерність, творчий діапазон та любов до рідного краю і людей. Один із презентованих творів під назвою «Художник Броніслав Домашин в майстерні» (1988) належить його колезі по цеху – Олександру Логвинюку (1936-2004) і є чудовим вшануванням пам’яті обом митцям.

Неймовірна, майже детективна історія пов’язана з двома картинами Домашина «Бузок» і «Тарас Шевченко у Петербурзі». Минулого року до Києва на реставрацію було відправлено саме натюрморт. Яке ж було здивування фахівців, коли під ним було виявлено зображення молодого Шевченка. Наразі, після проведення відповідних реставраційних робіт, обидві ці картини стали окрасою презентованої виставки, надавши їй додаткового романтично-таємничого шарму.

В умовах тривалого і болісного процесу формування української нації та становлення нашої держави, військової агресії проти України і необхідності проводити відповідну роботу у напрямку національно-патріотичного виховання особливо важливого значення набувають твори митців, що пробуджують любов до рідного краю, з якого, як відомо, починається батьківщина.
Саме до таких творчих особистостей відноситься наш земляк, яскравий представник радянського образотворчого мистецтва Броніслав Домашин, який народився 15 січня 1927 року в селі Островське Компаніївського району Кіровоградської області. Сімнадцятирічним юнаком він пішов добровольцем на фронт, увійшовши до складу чисельної армії трударів Другої світової війни, що перемогла нацизм і врятувала людство від «коричневої чуми».
В лавах Радянської Армії майбутній майстер пензля служив до 1952 року, а після мобілізації з 1952 по 1957 рік навчався в Одеському художньому училищі, беручи активну участь в одеських обласних художніх виставках.
Після закінчення училища він працює у Кіровоградських художньо-виробничих майстернях, обіймаючи певний час посаду голови художньої ради, стає учасником багатьох обласних, республіканських і всесоюзних виставках. В 1957 році на республіканській виставці дипломних робіт робота Домашина була відзначена як одна з кращих. Також в його виставковому активі Перша республіканська виставка дипломних робіт випускників художніх учбових закладів України (1959), ІV обласна художня виставка, присвячена декаді української культури і мистецтва у Москві (1960), Всесоюзна художня виставка (1961). У 1967 році за активну виставкову діяльність Броніслав Олександрович був нагороджений грамотою Спілки художників СРСР, а у 1975 році за картину «Комсомольський дозор» він став лауреатом премії імені Юрія Яновського у галузі образотворчого мистецтва.
Художник активно співпрацював з військовим гарнізоном нашого міста та місцевою міліцією. У 1981 році ним була створена картина «Пост ДАІ», яка була представлена на Республіканській виставці «Завжди напоготові», присвяченій 65-й річниці Дня міліції у Будинку художника. За цей твір він був нагороджений Почесною грамотою УМВС УРСР в Кіровоградській області.
Його творчий доробок – чисельні картини, етюди, графічні роботи, наглядно ілюструють любов до рідної землі, до простих людей, а ще високий професіоналізм та багатогранність художника, який, будучи сином своєї епохи та країни, завжди залишався вірним художньому методу соціалістичного реалізму. Митець зображував чудові ліричні краєвиди, споглядаючи які, відпочиваєш душею. А ще, згідно тогочасних вимог до художника та й просто за покликом серця, писав портрети простих трударів – доярок, свинарок, інших передовиків виробництва, портрети вождів, історичних особистостей, які культивувались радянською пропагандою.
Окрім цього Броніслав Олександрович займався оформленням громадських і державних музеїв області, серед яких – Нечаївський літературно-меморіальний музей Юрія Яновського, Музей історії підпільної молодіжної організації «Спартак» у селі Красногірка Голованіського району, Музей Дем’яна Бєдного у селі Губівці Компаніївського району, відділ природи Кіровоградського обласного краєзнавчого музею.
Він був різноплановою особистістю: любив літературу, історію, був цікавим співрозмовником, і одночасно – дуже вимогливим як до себе, так і до молодих художників, які тільки починали тернистий шлях професійного росту, намагаючись відшукати своє індивідуальне творче «Я».
Помер Броніслав Олександрович в місті Кіровограді 26 квітня 2000 року.
У 2016 році на будівлі за адресою вулиця Велика Перспективна, 46, де в одній з квартир протягом 1961-2000 років проживав художник, було відкрито меморіальну дошку.

Наразі в цьому будинку живе донька Домашина – педагогиня, вчителька української мови та літератури Людмила Броніславівна Богданович.
У 2004 році, з метою популяризації творчості батька, вона передала 12 живописних та 34 графічних його творів до фондового зібрання Кіровоградського обласного художнього музею.
І необхідно зазначити, що Музей мистецтв, який проводить активну роботу з популяризації творчості художників-земляків, гідно вшановує пам'ять Броніслава Олександровича, підтвердженням чому є систематичне використання творів Домашина в чисельних музейних виставках і експозиціях та відкриття в художньому музеї трьох його виставок з нагоди чергового ювілею митця.
Олег Юрченко,
завідувач відділу Музею мистецтв