14 жовтня – українці відзначають чотири свята. Історія, звичаї та традиції

NTA

В Україні 14 жовтня відзначають одразу чотири свята: Покрова Пресвятої Богородиці, День Захисників і Захисниць України, День Українського козацтва та річницю створення УПА.

Прийнято в цей день у Богородиці просити про допомогу, щоб упродовж усього року Діва Марія оберігала людину, покриваючи її своїм покровом. Також Богородиця із давніх часів вважається покровителькою воїнів. З часів Київської Русі після переходу на християнство дружинники вірили у її сили та захист.

«У цей день закінчуються жнива, і прийнято в народі засилати сватів та святкувати весілля. Завершується й період кобзарювання» – розповіла у коментарі NTA етнологиня Ярослава Музиченко.

У матеріалі NTA зібрали головні звичаї та традиції свята, народні прикмети та повір’я.

Історія свята

«Є припущення, що свято Покрови в давнину, в дохристиянські часи, було на пошану матері Землі», – розповіла у коментарі NTA дослідниця глибинного чину свят, етнологиня Ярослава Музиченко.

«В українському народі утвердився звичай Покрови через видіння у Константинополі. Святий Андрій Юродивий та його учень святий Єпіфаній стояли перед іконостасом і слізно молилися за спасіння міста та країни. Раптом, піднявши очі до неба, побачили Пречисту Діву з омофором (це як рушник такий). Ним Вона покрила всіх людей у храмі. Незабаром, облогу вдалося зняти, війська противника відступили і місто було врятовано», – продовжує етнологиня.

Історія свята починається у 902-910 рр – у період, коли Візантійська імперія, за деякими джерелами, воювала з сарацинами (арабами).

Ярослава Музиченко повідомила, що за переказом, святий Андрій, який побачив це видіння, був зі Скіфії, тобто з території України.

«Так от, греки Покрову не святкують, а ми святкуємо, і дуже урочисто. Я думаю це тому, що це свято наклалось на дохристиянський культ матері Землі, яка народжує все, що є на землі і навіть Сонце», – зауважила етнологиня.

Відтоді, каже, це свято – наше. Українці щороку відзначають свято Покрови Пресвятої Богородиці 14 жовтня (за новим стилем).

Сватання та весілля на Покрови

«На свято Покрови починається період весіль. Треба, щоб сватали дівчат», – зазначила Ярослава Музиченко. «До Дмитра дівка хитра, а після Дмитра хоч комин витри», – так кажуть у народі. Василь Васильєв «Вбирання молодої» Вибір такої пори – не випадковий. Після Покрови, за її словами, завершився збір урожаю, його склали , обмолотили. Для селян наставав час відпочинку. А ще гостей було чим пригощати – тож починався період для весіль, короваїв, рушників. За мотивами Г. Квіткою-Основ’яненка “Сватання на Гончарівці” «На свято Покрови люди відвідують храми, святкують. А після, упродовж двох тижнів, прийнято засилати сватів. Дівчина, якщо погоджується, то дарує сватам рушники, а молодому – вишиту хустку. А якщо не погоджується, то виносить гарбуз. Чому гарбуз? Ну, по-перше гарбузів у нас садили багато. А по-друге, вважалося, що саме у гарбузовому насінні є якісь мікроелементи, які сприяють статевому дозріванню хлопців», – розповіла Ярослава Музиченко.

Також вона зазначила, що посвататися та відгуляти весілля необхідно було до Пилипівки – один з постів східних християнських церков. Дотримуються його з 15 листопада до 24 грудня за григоріанським і новоюліанським календарями, і деякими Східними церквами 15 (28) листопада до 24 грудня (6 січня) за юліанським календарем.

Завершується період кобзарювання

Ще на Покрови завершується період кобзарювання. «У нас завтра буде свято у київського кобзарського цеху. Завершення сезону кобзарювання. В давнину незрячі кобзарі та лірники ходили між люди від Трійці до Покрови. А потім, коли вже холодало, вони ходити переставали. Були в кобзарів професійні об’єднання – цехи, як у кравців, шевців, ковалів. Навіть у них була своя таємна мова. І вони відзначали 14 жовтня День завершення кобзарського сезону», – пояснює Ярослава Музиченко. Остап Кіндрачук У київському музеї Івана Гончара, за її словами, в цей день буде концерт. «Сьогодні на концерт збираються переважно зрячі люди, які є шанувальниками кобзарської традиції. Люди різних професій – лікарі, художники, архітектори, айтішники – навчилися грати на старосвіцьких бандурах, на лірах і гратимуть традиційний кобзарсько-лірницький репертуар», – розповідає про особливості сучасного завершення сезону етнологиня.

Українські вояки під Покровом

Ще з давніх часів українці вірять у славу про дивовижну силу духу і тіла, яка виникає, коли під опіку людину бере сама Божа Мати.

У літописах пишуть, що Ярослав Мудрий у XI столітті розбив печенігів і з вдячності до Бога і Його Пресвятої Матері побудував у Києві собор Святої Софії і храм Благовіщення на Золотих Воротах, віддаючи народ під опіку Божої Матері.

Володимир Мономах у своїх споминах згадує, що перемогу над половцями здобув завдяки Богові й Пречистій Діві Марії. Ігор Святославович, галицький король Данило та інші князі також завдячують своїми перемогами Богові і Богородиці. Після звитяг вони йшли з поклонами до ікон Божої Матері, щоб подякувати за допомогу і порятунок.

Козаки особливо шанували Пресвяту Богородицю та вважали її своєю заступницею. Про це писав фанцузький дипломат Жан-Бенуа Шерер у своїй історичній праці, яку видали 1788 року в Парижі. За весь період існування Січі козаки збудували 13 церков Покрови Пресвятої Богородиці. Першу із них – у 1659 році на Чортомлицькій Січі.

Саме на Покрови козаки збиралися ухвалювати найважливіші рішення: проводили ради, обирали собі кошових, старшин та гетьмана. А ще освячували зброю. У походи козаки також брали із собою знамена із зображенням Богородиці та її ікони. Така шана до образу Покрови породило у XVII-XVIII столітті новий тип ікон – «Козацька Покрова».

Традицію святити зброю на Покрови перейняли і воїни Української повстанської армії. Саме цей день вони визнали офіційним святом заснування свого війська і до сьогодні існує традиція на 14 жовтня відзначати зародження УПА. У 2005 році Президент України Віктор Ющенко своїм Указом відновив святкування річниці створення УПА на Покрову – 14 жовтня.

Зараз українці знову боронять свої кордони під покровом Пресвятої Богородиці. З 14 жовтня 2014 року в Україні щорічно відзначається День захисника України, яке у липні цього року Верховна Рада перейменувала у державне свято День захисника України на День захисників і захисниць України. З 2015 року це свято є державним і неробочим днем.

Народні прикмети до свята Покрови Яка погода на Покрову, такою буде і зима.

Якщо лист з берези та дуба на Покрову впаде чисто — до легкого року, а нечисто — до суворої зими.

Якщо у вишні листя опаде до 14 жовтня — зима буде тепла, якщо ж вишня зелена — зима буде люта.

Якщо до цього дня не спадає з вишень листя — на теплу зиму, а звільниться — на сувору.

Зранку вітер з півдня, а по обіді із півночі — початок зими буде теплим, але згодом похолодніє.

Якщо вітер з півдня низовий — зима буде теплою, з півночі горішний — холодною, із заходу — сніжною; коли ж протягом дня вітер змінюватиме напрямок, то і зима буде нестійкою.

Якщо в цей день сніг не покрив землю — не покриє в листопаді та грудні.

На Покрову вітер — весна буде вітряна.

Відліт журавлів до Покрови — на ранню зиму.

Якщо на Покрову сніг — буде багато весіль.

Хто сіє по Покрові, не має дати що корові.

На Покрову віє вітер з півночі — зима буде холодна і з великими снігами, з півдня – буде тепла зима.

Якщо на Покрову випав сніг, то буде він і в Дмитрів день (8 листопада).

Відліт журавлів до 14 жовтня — бути ранній зимі.

Білка до Покрови змінить шубку — зима буде добра.

Якщо на Покрову перетопити піч яблунею, то всю зиму вдома буде тепло.

Покрова прийшла – посиденьки привела.

На Покрову останній збір плодів.

Якщо дітей на Покрову облити водою через сито, вони менше хворітимуть.

Весело Покрову проведеш – гарного нареченого знайдеш.

На Покрову сильний вітер – буде багато наречених.

Якщо зіграти весілля на Покрову – молоді будуть жити душа в душу. Лілія Чміль