5 порад, як не збожеволіти від батьківства

Наша мама
Від народження дитини й до її підліткового віку батьки проходять (сім кіл пекла) випробування на власну міцність. Крім елементарних повсякденних переживань, є ще й проблеми, на які мало хто звертає особливу увагу. Наприклад, як правильно щось забороняти, чому варто ще до школи навчити дитину тайм-менеджменту чи як підготувати до прийому у стоматолога, щоб не прищепити ненароком страх бормашини на все життя.

1. Не хваліть!
Похвала часом формує шкідливі звички, які надалі зашкодять дитині. Зазвичай дорослі хвалять, коли дитина виконує щось за їх вказівкою чи те, що їм особисто подобається. Похвала за те, що дитині вдалося змусити себе з'їсти все, що є на тарілці, може згодом призвести до розладів харчової поведінки; а за те, що вона донесла на погану поведінку своїх ровесників, може вилитися у те, що колеги по роботі не любитимуть того, хто звик підлизуватися до керівництва. Дитина може почати плутати власні наміри з бажанням сподобатися і вгодити іншим, а це не є здоровою моделлю поведінки.

А що ж натомість? Значно краще — давати чесний зворотний зв’язок. Тобто замість однакового постійного «молодець» розповідати, що саме і чому дитині вдалося, які від цього у вас почуття. Якщо дитина намалювала щось, відзначте, що вийшло найкраще — які саме деталі, колір, ідеї. А якщо в неї нічого не вийшло — не зосереджуйтеся на негативі, а відзначте старання та обережно порадьте, що можна спробувати, аби стало краще.

2. Вчіть дитину бути терплячою
Непереливки під час подорожей, вистоювання у черзі в поліклініці чи походу по магазинах — у ранньому віці дітлахам ще важко терпіти режим очікування. А навчитися їх відволікати, щоб не ловити невдоволені погляди — справа не з простих. Якщо ще й ви вдома забули улюблену іграшку чи магнітний конструктор, ситуація гірша за виверження вулкану. Автори книжки радять навчити дитину самостійно вигадувати собі ігри. Наприклад, шукати навколо предмети жовтого кольору чи ті, які починаються на літеру «М». Також можна складати казки про речі, які ми бачимо: стілець, чашку, батарею. Щоб дитина не гасала бездумно, запропонуйте рухливі вправи на місці — хто більше раз зможе підняти ноги, сидячи на стільці? Чи простояти на одній нозі?

На питання дітлахів, скільки ще чекати, відповідайте не в одиницях часу, а в аналогіях, зрозумілих дитині. Наприклад, кажіть «стільки, скільки йде одна серія „Свинки Пеппи“ чи як два кола на велосипеді навколо дому під час вечірньої прогулянки». А якщо очікування вдома, тоді взагалі не треба перетворюватися на пасивних ждунів — займіть дитину корисними справами, прибиранням, пообіцявши, що тоді те, на що вони чекають, прийде швидше.

3. Долайте страхи разом
Дітям властива тривожність і вони більш схильні до страху перед невідомим. Хорошою терапією тривожності може бути ліпка з глини. Будь-яка фізична праця, хай навіть миття підлоги, вмикає в роботу тіло і вимикає голову; дитина вчиться перебувати в моменті «тут і зараз». Можна зліпити свої страхи й прискіпливо поглянути на них згори, промовивши «Я тебе не боюся».

Будь-які тактильні речі — це взагалі хороший спосіб перепроживання свого страху. Якщо дитина боїться йти до стоматолога, може пограти з іграшками, які лікують зубки. Подивившись на цей досвід, дитині легше буде повторити його в реальності.

4. Поважайте власність дитини
Так, ви купили їй цей конструктор, але ж будиночок вона зробила сама, і зламати його — порушити особистий простір, усвідомлення якого тільки починає формуватися. Викидати предмети, які зацікавили, навіть якщо це каштанчики з парку, теж не варто без дозволу, поки дитина проявляє до них інтерес. Основна проблема, яка може виникнути, коли ви не поважатимете власність дитини — вона натомість погано ставитиметься до речей інших. Мовляв, якщо всі можуть чіпати її іграшки, чому вона не може брати чужих без дозволу? Чи навіть вкрасти?

Діти, які псують чужі речі, можуть таким чином проектувати негативні емоції щодо їхніх власників, тож у цій ситуації варто також розібратися з внутрішніми конфліктами, через які дитина хоче помститися. І ніколи не варто примушувати своїх дітлахів ділитися власними речами, зазначаючи, що не можна бути таким жадібним. У всіх є право відмовляти. Часом можна просто розповісти, що поділитися іграшками можна, аби пограти в них разом із новими приятелями. Розповідайте дитині про користь часом бути щирими і допомагати, але не вимагайте цілковитої відданості бажанням інших.

5. Виховуйте самостійність
Самостійні й відповідальні діти — це ті, в яких з дитинства не обмежували право вибору, не нав’язували бажання інших та навчили не боятися помилок. Дитина не навчиться критично мислити, якщо їй завжди підказуватимуть чи командуватимуть. Тому якщо ви звикли виховувати слухняного виконавця, не дивуйтеся, що він губиться перед найдрібнішими складнощами.

А більше про секрети виховання і саму книжку «Як не збожеволіти від батьківства» дізнавайтеся під час її презентації в рамках Книжкового Арсеналу 25 червня о 18:00 на Дитячій сцені.