Маленька, але своя. Що чекає львів’ян, які живуть в аварійних «хрущовках»

Перше так зване соціальне житло тоді в ще Радянському Союзі, зокрема, й у Львові почали зводити наприкінці 1950-х років. Через прізвище генсека Микити Хрущова їх прозвали «хрущовками». Невеликого розміру, не вельми зручне житло було «маленьким, але своїм». Будинки зводили як тимчасові на 25 років експлуатації.

Утім у Львові й досі є родини, які живуть саме в такому помешканні, навіть якщо вони в аварійному стані. Кращого житла вони так і не дочекалися. Що їх чекає у майбутньому та що у Львові планують робити з «хрущовками», – дізнавався NTA.

З історії «хрущовок»

З 1957 у радянському союзі за правління державного діяча Микити Хрущова року почали будувати соціальне житло – відомі у народі «хрущовки». Здебільшого це були 4-5-поверхові панельні будинки без технічного поверху, ліфта та сміттєпроводу. Їх зводили стаханівськими темпами. Подекуди будівельники працювали у три зміни і здавали житло за 2 місяці.

Перші однокімнатні квартири були на 18 «квадратів», двокімнатні – на 22 квадратних метри. Якість цього житла бажала кращого.

Ніхто не смів скаржитися на недоліки

Є такий вислів: «Хрущов об’єднав туалет з ванною і назвав це квартирою».

Жартам про «хрущовки» вже більше пів століття, але вони й досі актуальні. У таких квартирах і далі живуть люди, хоча змінилося кілька поколінь.

Пані Романія – одна з них. Пенсіонерка мешкає у своїй «хрущовці» на Пасічній. Пригадує, що одержати дві кімнати, та ще й безкоштовно, було неабияким щастям: «Знаєте, як давали – ніхто не вірив, що це дім на 25 років. Кожен радів, що отримав своє гніздечко. Тоді сім’ями жили, хто де міг, по різних куточках. Нашу «хрущовку» дуже швидко збудували, дуже».

Жінка розповідає: на якість житла чи тісноту ніхто нарікати не смів. Хоч взимку довелося мерзнути, а крізь тонкі стіни було чутно всіх сусідів. З часом дах та труби почали постійно протікати.

Попри те, що через кілька років дах відновили, ремонт у квартирі зробили – наслідки багаторічних протікань досі помітні, – нарікає пані Романія.

«Одного разу так лило, що у ванній плафон наповнився водою і впав», – пригадує жінка.

Та, попри всі недоліки, свій будинок і зелений двір біля нього, любить, тож переїжджати нікуди не збирається.

Нинішні реалії та умови

Скаржиться на будинок і сусідка Євгенія. Вона тут мешкає вже майже шість десятиліть. Коли їй було 7 років, вона поселилася з батьками у двокімнатній квартирі на 40 квадратних метрів. Їхню «хрущовку» побудував для працівників телевізорного заводу.

Тоді для молодої родини – це було щось неймовірне. А зараз, каже жінка, будинок вже на ладан дихає, а не розвалився тільки завдяки зусиллям мешканців, яким все доводиться ремонтувати самотужки. У її під’їзді труби роками протікають і як наслідок грибок на стінах.

«Коли донька виходила заміж, ми в під’їзді вперше самі ремонт зробили. Це було 15 років тому. До того часу і після цього часу – ніхто нічого не робив», – каже Євгенія.

У разі евакуації – документи і гаманець напоготові

Не тільки труби підводять, а й електропроводи. Будинок уже двічі горів через замикання.

«Займання було двічі у підвалі. Нас виводили з будинку в 12 ночі, евакуйовували. З того часу – тепер завжди маю напоготові паспорт і гаманець у разі пожежі. Ми тут всі живемо у підвішеному стані і боїмося нового замикання», – розповідає мешканка будинку Алла.

Термін експлуатації таких будинків 25 років, тобто вже у 1990-их вони підлягали знесенню. Кілька років тому, пригадують жінки, їм пропонували працівники ЖЕКу добудувати 5-ий поверх. Кажуть, ніхто не погодився, бо боялися, що старий дім від додаткового навантаження завалиться.

Ваша «хрущовка» – ваша проблема

Зараз юридичну відповідальність за старі «хрущовки» несуть мешканці, тож про свій дім повинні дбати самі.

«Дуже багато будинків які де-факто є аварійними, такими не визнають. Бо тоді були би бодай якісь зобовязання перед мешканцями. Будинки ж обслуговували ЖЕКи. Відповідно, поки є позивна давність комунальників можна притягувати до відповідальності. Натомість, що зробила мерія із ЖЕКами, ЛКП? Вона їх просто ліквідувала. А з їхнім правонаступництвом дуже туго», – пояснює громадська активістка Олеся Дацко.

Тобто у разі руйнування будинку – ні держава, ні місто – людям допомагати не зобов’язані. Хоч вперше про загальне відновлення «хрущовок» заговорили ще у 2006 році.

Тоді Верховна Рада ухвалила закон про комплексну реконструкцію застарілого житлового фонду, але механізм розселення так і не був розроблений. Проєкт передбачав 100% погодження мешканців на реновацію, а одна відмова блокувала цілий задум.

Варіантів у людей було два. Один – добудова ще одного поверху, а за кошти від продажу квартир зробити ремонт у цілому будинку. Або ж повністю знести будівлю, а на її місці звести багатоповерхівку – за умови, що забудовник знайде для мешканців нові оселі.

Аварійне теперішнє і невизначене майбутнє

Цьогоріч Міністерство розвитку громад та територій підготувало зміни до цього законопроєкту. Реконструкція «хрущовок» стане можливою за погодження 75% мешканців. Далі рішення про знесення будинків прийматиме місцева влада.

Як розповідав у серпні журналістам головний архітектор Львова Антон Коломєйцев, на реалізацію проєкту потрібні великі кошти. Без допомоги держави жодне місто самотужки не відремонтує старі будинки.

Загалом в Україні понад 30 тисяч «хрущовок»: з них 3,5 тисячі – у Києві, а 400 – у Львові.

У профільній комісії міськради кажуть: щоби почати діяти, чекають зеленого світла зі столиці.

«Хай документ закону потрапить у Верховну Раду, хай вони ухвалять його. Тоді будемо розглядати в себе на комісії серед депутатів. Залучимо виконавчі структури і тоді спробуємо на рівні Львова реалізувати якийсь пілотний проєкт», – підсумовує депутат Львівської міської ради від “ЄС”, секретар комісії міської інфраструктури», інженерного та житлового господарства Іван Рудницький.

Світові «хрущовки»

Проблема «хрущовок» – проблема не тільки в Україні. Чехія, Німеччина, Латвія та Польща також зіткнулися із неякісним повоєнним житлом. Але там реновацію такого ж соціального помешкання розпочали ще 30 років тому.

Здебільшого будинки не зносили, а ремонтували: утеплювали, зводили ліфти і додаткові поверхи та розширювали балкони. Таким чином інвестори могли заробити кошти, а люди отримати якісніше житло.

Віра Лабич

The post Маленька, але своя. Що чекає львів’ян, які живуть в аварійних «хрущовках» first appeared on То є Львів..