У Львові відкрили пам’ятну дошку та мурал на честь Станіслава Лема

З нагоди сотої річниці з дня народження відомого польського письменника-фантаста Станіслава Лема у Львові відкрили пам’ятну дошку та мурал на його честь. Про це повідомив пресцентр Львівської міської ради.

Пам’ятну дошку відкрили на фасаді будинку на вулиці Богдана Лепкого, 4, у якому народився і прожив до 1941 року письменник.

На урочистому відкритті дошки були письменник Юрій Андрухович, історик і перекладач Андрій Павлишин, перекладач, історик і директор Львівської обласної універсальної наукової бібліотеки Іван Сварник та інші.

«Завдяки видавництву «Човен» мені в руки потрапила книжка «Лем. Життя не з цієї землі». Я сьогодні почав свій ранок з читання цієї книги. Тут дуже багато цікавого є про життя Лема. Це дуже неординарна, але вільна людина. Як французи мають Жуля Верна, англійці мають Конан Дойля, ми маємо Лема. Це велике щастя для нас, бо ми хочемо весь наступний рік пізнавати Лема, де він жив, що робив, що любив їсти, що писав, щоб ми краще його пізнали. Думаю, ми зробимо дуже велику справу. Твори, які він написав, запалили дуже багатьох людей науки, мистецтва, культури. Великі оплески Лему та людям, які його люблять та доторкаються до нього», − зазначив міський голова Львова Андрій Садовий. Також у межах відзначення 100-річчя Станіслава Лема відкрили мурал, присвячений його творчості. Він розташований на стіні компресорної станції, що на території колишнього трамвайного депо (тепер − креативний простір Lem Station) на вулиці Вітовського, 57. Композицію, на якій зображено письменника і персонажів його творів, створили художники Віталій та Сергій Грехи. Станіслав Герман Лем (1921-2006) — відомий польський письменник-фантаст єврейського походження. Народився у 1921 році у Львові. Після закінчення гімназії вступив до новоствореного Львівського медичного інституту. Німецька окупація Львова влітку 1941 року перервала його навчання. У тому ж році родина Лемів виїхала до Кракова, де письменник здобув медичну освіту та прожив решту життя.

1951 року вийшла у світ його книжка «Астронавти». Згодом його книжки виходили майже щороку: «Сезам» (1954), «Магелланова хмара» (1955), «Зоряні щоденники Йона Тихого» (1957), «Едем» (1959), «Вторгнення з Альдебарану» (1959), «Повернення з зірок» (1961), «Книга роботів» (1961), «Щоденник, знайдений у ванні» (1961), «Вихід на орбіту» (1962), «Місячна ніч» (1963), «Казки роботів» (1964), «Непереможений» (1964), «Кіберіада» (1965), «Полювання» (1965), «Рятуймо космос» (1966), «Розповіді про пілота Піркса» (1968), «Ідеальна порожнеча» (1971), «Маска» (1976), «Нежить» (1976), «Повторення» (1979), «Голем XIV» (1981) та чимало інших творів. Найвідоміший роман письменника − «Соляріс» (1961) екранізовували у 1972 і 2002 роках.

Додамо, цього року вперше вийшов український переклад біографії Станіслава Лема.