Чим туристів приваблює Тилігульський лиман на Миколаївщині

Цьогорічний літній сезон на курортах Миколаївщини затримався більш як на місяць. Причина — дощова нестабільна погода.

Натомість справжніх туристів, любителів активного відпочинку та поціновувачів незайманої природи не зупиняють жодні погодні катаклізми. Їх манить та приваблює унікальна місцина — Тилігульський лиман. Цю перлину оцінять лише справжні ювеліри природної справи. Тут можна проїхати вздовж узбережжя 40—50 кілометрів абсолютно дикими місцями, побачити мальовничі берегові обриви, що потопають у зелених балках, царство птахів, скупатися в чистій та прозорій морській воді. Детальніше в матеріалі Голосу України.

Перлина Причорномор’я

Тилігульський лиман, що на межі Одеської та Миколаївської областей біля курортного Коблевого, вважається не лише найчистішим, а й найглибшим та найпрозорішим у південному регіоні. Його довжина сягає 60 кілометрів, ширина — до 4,5 кілометра, максимальна глибина — 21 метр, прозорість води — до семи метрів. Але найбільша унікальність Тилігула в тому, що його вода має океанічну солоність — 30—32 проміле, тоді як у Чорному морі цей показник сягає лише 17—18 проміле.

Назва лиману походить від тюркських слів «делі гель» — «буйне озеро». А ще Тилігул називали скаженим, божевільним, буйним, непередбачуваним. Тюрки дали лиману цю назву через місцеві долинні вітри, що дмуть переважно з півдня на північ або ж чітко навпаки. Саме непередбачуваність місцевої погоди зумовила таку назву.

Як і справжня коштовність, Тилігул прихований від масових туристичних місць. Він відділений від Чорного моря широким піщаним пересипом, а з’єднує їх лише штучний канал. Аби дістатися до серця лиману з боку Миколаївської області, слід добре знати дорогу та орієнтуватися на села Червона Українка, Анатоліївка, Ташине колишнього Березанського, нині — Миколаївського району. На сміливців чекає справжній екстрим бездоріжжям. Але ті, хто досягає мети, не розчаровуються. Особливо любителі самоти, тиші, безмежних просторів та незайманої природи.

Тільки справжнім поціновувачам природних щедрот цікаво буде дізнатися, що Тилігул — місце масового гніздування та концентрації птахів під час сезонних міграцій, у районі якого можна зустріти майже 270 видів пернатих. Загальна чисельність птахів, що зупиняються на прольоті в межах лиману та його узбережжя, іноді сягає 50 тисяч особин. А минулої весни на Тилігульський лиман прилетіли рідкісні гості — рожеві фламінго. Це перший візит фламінго за історію спостереження регіонального ландшафтного парку «Тилігульський». Орнітологи називають дві причини їхнього прильоту: зміни клімату, через які південні види мігрують на північ, шукаючи нові місця розселення. Друга — карантин, завдяки чому в курортній зоні Коблевого, яка розташована поблизу, тихо і безлюдно.

Скарбниця флори узбережжя Тилігульського лиману нараховує майже 620 видів судинних рослин. Територія лиману є заповідним об’єктом, тож у 1995-му рішенням Миколаївської обласної ради тут створено регіональний ландшафтний парк «Тилігульський». Парк з такою самою назвою є і в Одеській області. Як унікальний природний комплекс Тилігул включено до переліку водно-болотних угідь, що мають міжнародне значення.

Літо розпочалося з Тилігулу

Студенти Національного університету кораблебудування прибрали узбережжя.

І все ж таки попри затримку курортного сезону миколаївці чекають на гостей-туристів. І як справжні господарі розпочали з прибирання території. Нещодавно на узбережжі лиману відбулася акція «Літо розпочинається на Тилігулі». Як розповіла одна з організаторів акції, голова ГО «Асоціація лідерів туристичного бізнесу», віце-президент національної туристичної організації України Тетяна Чичкалюк: «Цій акції передувала низка екологічно-просвітницьких заходів. Попередньо ми проводимо велику роботу в школах та вишах, щоб розповісти молоді про природно-заповідний фонд України та необхідність дбайливого ставлення до нього з боку людини».

За мету акції організатори ставили прибрати разом сміття, що накопичилося на узбережжі. «Хтось може міркувати так — сміття не наше. Але територія-то наша і узбережжя наше. Ось де перевіряється патріотизм, — продовжує Тетяна Чичкалюк. — Людина, яка прийде на чисте узбережжя, зрозуміє, що тут не можна робити смітник, залишати після себе бруд, бо це не лише порушує красу природи, а й шкодить птахам, рибам, рослинам. Так, формуючи інфраструктуру в об’єктах заповідного фонду, на початку оздоровчого сезону ми зобов’язані привести до ладу свій дім. У нашому випадку — узбережжя Тилігулу».

У прибиранні територій Тилігулу насамперед брали участь команди школярів і студентів. Вони отримали завдання не лише зібрати сміття, а й проаналізувати його склад. Виявилося, є побутові відходи, які скидають мешканці населених пунктів, є сміття з рекреаційних зон, багато сміття виноситься хвилями моря і лиманів. Для сортування відходів у РЛП «Тилігульський» на Чіловій косі встановлено спеціальні ємності: «Пластик», «Скло», «Біовідходи».

Серед учасників акції — учні Української, Новофедорівської, Коблевської шкіл Березанської та Коблевської територіальних громад. З Миколаєва приїхали школярі ЗОШ № 57, студенти-екологи Національного університету кораблебудування ім. адмірала Макарова та їхні викладачі — молоді доценти Інна Тимченко та Світлана Мельничук. Разом з усіма працювали співробітники РЛП, чиновники з управління екології Миколаївської облдержадміністрації, партнери — представники бізнесу. Загалом майже 120 осіб вийшли на береги Тилігулу. Прибирання узбережжя відбувалося протягом декількох днів у різних локаціях парку «Тилігульський». Молодь і дорослі задоволені своєю працею. Сподіваються, що її оцінять туристи, які вже почали приїжджати на лиман.

Назустріч вітру, птахам та... устрицям

Уперше відвідали лиман й іноземні гості — рожеві фламінго.

Першими всі принади скаженого лиманського вітру оцінили українські любителі кайтингу та серфінгу. Вони вже давно освоїли цю територію, проводять фестивалі, приїжджають великими компаніями та поодинці. Щоправда, кайтингістів вивели за межі Чілової коси. Про це розповів директор РЛП «Тилігульський» Олег Деркач. «Це були одесити, з якими співпраці не вийшло, — ділиться він. — Дозволу на розміщення пункту прокату кайтів вони не мали, вели себе нецивілізовано. Для тренувань на кайтах тепер надали спортсменам акваторію Малої Української коси. Повністю курирує цю діяльність наша Миколаївська обласна федерація кайтбордингу і серфінгу».

Менше з тим, Велику Українську (або Чілову) косу на Тилігульському лимані сьогодні можна назвати центром туризму. У минулому році парк відвідало понад десять тисяч туристів. За кілька років цей дикий і прекрасний куточок природи перетворився на справжнє місце паломництва любителів «зеленого» відпочинку. Хтось залишається на ніч з наметом, хтось, зарядивши організм доброю порцією природної енергії, до вечора повертається додому. Адже Тилігул розташований лише за 70 кілометрів від Миколаєва.

А ще на Чіловій косі працює демонстраційно-дегустаційна ферма «Устриці Скіфії», у зв’язку з чим інтерес до Тилігульського краю постійно зростає. Продегустувати екзотичних молюсків на березі Тилігульського лиману приїжджають жителі Миколаєва, Одеси, Очакова, а також відпочивальники курортного Коблевого. Кухарі устричної ферми нагодують гостей не лише устрицями, а й пловом з мідій, юшкою, чорноморськими креветками, рапанами у вершковому соусі та іншими морськими смаколиками.

Олег Деркач розповів про плани з благоустрою Чілової коси, яка перетворюється на головний рекреаційний центр парку. Насамперед тут планується зонування території. Головна її ділянка — зона регульованої рекреації, своєрідна «зелена галявина» для відпочинку та спілкування з природою, куди буде заборонено в’їзд автівок. У цю зону входять стрілка коси, дикі пляжі, степові ділянки і розташоване в центрі природне озеро — місце гніздування птахів.

Ще одна туристична зона — це зона стаціонарної рекреації: тут розташована устрична ферма, поруч — наметове містечко під назвою «Тилі-кемп», що може прийняти до 50 туристів — або зі своїми наметами, або з наданням послуг містечка.

Також на Чіловій косі встановлено пункт спостереження за птахами, де можуть зупинятися вчені-орнітологи та студенти, любителі бьордвотчингу, які поєднують активний відпочинок та любительську орнітологію. У будиночку є все для ночівлі, обладнано побутові зручності, забезпечена зона Wi-Fi. Тепер у планах — будівництво невеликого літнього павільйону, де зручно розмістити групу учнів або екскурсантів, можна буде проводити заняття та ознайомчі екскурсії з природою Тилігулу.

Фактично природоохоронці, бізнес, активісти створили унікальний куточок для екологічного відпочинку. Саме такий вид відпочинку сьогодні найзатребуваніший, саме його прагнуть українці.

Миколаївська область.

Директор регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» Олег Деркач розповів про туристичні принади.

Джерело: СвідокІнфо