Польща та Литва були і залишаються нашими надійними союзниками

Перший заступник Голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук, Віце-маршалок Сейму Республіки Польща Малгожата Госєвська, Віце-спікер Сейму Литовської Республіки Паулюс Саударгас (справа наліво).

Сторони обговорили питання міжпарламентського безпекового співробітництва та протидії російській агресії.

«Ваш приїзд — це черговий жест солідаризації з Україною. У нас високо оцінили ваш попередній приїзд, коли ми разом були на передовій і на власні очі бачили, що відбувається в Україні», — наголосив Р. Стефанчук, підкресливши, що і Польща, і Литва були та залишаються нашими надійними союзниками.

Р. Стефанчук також висловив слова вдячності за швидку реакцію Польщі та Литви на концентрацію російських військ уздовж державного кордону України та на тимчасово окупованих територіях, у Криму та місті Севастополі. Водночас він підкреслив важливість діяльності тристоронньої Міжпарламентської асамблеї Україна—Литва—Польща, яка значною мірою сприяла створенню міністрами закордонних справ наших країн нового формату тристороннього співробітництва України, Литви та Польщі — Люблінського трикутника.

Зачепивши міжпарламентську співпрацю між нашими країнами, Р. Стефанчук висловив сподівання, що сторони зможуть сконцентрувати увагу на трьох аспектах. По-перше, сформувати ширшу коаліцію для стримування російської агресії. «Знаю, що і Польща, і Литва будуть у лідерах і побратимах для України, але дуже важливо, щоб цьому прикладу слідували й інші країни — наші партнери. Бо ми дуже чудово розуміємо, що станом на сьогодні безпека України — це в першу чергу безпека Європи», — наголосив Перший заступник глави українського парламенту. Другий аспект стосується збереження санкційного тиску на РФ. Третій — концентрації на питаннях практичного виміру курсу України в ЄС та НАТО. «Я дуже вдячний вашим країнам за підтримку у цьому напрямі та розраховую на залучення Польщею та Литвою інструментарію впливу в рамках Північноатлантичного альянсу, в тому числі й Парламентської асамблеї НАТО, на користь отримання Україною Плану дій щодо членства в Альянсі. Бо сьогодні, повторюся, це питання не лише безпеки України, це питання цивілізаційного вибору та безпеки Європи», — сказав Р. Стефанчук.

Політик також подякував польській та литовській сторонам за офіційно повідомлений намір взяти участь і бути представленими на найвищому президентському рівні 23—24 серпня 2021 року на саміті «Кримська платформа» та під час заходів з нагоди святкування 30-ї річниці Незалежності України.

Принагідно Р. Стефанчук подякував литовській стороні за підготовку четвертої Міжнародної конференції з питань реформ в Україні, яка відбудеться цьогоріч 6—8 липня, і висловив сподівання, що під час неї буде обговорено весь комплекс питань, які стосуються безпеки, економіки та подальшої трансформаційної реформи України.

У контексті «Кримської платформи» Р. Сте-фанчук наголосив, що ми не повинні забувати про долю кримських татар та українців на тимчасово окупованих територіях АРК, які й надалі зазнають репресій та переслідувань від окупаційної російської влади. «Ми справді очікуємо на активне залучення польських та литовських колег-депутатів до діяльності «Кримської платформи» у міжпарламентському вимірі», — наголосив він та високо оцінив засудження Литовським Сеймасом депортації радянською владою кримських татар. «Я вдячний, що ви, пані Маршалок, не байдужі до долі кримських татар, і гарним жестом напередодні саміту «Кримської платформи» могло б бути прийняття Сеймом Польщі ухвали про визнання депортації кримськотатарського народу актом геноциду. Для нас це був би акт політичної підтримки у цьому питанні», — сказав Р. Стефанчук.

Окремо зачепивши співпрацю з Польщею та Литвою в рамках міжнародних організацій, політик зауважив: «Українська сторона щиро вітає головування Польщі в ОБСЄ в 2022 році. Ми просимо польську сторону, щоб питання російської агресії проти України та визволення окупованих Росією територій було постійно на порядку денному під час польського головування в ОБСЄ», та додав: «Ми також покладаємось на польське головування в частині боротьби з російською дезінформацією. Ви знаєте, що це нині величезна проблема, і Україна створює цілу низку інституцій, які будуть протидіяти російської дезінформації. Але для нас важлива ваша підтримка під час головування в рамках ОБСЄ».

Загострення безпекової ситуації на сході, за словами Першого заступника Голови Верховної Ради, вимагатиме скоординованих дій міжнародного співробітництва, в тому числі й ефективної взаємодії парламентів країн, передусім у рамках Парламентської Асамблеї Ради Європи. «Тому важливо, щоб зусилля парламентаріїв були зосереджені на питаннях захисту прав людини на тимчасово окупованих РФ територіях України», — сказав він.

У контексті євроінтеграційних прагнень, Р. Стефанчук зауважив, що ми ставимо перед собою дуже амбітні цілі. «Я сподіваюсь, вони будуть успішно реалізовані під час головування Польщі у Раді ЄС у 2025 році», — додав він.

Водночас Р. Стефанчук назвав важливою взаємодію наших країн у питаннях енергетичної безпеки, в тому числі й стосовно «Північного потоку-2».

Насамкінець політик повідомив, що Голова Верховної Ради Дмитро Разумков планує здійснити візит до Республіки Польща для участі в засіданні Міжпарламентської асамблеї Украна—Польща—Литва, яка відбудеться 30 вересня — 1 жовтня 2021 року у Варшаві.

У свою чергу Віце-маршалок Сейму Польщі М. Госєвська наголосила на важливості наповнення формату «Люблінського трикутника» конкретними діями. Зокрема, вона зазначила, що треба зробити все можливе, щоб звільнити сотні осіб, які перебувають в ув’язненні на окупованих територіях та в Росії. Також М. Госєвська зачепила питання напруженої ситуації в Білорусі.

Віце-спікер Сеймасу Литовської Республіки П. Саударгас висловив свою думку щодо в’язнів Кремля, підготовки до саміту «Кримської платформи» та перспектив посилення тристоронньої співпраці у парламентському вимірі.

Фото Олександра КЛИМЕНКА.

Більше фото тут.