П'ять років без Павла: чому вбивство Шеремета досі не розкрите

Вбивство Павла Шеремета, безумовно, організувала команда високопрофесійних кілерів - це чи не основний аргумент української поліції, здатний пояснити відсутність прогресу в перші роки розслідування. Обставини злочин дійсно вказують на подібний сценарій: за журналістом прискіпливо стежили щонайменше кілька днів перед вбивством, вибухівка з дистанційним керуванням була фахово виготовлена з військової міни, її встановлювали і підривали різні люди з чітко розподіленими ролями у замаху.

Суд затягується

Поліція й досі стверджує, що викрила трьох його учасників: музикант та піарник сил спецпризначення ЗСУ Андрій Антоненко разом з дитячою лікаркою і волонтеркою Юлією Кузьменко начебто заклали вибухівку під авто, а військова медсестра Яна Дугарь напередодні проводила розвідку в навколишніх дворах.

Усіх трьох затримали лише у грудні 2019 року. Починаючи вересня 2020-го їх судять присяжні Шевченківського районного суду Києва за обвинуваченнями у навмисному вбивстві небезпечним для навколишніх способом. За цей час суди встигли випустити підозрюваних з в'язниці - останнім у квітні під цілодобовий домашній арешт вийшов Антоненко, якого слідство вважало мало не організатором злочину.

Поліція, вочевидь, розраховувала на співпрацю затриманих зі слідством, однак вони й далі твердять про свою непричетність. Група адвокатів, які захищають Антонека, Кузьменко і Дугарь, запевняє: обвинувачення тримається лише на результатах експертизи ходи, яка встановила відносну схожість між злочинцями на відеозаписах камер спостереження та підозрюваними. Порівняння, яке провів на замовлення поліції британський експерт Іван Бірч, захисники вважають сфальсифікованим.

Утім, окрім наданих експертиз і доказів, прокуратура просить суд заслухати ще й покази 263 свідків обвинувачення. На думку захисника Антоненка Станіслава Кулика, викликання їх усіх розтягне процес на роки, тоді як вже 2022 року в присяжних закінчуються повноваження. "І тоді потрібно буде обирати нових присяжних і починати слухання наново", - констатує адвокат.

Читайте також: Чому суд звільнив головного обвинуваченого у вбивстві Павла Шеремета

Таємничі спільники

З матеріалів кримінальної справи, наявних у розпорядженні DW, випливає, що в замаху на Шеремета брали участь ще принаймні двоє людей. Так, роль безпосередньої виконавиці, яка детонувала вибухівку за допомогою мобільного телефону, поліція спочатку відводила Юлії Кузьменко. Однак через кілька місяців слідство змінило думку - аж надто вже не схожою виявилась лікарка на жінку в перуці й темних окулярах, яку зафіксували камери спостереження. При цьому поліція та МВС не раз скаржились, що не змогли зібрати всі записи - відео з приватної камери, спрямованої прямо на закинутий будинок, де ховалася кілерка, начебто "з кінцями" вилучили співробітники СБУ. Сама жінка після вибуху квапливо вийшла з будинку і зникла з-під камер спостереження на станції метро "Університет". Невдовзі після вбивства слідство, шукаючи кілерку, клопотало перед судом про доступ до даних 41 мобільного телефону - всі вони належали жінкам, пов'язаним із добровольчим рухом. Та, вочевидь, пошуки в цьому напряму не дали результатів.

У своїх перших показах поліції цивільна дружина Шеремета Олена Притула, яка на той момент була власницею видання "Українська правда", згадувала про ще одну людину: коротко підстриженого чоловіка, який стежив за ними з Шереметом за кермом червоного Daewoo Lanos 18 липня. З матеріалів кримінальної справи, наявних у DW, випливає, що поліції не вдалося знайти навіть машину, яка слідувала за журналістами майже весь вечір.

Пара не вперше помічала стеження: ще восени 2015 року Притула та Шеремет писали про підозрілі автомобілі, які чатували у подвір'ї біля їхнього будинку. Тодішній радник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко тоді визнав: поліцейська "наружка" дійсно працює, проте збирає інформацію про підпільне казино неподалік.

Через рік після вбивства Павла Шеремета з'ясувалося, що безпосередньо в ніч закладання вибухівки за подвір'ям стежив і колишній співробітник СБУ Ігор Устименко - його авто помітили журналісти "Слідство.інфо", вивчаючи записи з камер. Поліція допитала Устименка вже після виходу журналістського розслідування: той стверджував, що стежив у приватній справі за неповнолітніми, які були неподалік в одному з закладів.

Білоруський слід

Українське слідство і досі далеке від конкретної відповіді не тільки на питання щодо замовників, але і щодо причин вбивства Павла Шеремета. У кримінальній справі проти Антоненка, Кузьменко та Дугарь зазначається: невстановлена група осіб, діючи з особистих мотивів, вирішила створити в Україні резонансну подію, яка викличе численні акції протесту.

У Павла Шеремета було чимало впливових і небезпечних знайомих, але не так багато відвертих ворогів. Серед таких, безумовно, була білоруська влада: журналіста позбавили білоруського громадянства у 2010 році, покинув батьківщину він ще раніше - наприкінці 1990-х. Але журналіст до останнього лишався послідовним противником режиму Олександра Лукашенка: зняв фільм "Дике полювання" про політичні вбивства в Білорусі, був співавтором книжки "Випадковий президент", разом з колегами створив опозиційне видання "Білоруський партизан".

На початку цього року колишній співробітник білоруського антитерористичного спецпідрозділу "Алмаз" Ігор Макар оприлюднив аудіозапис, буцімто зроблений в кабінеті ексочільника білоруського КДБ Вадима Зайцева за чотири роки до вбивства Шеремета. На ньому Зайцев начебто віддає наказ підірвати журналіста, "так, щоб не зібрали ані рук, ані ніг".

Українська поліція отримала оригінали записів від Макара, а його самого допитала в лютому. Відтоді поліцейські перевіряють записи, стверджуючи, що версія про "білоруський слід" не суперечить поточній версії обвинувачення. У червні 2021 року заступник голови Національної поліції України Максим Цуцкірідзе розповідав журналістам Цезор.нет, що експертиза записів триває, а для їх перевірки слідство звернулась по допомогу до правоохоронців Білорусі, Росії, Литви та США. Старший слідчий Василь Бирко, який продовжує вести справу Шеремета, відмовився розповідати DW про результати цих перевірок.

Читайте також: За що вбили Павла Шеремета? Основні версії

Політичний вимір справи Шеремета

У грудні 2019 року після затримання Антоненка, Кузьменко та Дугарь МВС і Нацполіція влаштували пресконференцію, де заявили про розкриття злочину. Участь президента Володимира Зеленського у заході, на якому підозрюваних ще до рішення суду називали "вбивцями", додала справі безпрецедентного політичного тиску.

Читайте також: Коментар: Зеленський, Аваков і справа Шеремета - вплив політиків на суд неприпустимий

Володимир Зеленський у подальших публічних виступах кілька разів ставив кар'єру міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова в залежність від результатів розслідування. А за останній рік ледь не погрожував урядовцю звільненням, у разі якщо суд виправдає обвинувачених. Аваков рішення суду не дочекався і пішов у відставку добровільно, не пояснюючи причин.

З іншого боку, громадський рух на захист Антоненка, Дугарь і Кузьменко набув політичного забарвлення. Його члени виступали як проти міністра Авакова, так і проти президента Зеленського. Кузьменко навіть балотувалася до Верховної Ради від партії Петра Порошенка "Європейська солідарність" під час довиборів на Донбасі. Натомість новий міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський ще до свого обрання поспішив дистанціюватись від цієї кримінальної справи. "Давайте дочекаємось результатів (рішення суду. - Ред.), а вже потім будемо робити висновки про роботу і якість правоохоронної системи", - заявив він минулого тижня.