В Росії досі лякаються саміту «Кримської платформи» — це «сильно вдарило» по російській владній верхівці

Украина криминальная

Вчора, російський політик Дмитро Медведєв, який колись короткостроково підміняв Путіна на посту президента РФ, опублікував у російській пресі скандальну статтю, де критикував керівництво України, в тому числі перелякано протестував проти створення в Україні «Кримської платформи».

Глава Міністерства закордонних справ України, на минулому тижні зазначив, що створення міжнародного майданчика «Кримська платформа», який буде сприяти деокупації півострова, «сильно вдарило» по російській владній верхівці та особливо по її керманичу Путіну. Все це підтверджує вірність обраного шляху, про що також зазначала Кримська правозахисна група, яка представляла на цьому саміті Експертну мережу Кримської платформи. Фото: crimea-platform.org

Принаймні 46 країн довели це, прийнявши участь у першій зустрічі представників «Кримської платформи» у столиці України 23 серпня 2021 року. Це було абсолютно безпрецедентна подія за тридцять років існування незалежної України. І треба констатувати, що там дійсно було сказано все, що Кремлю ніяк не може сподобатися. Передувало цьому, проведення 5 серпня такого заходу, як форсайт-сесія «Крим 2050», який відбувся також в рамках «Кримської платформи» https://crimea-platform.org/forsajt, та на якому досліджували майбутнє українського Криму в економічному, політичному, культурному, військовому та екологічному аспектах після деокупації.

Історія створення платформи

Кримська платформа була вперше анонсована в другій половині минулого року (на 75-му щорічному саміті ООН). Уряд України планував створити міжнародний майданчик для обговорення кримського питання і прийняття додаткових санкцій проти Росії.

Кримська платформа була задумана як постійний простір для обговорення і координації дій Києва і міжнародного співтовариства в зусиллях по поверненню окупованого російським агресором Кримського півострова Україні. Ініціатива народилася близько року тому і передбачає кілька рівнів: вищий в форматі глав держав і урядів, потім міністерський, на якому будуть діяти високопоставлені чиновники з міністерств закордонних справ та оборони, міжпарламентський та, звичайно ж, постійна співпраця між державними та недержавними експертами.

Платформа залишається відкритою для інших потенційних кандидатів, включно з Російською Федерацією. «Якщо ця ініціатива так важлива для Росії, то «ми запрошуємо їх приєднатися до неї і допомогти виправити трагічну історичну помилку», — заявив Зеленський на першому саміті Кримської платформи.

Підсумки саміту

«У нашій підсумковій заяві ми навіть залишимо порожній рядок для підпису російського чиновника. Це можна зробити прямо на Форумі «Кримська платформа», який ми проведемо в Ялті», — додав український президент, маючи на увазі історичну Ялтинську конференцію.

На саміті Володимир Зеленський підтвердив, що в Києві вже працює офіс «Кримська платформа», основне завдання якого — відстежувати поточну ситуацію з правами людини на півострові. Кожна з країн-учасниць Серпневого форуму «Кримська платформа» в Києві повинна призначити постійного представника для зв’язку з офісом.

У вже згаданій підсумковій декларації київського засідання Кримської платформи, звичайно ж, закріплено міжнародне неприйняття анексії Криму Росією і зобов’язання при необхідності оцінити введення подальших політичних і дипломатичних санкцій проти Росії. Країни-учасниці Кримської платформи також заявили про свою прихильність новому альянсу в інтересах безпеки і стабільності всього чорноморського регіону.

Подібна концепція виступає своєрідним мостом до проєкту Балтійсько-Чорноморського союзу, який був дуже популярний в Україні в кінці 1990-х років. Особливо сьогодні, на тлі девальвації Будапештського меморандуму, який повинен був забезпечити суверенітет і територіальну цілісність України після відмови від своєї ядерної зброї.

Для статистики нагадаємо, що на саміті було дев’ять президентів, чотири прем’єр-міністра, чотирнадцять міністрів закордонних справ та представники НАТО і Ради Європи. В саміті взяли участь в повному складі країни: НАТО;

Європейського союзу;

Великої сімки;

Люблінського трикутника;

Асоційованого тріо;

держави Нормандського формату, за винятком Росії.