Горішки та різочки для України: з чим Мішель і фон дер Ляєн їдуть до Зеленського

INTV

Головна подія року у відносинах між Україною і ЄС відбудеться сьогодні,12 жовтня - у Києві пройде 23-й саміт Україна-ЄС. Брюссель на ньому представлятимуть президент Європейської Ради Шарль Мішель і голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen), Україну - президент Володимир Зеленський.

DW з'ясовувала, за що керівники ЄС планують хвалити і критикувати Зеленського.

"Наше прагнення - продовжувати будувати тісніші зв'язки з Україною", - заявив високопосадовець ЄС напередодні саміту. На практиці для цього в Києві у вівторок, як очікується, підпишуть одразу три угоди. Перша з них - про Спільний авіаційний простір між Євросоюзом і Україною.

Ще дві угоди передбачають асоціацію України з двома програмами ЄС. Перша - це програма фінансування досліджень та інновацій Horizon Europe. Загальний її обсяг на 2021-2027 роки становитиме 95,5 мільярда євро. Підписана під час саміту угода дозволить українським дослідницьким організаціям також подаватися на участь у Horizon Europe.

Друга програма - Creative Europe - має бюджет у майже 2,5 мільярда євро на сім років. Вона спрямована на організації, які займаються різними видами мистецтв, наприклад, музикою, літературою, архітектурою, чи виробляють фільми та інший аудіовізуальний контент.

Оцінка досягнень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС

Джерело DW додало, що судова реформа, транспорт, охорона довкілля, трудове право - це сфери, де наближення до норм ЄС "могло би бути ще покращеним".

Саме такі формулювання є типовими, коли в Брюсселі хочуть показати, що очікують від країн-партнерів кращих результатів. Найбільше невдоволення у ЄС вже традиційно викликають питання реформ у сфері верховенства права. "Особливе значення я відведу всеохопній і послідовній імплементації судової реформи та продовженню боротьби з корупцією. Обидві мають ключове значення", - зазначив інший високопосадовець ЄС.

До Києва є серйозні запитання щодо судової реформи. Передусім про перезапуск Вищої ради правосуддя (ВРП) і Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС).

Реформи КСУ, СБУ та корпоративного управління в Україні

У яких іще питаннях ЄС очікує на швидший прогрес від України? На першому місці в Брюсселі називають реформу Конституційного суду (КСУ), зокрема створення "прозорих процесів відбору майбутніх суддів" КСУ.

Крім того, представники ЄС на саміті планують висловити підтримку законопроєкту про реформу Служби безпеки України, яка має забрати у спецслужби непритаманні їй функції. Водночас у Брюсселі застерігають, що під час дискусій у Верховній Раді "позитивні елементи" цієї реформи не повинні зникнути з документа.

Ще одне "вічне" питання - боротьба з корупцією. Для ЄС ключовим моментом зараз є відбір керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

Гості з Євросоюзу вкажуть Зеленському і на важливість реформ корпоративного управління держпідприємств.

Оскільки Україна - суверенна держава, то критика ЄС може висловлюватися у форматі порад і побажань.