Разумков чи Стефанчук: Хто має підписати закон про олігархів і чому це важливо

depo.ua

"Поки ми знаємо, що є 12 блокуючих постанов. Подивимося, чи будуть вони підтримуватися, чи ні", – сказав Стефанчук. За його словами, тільки після цього буде розглядатися питання щодо підписання законопроекту. У свою чергу голова фракції "Голос" Ярослав Железняк, відомий різко негативною позицію щодо антиолігархічного закону у нинішньому його вигляді, нагадав, що прийнятий депутатами закон має підписати колишній голова Верховної Ради Дмитро Разумков. То хто ж правий?

Відразу нагадаємо, що увільнений з посади голова парламенту Разумков озвучував наступну думку: для виправлення колізії у законі про олігархів, президент Володимир Зеленський має його ветувати, повернути до Верховної Ради з пропозиціями. В іншому випадку доведеться вносити зміни до закону іншим законопроектом. Натомість президентські нардепи-юристи наполягають, що жодних колізій нема, тому і проблем з його підписанням не існує. Цією логікою керувався й профільний комітет, який просто передав на підпис текст закону з виправленими помилками. Цей текст, наполягають опоненти, не відповідає проголосованому у сесійній залі. І якщо Стефанчук поставить на ньому свій підпис, тим самим він створить підстави для оскарження антиолігархічного закону у Конституційному суді.

Але повернемося до інтриги від Железняка. На його думку, оскільки на момент голосування за законопроект №5599 головою Верховної Ради був Дмитро Разумков, то й підписати його має саме він. Нардеп згадує про рішення Конституційного Суду з цього приводу. Ймовірно йдеться про рішення КСУ від 9 жовтня 2007 року (№ 7-рп/2007), прийняте за зверненням 51 депутата щодо тлумачення ст. 94 Основного закону. У цій статті – про процедуру підпису та оприлюднення прийнятих законів. Тодішні слуги народу хотіли дізнатися, чи може новий спікер підписувати закони, прийняті за часів його попередника. Зауважимо: тоді йшлося про нових голів Верховної Ради не в одному і тому ж скликанні, а в різних.

Конституційний Суд витлумачив норми Основного закону так: у разі якщо особа втратила посаду голови Верховної Ради, вона перестає бути суб’єктом законодавчої процедури в указаному статусі, однак самі правовідносини у зв’язку з цим не припиняються. Тобто, голова Верховної Ради України продовжує в конституційних межах брати участь у правовідносинах, пов’язаних із законодавчою процедурою, обсяг його повноважень залишається таким же. Тому всі дії, вчинені попереднім головою Верховної Ради, є юридично значущими і в необхідних випадках потребують продовження.

Таким чином, є підстави вважати, що в контексті частини 4 статті 94 Основного Закону України підписання попереднім головою Верховної Ради закону при його надісланні президенту є юридичним фактом, обов’язковим для визначених законом подальших дій діючого голови парламенту.

А якщо попередній спікер не встиг підписати, бо його усунули з посади до того часу, коли профільний комітет підготував документ на підпис? Прямої відповіді на це запитання немає, але для уникнення оскарження антиолігархічного закону в КСУ логічнішим виглядало би, щоби документ підписав саме Разумков. Якщо це той текст, за який Рада проголосувала. Подальша доля цього закону вже залежатиме від президента – або він його ветує і зі своїми пропозиціями відправить депутатам, або залишить все, як є.

Але, схоже, так Стефанчук не вчинятиме, адже зараз йому важливо виказати президентському Офісу максимальну лояльність. Крім того, ОП необхідно продемонструвати, що парламент тепер під його повним контролем. Залишилося поставити на чолі Апарату ВР правильну людину, щоб парламентські юристи перестали давати критичні висновки на законопроекти Зеленського і "слуг", а опозиція взагалі перетворилася на статистів, які писатимуть закони без найменшої перспективи їхнього внесення до порядку денного.