Чим загрожують Україні нові екологічні ініціативи ЄС

Європейська правда

14 липня цього року Європейська комісія опублікувала довгоочікуваний проєкт Регламенту про запровадження механізму вуглецевого коригування імпорту (МВКІ), більш відомого фахівцям та й широкій громадськості під латинською абревіатурою СВАМ (carbon border adjustment mechanism).

Що це за механізм та які ризики для українського бізнесу він несе читайте в статті директора Брюссельського офісу Ukrainian Business & Trade Assoсiation (UBTA) Назара Бобицького Вуглецева зброя ЄС: як інструмент СВАМ вдарить по українських експортерах. Стаття вийшла при підтримці юридичної фірми "Ілляшев та Партнери" та UBTA.

Механізм вуглецевого коригування імпорту Єврокомісія презентує як один з ключових елементів політики "Європейський зелений курс".

Його завдання - захистити майбутні й дуже недешеві "завоювання" європейської економіки у сфері декарбонізації та зниження парникових викидів від "недобросовісної" конкуренції товарів з країн з меншими, як вважають у Брюсселі, кліматичними амбіціями.

МВКІ подається як інструмент, який вирівнює фіскальне навантаження між європейськими виробниками, які платять за квоти на викиди, та їхніми закордонними конкурентами.

Уже відомий перелік товарів "першої хвилі", при імпорті яких на внутрішній ринок ЄС Європейська комісія планує поширити МВКІ. До нього входять: залізо, чавун, сталь та широка низка продукції з них, включаючи труби, цемент, мінеральні добрива та електроенергія.

Єврокомісія не приховує - перелік товарів буде розширюватися, щоб охопити інші категорії товарів як первинного ступеня обробки, так і більш складні товари, щоб посилити ефективність цього інструменту в стимулюванні обмежень викидів та мінімізувати спотворення на ринку.

Методологія підрахунку експортерами викидів на свої товари, процедури їхньої перевірки і багато інших факторів, які матимуть практичне значення для наших виробників, все ще залишаються невизначеними. Вони будуть врегульовані Єврокомісією в межах підзаконних нормативних актів ЄС, і це станеться не раніше 2023 року.

Вже сьогодні український бізнес вбачає чіткі ризики МВКІ для конкурентних позицій українських товарів на європейському ринку.

А також тверезо оцінює потенційні втрати, якщо такі ризики не будуть усунуті.

За оцінками аналітиків, лише для металургії щорічні втрати експортерів, за умови збереження цін на квоти викидів в Європейській системі торгівлі викидами на рівні 60 євро за тонну можуть складати від 500 до 800 млн євро (залежно від обраного формату МВКІ).

Детальніше про механізм MBKI, а також про ризики для українського та європейського бізнесу читайте в статті Назара Бобицького Вуглецева зброя ЄС: як інструмент СВАМ вдарить по українських експортерах.