Саміт Україна-ЄС: які сигнали Москві відправив Брюссель з Києва?

Волнорез

Вчора в українській столиці пройшов 23-й саміт Україна-ЄС. Зазвичай, це головна політична подія року у відносинах між Києвом і Брюсселем, де сторони підводять підсумки співпраці за рік. Реформи в Україні, її інтеграція до європейської спільноти, амбіції щодо членства в блоці і досягнення режиму припинення вогню на Донбасі — це не повний перелік питань, над якими європейська і українська сторони працювали на найвищих рівнях.

Брюссель — близький друг Києва, а подружитися можна ще міцніше — це підкреслювали високі європейські гості: президент Євроради Шарль Мішель і глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен. Обидва дали зрозуміти: Київ може розраховувати на підтримку Брюсселя, і це стосується в тому числі і хворобливого газового питання.

Газова криза

Зараз Росія підвищує ціни на блакитне паливо і скорочує його поставки в Європейський Союз, а отже, і в Україні, яка не купує газ у Москви безпосередньо з 2015 року — гріється завдяки віртуальним реверсом з Європи. Втім, за даними Оператора газотранспортної системи України, імпорт газу з ЄС в Україну в січні-вересні цього року скоротився більш ніж в шість разів, якщо порівнювати з аналогічним періодом минулого року. Російський газ, який прямував до Угорщини, Києву більше не доступний. Адже тепер блакитне паливо ця країна отримує в обхід України. Втім, Брюссель обіцяє не залишати Київ наодинці з цією проблемою.

«Я розумію ваше занепокоєння щодо постачання газу з урахуванням значного скорочення поставок від« Газпрому ». Це є проблемою не тільки для цієї зими, але також для наступних зим. Єврокомісія разом з українськими експертами досліджує прямо зараз різні сценарії для забезпечення належних поставок газу для України », — заявила Урсула фон дер Ляйен.

Енергетичні відносини з Росією керівниця Єврокомісії називала «газовою війною». І підкреслювала, що Україна була і повинна залишатися країною газового транзиту. Це важливо і для Києва, підкреслив в свою чергу Володимир Зеленський, інакше масштаби (щорічних — ред.) Втрат, за його словами, досягнуто двох мільярдів доларів. У той же час гарантії збереження газового транзиту через Україну не були закріплені в письмовому вигляді.

Росія — сторона конфлікту на Донбасі

Втішною для Києва стала і жорстка позиція Брюсселя щодо Росії, яка була зафіксована в спільній заяві за підсумками саміту. Євросоюз рішуче засудив порушення суверенітету і територіальної цілісності України. Росію прямо назвав «стороною конфлікту» на Донбасі, закликав визнати свою відповідальність за це і впливати всім своїм впливом на незаконні збройні формування, щоб досягти режиму припинення вогню.

Москву закликають «негайно припинити підбурювання» до продовження конфлікту, виконати Мінські угоди в повному обсязі і визнати свою відповідальність за загибель пасажирів і екіпажу рейсу MH17, збитого в 2014-му в небі над Донбасом. Тобто Євросоюз вже майже не сумнівається, що в аварії винна Росія.

Перед самітом Брюссель розширив список санкцій по Криму , додавши до нього ще вісім чоловік. Серед них — голова управління ФСБ Росії по Криму і Севастополю Леонід Михайлюк. Отже, на сьогоднішній день, в чорному списку Євросоюзу в зв’язку з «кримським питанням» — 185 фізичних та 48 юридичних осіб. В українському МЗС цей сигнал сприйняли як «нове свідоцтво беззастережної підтримки» Києва з боку ЄС.

Членство України в Євросоюзі

І в попередні роки українське керівництво сприймало саміт як можливість ще раз говорити вголос про перспективу членства України в ЄС. Ця зустріч не стала винятком — Володимир Зеленський хотів офіційного визнання європейської перспективи України.

«Я сказав керівникам ЄС, мені як лідеру суспільства і країни не вистачає цього розуміння. Уже вирішили, що ми йдемо цим шляхом, але де той фініш, і чи є він? Мені здається, що цей сигнал повинен отримати кожен українець — про те, що попереду буде остаточний важливий результат », — заявив журналістам Володимир Зеленський.

Брюссельські чиновники продовжують мовчати про те, коли Україна може розраховувати на офіційне визнання своєї європейської перспективи. Ні точних, ні приблизних термінів керівники ЄС не озвучили, обмежившись дипломатичною риторикою. У той же час Шарль Мішель дав Києву надію, підтвердивши, що це питання на саміті обговорювалося, і аргументи українського президента були «дуже солідними».

А ось Урсула фон дер Ляєн позначила напрямки, які в кінці приведуть Україну в Євросоюзу. Це реформи, політична асоціація та економічна інтеграція.

«У нас одна доля — спільна європейська сім’я», — заявила керівниця Єврокомісії на брифінгу.

Євросоюз залишається близьким другом України — цю тезу кілька разів європейські лідери повторювали публічно. І саме його можна назвати лейтмотивом 23-го саміту Україна-ЄС. І, хоча сенсації — наприклад визнання європерспективи України — не сталося, все ж в спільній заяві Євросоюз вітає прогрес у реформах в Україні та наголошує: за зрив перемир’я на Донбасі відповідальна Росія. А тривалість економічних санкцій проти неї, які ЄС знову продовжив, «залишається чітко обумовленою повним виконанням Мінських домовленостей».

Яка користь для України від «авіаційного безвізу» з ЄС

Україна і Євросоюз підписали угоду про Спільний авіаційний простір під час 23-го двостороннього саміту в Києві 12 жовтня. Таким чином реальністю став один з найбільших «довгобудів» у відносинах між Києвом і Брюсселем.

Що таке спільний авіаційний простір між ЄС і Україною?

Угоду про Спільний авіаційний простір часто ще називають «відкритим небом». Правда, це може створювати плутанину з Договором щодо відкритого неба, учасницею якого Україна є давно і який стосується розвідувальних польотів військової авіації.

Угода про Спільний авіаційний простір, яку ще називають «авіаційним безвізом», стосується цивільної авіації і передбачає взаємне відкриття ринків авіаперевезень. Мова йде не тільки про пасажирські, але і вантажні, і поштові перевезення. Учасниками цього простору вже є країни Західних Балкан, Грузія, Молдова, Ізраїль, Йорданія і Марокко. На фінальних стадіях перебувають подібні угоди також і з Вірменією, Катаром і Тунісом.

В Єврокомісії заявляли, що угода усуне наявні обмеження на доступ до ринків між ЄС і Україною. «Це створить більше вибору для подорожей, нові можливості для авіаційної галузі», — додав представник Єврокомісії.

Українська авіація за стандартами ЄС

Подібно угоді про асоціацію, одна з головних ідей «авіаційного безвізу» — це впровадження в Україні норм і стандартів ЄС в авіації. Це стосується в тому числі безпеки польотів, управління повітряного руху, захисту навколишнього середовища.

Правда, для цього Києву потрібно виконати всі свої домашні завдання. Адже в додатку до угоди міститься низка законодавчих актів, які належить впровадити в Україні. Перевіряти успішність імплементації цих норм будуть Єврокомісія і Європейська агенція авіаційної безпеки (EASA). Тільки після цього угода остаточно набуде чинності в повному обсязі.

Практична користь для України від авіаційного безвізу з ЄС

Є й інша причина, чому українці не миттєво відчують ефект від спільного авіаційного простору. Авіаційне сполучення досі не відновилося після удару, який завдала епідемія. Більш того, експерти застерігають, що пасажирські авіаперевезення вийдуть на докризовий рівень лише через кілька років.

Головне питання, яке може виникнути у багатьох мандрівників: як це вплине на ціни на авіаквитки. Прямого впливу на ціни угода не має. Але вона створює умови для конкуренції, а велика конкуренція зазвичай знижує ціну на послуги.

Роман Андарак, перебуваючи на посаді заступника представника України при ЄС, називав головною практичною користю «авіаційного безвізу» розширення можливостей літати в Євросоюз. Він пояснював, що зараз маршрути виділяються, як правило, на основі двосторонніх домовленостей між Україною і кожною державою ЄС.

«Ми сподіваємося, що після підписання угоди ці обмеження для авіакомпаній будуть зняті, запрацює ринок, і в Україну зайдуть дешеві перевізники, а нашим перевізникам буде легше здійснювати свою комерційну діяльність», — зазначив він.

Іншими словами, в рамках Спільного авіаційного простору зменшиться адміністративне навантаження на українські авіакомпанії, а про польоти в ЄС, про маршрути, частоту рейсів і слоти вони домовлятимуться за тією ж процедурою, як це робить будь-який перевізник з Євросоюзу.

Хоча в більшості питань українські і європейські компанії отримають рівні права, в угоді закладена певна асиметрія. Зареєстровані в Україні перевізники зможуть необмежено здійснювати польоти в ЄС тільки якщо початковий або кінцевий пункт перевезення розташований в Україні. Тобто, внутрішні рейси в Євросоюзі для них «закриті». А ось європейським компаніям «авіаційний безвіз» надасть право на внутрішні рейси усередині України.

TATIANA TKACHENKO

Автор