Політичні умови зміняться і ми маємо бути готові до членства: інтерв'ю з главою місії Україна-НАТО

UA: Cуспільне мовлення

НАТО та Росія в Брюселі провели перемовини з питань безпеки у Європі та "зняття напруги" на українсько-російському кордоні. До початку перемовин Росія висунула Заходу ультиматум щодо нерозширення Альянсу на схід та юридичної відмови приймати Україну та Грузію до своїх лав. Наприкінці 2021 року голова Місії України при НАТО Наталія Галібаренко заявляла, що в Альянсі немає узгодженої позиції щодо надання Україні . Адже в Альянсі є країни-скептики щодо майбутнього членства України, а також прихильники перемовин з Росією. В ексклюзивному інтерв'ю Суспільному Наталія Галібаренко розповіла про наслідки перемовин у Брюселі, а також про те, як ці перемовини вплинуть на шанси України стати членом НАТО.

Як ви оцінюєте переговори Росія-НАТО?

Я навіть більше задоволена зараз, ніж я очікувала до того. Тому що всі ми побачили вчора і по заявам Генерального секретаря НАТО, і потім після заяв глави російської делегації, що всі вимоги, які були висунуті в ультимативному характері, які стосувалися гарантій нерозширення НАТО, і особливо нерозширення на схід за рахунок України і Грузії, — все це було відкинуто.

Усі члени Альянсу, наскільки я знаю, всі 30 країн висловили свою думку. Вони чітко заявили свій голос на підтримку України. Має бути здійснена деескалація, мають бути відведені війська, і зброя не має застосовуватися як засіб шантажу. І друге: російські пропозиції були визнані недоречними, ультимативними і такими що не можуть бути базисом для майбутніх переговорів. Натомість, що мене теж радує, НАТО запропонувало свій порядок денний. Тобто вимога діалогу як така з російського боку була зустрінута НАТО позитивно — давайте зустрічатися, давайте обговорювати. Але питання, які ви висуваєте ультимативно щодо нерозширення, обговорюватися не будуть. Є сфери у яких НАТО і Росія можуть домовитися — давайте зустрічатися. Але, як ми почули, поки що російська сторона на це не готова дати відповідь.

Читайте також: Чи закриються "двері НАТО". Підсумки переговорів в Брюсселі

Якщо повернутися до брифінгу , він заявляв, що вони висунули НАТО ультиматум про повернення військової сили Альянсу в рамки договору-акту з Росією 1997 року. Пролунали заяви стосовно ситуації в Україні і стосовно нарощування сил поблизу кордонів України. Росія наполягає на тому, щоб примусити Україну виконувати Мінські домовленості, як їх бачить Росія. Вам не здається, що по суті цей саміт не можна назвати якимось кроком вперед, а він має бентежити Україну й українців?

Із самого початку не було таких сподівань у союзників, за нашими контактами, за результатами засідання комісії Україна-НАТО, про те, що хтось очікує якихось проривів. Сторони надто далекі у своїх позиціях і надто віддалилися за останній час для того, щоб така зустріч закінчилася якимось проривом. Всі розуміли, що це буде обмін позиціями, обмін занепокоєннями. Таке собі промацування ґрунту, щоб зрозуміти, чи є точки дотику, чи їх взагалі немає. Із самого початку було очевидно, що те, що було викинуто через Інтернет — це не є переговорна позиція. Це фактично ультиматум "take it or leave it" — беріть або до побачення.

Моє ставлення таке саме: ми не очікували якихось домовленостей. І як сказав один мій колега, це не переговори, це початок діалогу. Я думаю, це дуже гарно характеризує ту зустріч, яка вчора відбулася.

Читайте також: Відносини Росії та НАТО "перебувають на критично низькому рівні" — заступник міністра оборони РФ

Єнс Столтенберг проанансував і російський представник підтвердив , що переговори продовжаться. На початку нашої зустрічі ми говорили, що ви продовжуєте збільшувати присутність України у всіх місіях НАТО. Чи є можливість представникам України брати участь у цих майбутніх переговорах НАТО з Росією?

Як переговорна сторона ми не можемо брати участь безпосередньо у переговорах між Росією і НАТО, тому що ми не є членом Альянсу. Але що сповідує Альянс, це той принцип відомий: "Нічого про Україну без України". Цього разу він спрацював на своє підтвердження. Перед засіданням 10 січня під час зустрічі Україна-НАТО ми все проговорили. Наші сигнали незмінні. Крім того, що Росія має бути покарана за те, що вона робить проти України, важливо зберігати позитивну частину порядку денного — допомагати Україні. Тут і військово-політична допомога, і військово-технічна має бути, щоб посилювалися Збройні сили, щоб Україна могла краще себе захистити.

Я побачила по сигналах після проведення ради Росія-НАТО зокрема з боку глави американської делегації, що дуже добре усвідомлюється цей посил: треба допомагати Україні збільшувати свою боєздатність, щоб ми могли краще себе захистити.

Ви плануєте зустрічатися з Столтенбергом чи з іншими керівниками НАТО після цієї зустрічі?

У нас запланований дебрифінг. Україна буде офіційно поінформована стороною НАТО, що саме було досягнуто за підсумками ради Росія-НАТО. Але, звичайно, у нас є свої інсайди. Ми працюємо з іншими колегами, і картина того, що вчора відбулося, нам зрозуміла. Тепер питання для всіх – що буде далі, якою буде реакція Російської Федерації на запропоноване продовження діалогу з питань, які були запропоновані. І чи відбудеться якась зустріч. Чи Росія буде розглядати інші варіанти без проведення діалогу взагалі.

Який з цих двох варіантів більш вірогідний?

Така ситуація, що обидва варіанти можливі. Ми, українці, як ніхто знаючи ментальність нашого північного сусіда, завжди готуємося до обох варіантів. Це той варіант, коли хочеш миру — готуйся до війни. Так і у нас.

Читайте також: "Це не має бути процес заради процесу". У Кремлі назвали умови продовження переговорів з НАТО і США

Як ми маємо готуватися тут? Звісно, ми кажемо про місію України при НАТО. Тут багато прошарків цієї проблеми: і військова, і всередині України, і в інших країнах. Але от щодо місії України при НАТО: як ви готуєтеся до найгіршого сценарію розвитку подій? Уявімо, що Росія починає агресію. Ваші подальші дії?

Я все-таки сподіваюсь, що ми гіпотетично про це говоримо. Але, звичайно, першена порядку денному — мобілізація міжнародної підтримки. І якраз в той момент піде практична мова про запровадження того пакету санкцій, який так активно обговорюється зокрема в ЗМІ. І я можу зрозуміти логіку наших європейських і американських партнерів. Зараз нерозумно завчасно, публічно говорити про те, які заходи будуть вживатися стосовно Росії, щоб вона не змогла підготуватися. Такий пакет є.

Давайте сподіватися, що все-таки здоровий глузд візьме гору в Російської Федерації, і вони будуть готові до певного діалогу. Україна завжди готова до діалогу, і ми завжди пропонували дипломатичне розв'язання конфлікту як вихід, який вигідний для всіх.

У НАТО зараз 30 країн-членів. У всіх тут є місії, і ви спілкуєтеся з усіма. Вчора пан Столтенберг заявив, що всі члени альянсу погоджуються, що кожна країна може сама розпоряджатися своєю безпекою. Наскільки різними є погляди всередині альянсу стосовно подальших стосунків з Росією?

Альянс в принципі складається з різних держав. Їх об'єднує, звичайно, європейський вектор розвитку і демократичний підхід, ринкова економіка, повага до прав людини. Іноді бувають розходження у баченні того, як розвивати свою політику з Росією. Не секрет, що є країни, які більше виступають за діалог. І є країни, які вважають, що НАТО має дотримуватися політики стримування Росії. Дуже часто тут навіть географічний фактор грає роль. Логічно, що наші сусіди — це балтійські країни, Польща, Румунія — більше занепокоєні такою підривною діяльністю, і вони більше занепокоєні тим, що саме відбуватиметься в Україні. Вони розуміють, що наша безпека нерозривно пов'язана з безпекою Альянсу. Є країни, для яких це не дуже актуально, я скажу так дипломатично. Вони є сильними адвокатами діалогу з Росією. В чому є позитив, це було вчора на засіданні, навіть країни, які виступають за діалог, чітко висувають умови такого діалогу. Переговори не можуть відбуватися на базі ультиматуму Російської Федерації.

У Альянсу так само є занепокоєння діяльністю Росії в багатьох питаннях, давайте обговорювати ці занепокоєння. З самого початку ставиться чітка червона лінія. Вимоги РФ про перегляд і повернення до кордонів 1997 року або ухвалення якогось зобов'язання НАТО, що більше не буде розширення за рахунок України, Грузії або майбутнього вступу Швеції і Фінляндії, — це все не обговорюється.

Читайте також: Деякі пропозиції РФ "неприйнятні" — заступниця держсекретаря США за підсумками Ради Росія-НАТО

І головне питання це перспективи членства України в НАТО. Як ви вважаєте, після цих переговорів і взагалі кризи, яку створила Росія нещодавно, перспективи членства України в НАТО віддаляються чи наближаються?

Вони не віддаляються — це точно. Як було сказано і Генсеком в тому числі, який ретранслює позицію союзників, питання про членство буде вирішуватися лише 30 країнами-членами і Україною. Відповідно, воно буде базуватися на нашій відповідності критеріям і політичному рішенні. Зараз такого політичного рішення немає. Відповідно немає солідарності, єдиного бачення того, як далі стратегічно мають просуватися наші відносини.

На практичному рівні всі наші союзники виступають, що наші відносини мають поглиблюватися. Те, що Україна є одним із найважливіших партнерів Альянсу, у цьому є великий позитив. Політична кон'юнктура може змінитися. Ми живемо в часи, коли відбуваються взагалі карколомні зміни. І, наприклад, вступ до НАТО наших друзів із балтійських країн, Східної Європи говорить про те, що треба бути готовими до членства. Тобто зробити всю нашу домашню роботу, і при зміні політичної кон'юнктури ми зможемо скористатися нею. Тоді зійдуться два вектори — політична готовність нас прийняти і наша практична готовність вступити.

Щодо інших наших партнерів, які також знаходяться на східному кордоні Альянсу. Фактично Росія як ультиматум вимагає, щоб всі військові сили, озброєння НАТО відводилися з цих країн. Вони вже встигли відреагувати на ці пропозиції?

Так звана Будапештська дев'ятка, яка об'єднує країни східного флангу НАТО, ще задовго до переговорів заявили, що це є червона лінія. Це обговорюватися навіть не буде. НАТО існує в тому варіанті, яке воно є. Всі документи, які були ухвалені, складають договірно-правову базу Альянсу. На вимогу третьої сторони вони переглядатися не будуть. Коли прем'єр-міністр Естонії заявила, що балтійські країни скоріш за все будуть звертатися до НАТО, щоб посилити присутність в країнах Балтії, — це логічна реакція на ті хотілки, які вони вчора почули від Російської Федерації.

Читайте також: Країни Балтії хочуть розширити присутність НАТО на своїх територіях

Підписуйтесь на розсилку Суспільного — головні новини та тексти тижня в одному листі.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: story@suspilne.media. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!