Реакція Росії на дипломатичний глухий кут: що пишуть іноЗМІ про хакерську атаку

Факти ICTV

Іноземні ЗМІ активно обговорюють атаку хакерів на урядові сайти України. Що пишуть західні видання про атаку хакерів на сайти Дія, МОЗ, МЗС України сьогодні, 14 січня 2022 року – читайте у матеріалі фактів ICTV.На урядові сайти України та сервіс Дія в ніч на 14 січня відбулася глобальна хакерська атака.

Зокрема, перестали працювати офіційні сайти МЗС, МВС, Міносвіти, Кабміну, ДСНС, Мінтрансу, Мінагрополітики та Міненерго.

При цьому з сайту Міністерства закордонних справ користувачів переадресовували на сторінку, де містився напис українською, російською та польською мовами на чорному тлі:
– Українець! Всі ваші особисті дані були завантажені у спільну мережу. Всі дані на комп'ютері знищуються, їх неможливо відновити. Вся інформація про вас стала публічною, бійтеся та чекайте гіршого. Це вам за ваше минуле, сьогодення та майбутнє. За Волинь, за ОУН УПА, за Галичину, за Полісся та за історичні землі, – йшлося у повідомленні.
Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України після того, що сталося, поширила заяву, що хакерам, які в ніч на 14 січня атакували низку українських урядових сайтів, не вдалося змінити контент ресурсів або витягнути та сприяти витоку персональних даних користувачів.

Держспецзв'язку та СБУ спільно з Кіберполіцією зайнялися збиранням цифрових доказів та розслідуванням цього інциденту.

Загалом, за офіційними даними, постраждали близько 70 сайтів держорганів. Заступник голови Держспецзв'язку Віктор Жора назвав цю кібератаку найбільшою з моменту початку військової агресії Росії проти України, і саме РФ підозрюють у причетності до неї.

Іноземні ЗМІ активно обговорюють атаку хакерів на урядові сайти України. Що пишуть західні видання про цю кібератаку – читайте у матеріалі Фактів ICTV.

У Politico наголосили, що невідомі хакери завдали збитків українським веб-сайтам наступного дня після того, як зайшла в глухий кут серія дипломатичних переговорів між Росією та Заходом.

Експерти з кібербезпеки повідомили, що помітили останніми тижнями збільшення спроб вторгнення в українські урядові мережі з боку Росії.

У зв'язку з цим США та Велика Британія направили експертів, які мали допомогти Україні підготуватися до кібератак.

Видання нагадало, що дипломати НАТО на брифінгах, присвячених переговорам з безпеки на цьому тижні, заявили, що очікують, що будь-який військовий напад з боку РФ супроводжуватиметься гібридними ударами, включно з кібератаками та активною кампанією з дезінформації.

У Politico зауважили, що хакери атакували енергосистему України у грудні 2015 року, що призвело до відключення електроенергії приблизно у 230 тис. домогосподарств.

Аналогічна атака на енергосистеми відбувалася також у 2016 році, а у 2017-му Україна стала епіцентром глобального спалаху програми-здирника, відомої як NotPetya, яку приписали російській хакерській групі, відомій як Sandworm.

У The New York Times назвали кібератаку "останньою з довгої низки атак, спрямованих проти України в умовах конфлікту з Росією".
– Атака у п'ятницю була зловісною через свій час - вона відбулася за день після очевидного зриву дипломатичних переговорів між Росією та Заходом, спрямованих на запобігання загрозі російського вторгнення в Україну. Дипломати та аналітики чекали на кібератаки на Україну, але довести такі дії, як відомо, складно. Україна прямо не звинувачувала Росію у нападі, однак підкреслено наголосила, що існує довга історія російських онлайн-нападів на Україну, – зазначили у виданні.
Там додали, що розміщення повідомлення на сайті Міністерства закордонних справ України трьома мовами може бути спробою заплутати у питанні походження хакерів та їхніх мотивів.

Також у The New York Times вважають, що це може бути зроблено з метою перекласти вину та підозри на когось іншого.

У статті написали, що найчастіше розплутування цифрових ниток таких кібероперацій може тривати дні або тижні, що є "однією із привабливих сторін їх використання у сучасних конфліктах".

Журналісти повідомили, що складні кіберінструменти використовувалися в протистоянні між Ізраїлем та Іраном, а Сполучені Штати звинувачують Росію у використанні атак хакерів, щоб вплинути на вибори 2016 року в США на користь Дональда Трампа.
– Україна довгий час вважалася випробувальним полігоном для російських онлайн-операцій, свого роду зоною вільного вогню для кіберзброї в країні, яка вже залучена до перестрілки в реальному світі з сепаратистами, що підтримуються Росією, у двох східних регіонах, – зазначили у статті.
Повідомляється, що уряд США пов'язує деякі з найрадикальніших кібератак останнього десятиліття з діями Росії в Україні.

У The New York Times зазначили, що тактика, яку вперше побачили в Україні, пізніше з'явилася й у інших місцях. У виданні згадали російський військовий шпигунський штам під назвою X-Agent, або Sofacy, який використовувався для зламування Центральної виборчої комісії України під час президентських виборів 2014 року. Пізніше його виявили на сервері Національного комітету Демократичної партії в США після хакерських атак на виборах 2016 року.

В ABC News також нагадали попередження експертів про те, що загроза кібератаки була "значною", оскільки вона могла б дати президенту РФ Володимиру Путіну можливість дестабілізувати Україну та інші країни, які бажають вступити до НАТО, без необхідності введення військ.
– Якщо ви намагаєтеся використовувати кібератаку як стримуючий фактор, щоб завадити людям рухатися вперед з огляду на інтереси НАТО або інші речі, кіберпростір ідеально підходить, – цитує AP інструктора з кібербезпеки в Інституті SANS Тіма Конвея.
Наголошується, що Конвей був в Україні минулого місяця, проводячи імітацію кібератаки на енергетичний сектор країни. США вже кілька років інвестують у покращення кіберзахисту України через різні відомства, такі як Міністерство енергетики та USAID.

У The Guardian констатували, що Україна неодноразово зазнавала нападів з 2014 року – після того, як Москва окупувала Крим та розв'язала війну на сході Донбасу. Там наводять дані, що лише за перші 10 місяців 2021 року в Україні було скоєно близько 288 тис. кібератак, а у 2020 році – 397 тис.

Тим часом кореспондент з кібербезпеки Джо Тайді у коментарі ВВС проаналізував нову масштабну кібератаку і повідомив, що гібридна або асиметрична війна є усталеною частиною сучасного конфлікту, і "Росія довела свою здатність атакувати як у кіберпросторі, так і у фізичному".

Він нагадав, що під час російського вторгнення до Грузії у 2008 році урядові вебсайти цієї країни були відключені через атаки з боку РФ.

А коли у 2014 році Росія захопила та окупувала український Крим, її звинуватили у проведенні цілої низки кібератак з метою дестабілізації комунікацій та внесення плутанини - саме тоді, коли війська вторгалися до регіону.

Незважаючи на те, що ця остання атака на українські сайти узгоджується з попередніми подіями, вона також "на вигляд дивна", наголосив Тайді.
– Загрози видалення особистих даних, швидше за все, порожні, оскільки жодні дані не були б скомпрометовані внаслідок атак на загальнодоступні вебсайти. Замість організованого Кремлем кібернаступу це здається мені, скоріше, скоординованою атакою патріотично налаштованих російських хакерів, як це сталося під час атак у Грузії, – вважає кореспондент з кібербезпеки.
Він заявив, що "Кремль, можливо, і не віддавав наказу", але він точно не відмовиться від будь-яких зусиль щодо подальшого розхитування України у цей надзвичайно напружений час.

Джерела: Politico, The New York Times, ABC News, The Guardian, ВВС, AP