Європа на порозі війни: чого домагається Путін, шантажуючи пів світу зброєю

ТСН

Спроби адміністрації Байдена утихомирити Росію дипломатичним шляхом зазнали фіаско. Три раунди перемовин у Женеві, Брюсселі та Відні на різних рівнях цього тижня лише наблизили Європу до великої війни, яку може розв’язати Москва. Російські військові експерти вже підготували Путіну "силові сценарії" відповіді на непоступливість Заходу.

Хазяїн Кремля вимагає від США письмових юридичних "гарантій безпеки" щодо нерозширення НАТО на Схід за рахунок колишніх радянських країн та нерозміщення новітніх систем озброєнь в країнах Альянсу, які розташовані в безпосередній близькості до кордонів Росії. А щоб примусити Байдена сісти за стіл переговорів, Путін вдруге за рік оточив Україну безпрецедентною кількістю військ.

Звичайно, що США і НАТО відкинули ультиматуми Москви, яка вже встигла заявити, що три раунди перемовин США-РФ у Женеві, РФ-НАТО в Брюсселі та РФ-ОБСЄ у Відні зайшли у глухий кут. Наразі Кремль не бачить сенсу їх продовжувати. У Вашингтоні теж поки не кажуть, на коли та де заплановані наступні зустрічі. Остаточно сторони не розсварилися, хоча дуже близькі до цього.

Тим часом Володимир Зеленський пропонує Джо Байдену організувати тристоронній саміт із Володимиром Путіним. У Кремлі вже встигли відхреститися, мовляв, до них такі пропозиції не надходили. Хоча не складно передбачити, якою буде відповідь Путіна.

ТСН.ua підбиває підсумки тижневого дипломатичного піке.

Переписати історію

Від середини грудня, коли російське МЗС опублікувало проєкти "договорів" між Москвою і Вашингтоном щодо "гарантій безпеки", а пізніше Путін почав вимагати їх "зараз і негайно", ледь не весь світ ставить питання: чому раптом зараз у Кремля виникли претензії на адресу США і НАТО?

Чому не 2004 чи 2009 року, коли членами Альянсу стали аж дев’ять країн? Чи 2017 року, коли до НАТО доєдналися Чорногорія та Північна Македонія? На це запитання дуже лаконічно відповів глава російського МЗС Сергій Лавров: "Накопичилося". Додавши щось про небачене терпіння росіян, які довго запрягають, а потім швидко їдуть.

Насправді все крутиться навколо фейку 30-річної давнини про начебто усні гарантії США першому та останньому президенту СРСР Михайлу Горбачову щодо нерозширення НАТО на Схід в обмін на об’єднання Німеччини. Цю відверту брехню спростував навіть сам Горбачов. Проте Москва продовжує розганяти неправду. І в цьому є певний символізм, який у Кремлі дуже полюбляють.

По-перше, свої "хотєлкі" Москва публічно оприлюднила в грудні 2021 року – на 30-ту річницю розпаду "совка", який Путін називає найбільшою геополітичною катастрофою XX століття.

По-друге, цього року ще одна сторічна річниця – 1922 року був створений Радянський Союз. Можливо Путін хоче увійти до історії президентом, який виправив "помилки" Горбачова, вимагаючи від США юридичних гарантій?

Наближені до Кремля експерти не приховують, що Путін використовує тактику примушення Вашингтона до перемовин силовим шляхом. І, як не дивно, Москва вважає перемогою вже той факт, що адміністрація Байдена погодилася обговорювати з нею європейську архітектуру безпеки. Америка, в уяві Путіна, створила в Європі порядок, заснований на пануванні НАТО та власне самих США. У Кремлі лякають: якщо не буде дипломатичного вирішення, а це згода Заходу віддати пів Європи під російську сферу впливу, Москва задіє силовий сценарій.

Насправді, "гарантії безпеки", які США буцімто мають надати Москві, - це не якась нова вигадка Путіна. Все це вже було 2009 року – після російської військової агресії проти Грузії та сумнозвісної політики "перезавантаження" з Росією адміністрації Барака Обами.

Тоді Кремль запропонував проєкт договору про європейську безпеку, в якому розпливчасто мовилося: жодна держава і жодна міжнародна організація в Євро-Атлантиці не може зміцнювати свою безпеку за рахунок безпеки інших країн та організацій. Як бачимо, це доволі загальне формулювання без ультиматумів та погроз, до яких Москва перейшла за 13 років.

Велика війна?

Три раунди дипломатичних перемовин цього тижня представник США в ОБСЄ Майкл Карпентер охарактеризував так: "Барабанний дріб війни звучить голосно, а риторика стала досить пронизливою".

Міністр закордонних справ Польщі та чинний глава ОБСЄ Збігнєв Рау додав: "Очевидно, що ризик виникнення війни в регіоні ОБСЄ наразі вищий, ніж будь-коли за останні 30 років".

Що ж залишається? Війна? Радник Байдена з нацбезпеки Джейк Салліван, посилаючись на дані розвідки США, заявив: Росія провадить кампанію дезінформації, щоб сфабрикувати привід для вторгнення в Україну, і загроза наразі значна. Щодо строків, то це, за словами Саллівана, може бути середина січня — середина лютого.

Наступного тижня Росія хоче побачити письмову відповідь США і НАТО на свої "хотєлкі". Все це трохи схоже на шизофренію: Росія сама створила безпекову кризу на європейському континенті, відкусивши у своїх сусідів їхні території, а тепер просить США і НАТО надати їй "безпекові гарантії".

Понад те, в російських ЗМІ вже з’явилася інформація, в якій точці Росія могла б зійтися зі США посередині. По-перше, якщо Альянс забуде про рішення Бухарестського саміту 2008 року про те, що Україна та Грузія стануть членами НАТО. По-друге, якщо за ініціативи США НАТО оголосить, що в найближчі десятиліття Альянс не буде приймати нових членів.

На це Москві вже відповіли жорстким "ні" під час першого за 2,5 роки засідання Ради Росія-НАТО, які б епітети на адресу Альянсу Москва не вживала. Так, заступник міністра закордонних справ Сергій Рябков "радив" НАТО "збирати манатки і повертатися до рубежів 1997 року". А його колега, ще один заступник Олександр Грушко ось так охарактеризував перемовини в Брюсселі: "Тут граємо, тут не граємо, тут оселедця загортаємо".

Щоправда, ввечері 13 січня, коли на майданчику ОБСЄ добіг кінця останній раунд перемовин із РФ, було вже не до сміху. Спочатку Рябков, а потім і Лавров не виключили розміщення російської військової інфраструктури на Кубі та у Венесуелі. На це одразу ж відреагували ринки: рубль впав, акції "Газпрому", "Роснафти" та "Норнікеля" втратили від 4 до 6%.

Ще місяць тому Москва лякала повторенням Карибської кризи 1962 року, коли Радянський Союз таємно розмістив на Кубі свої ядерні ракети. Тоді світ стояв на межі знищення. Рівно за 60 років Путін знову хоче залякати людство ядерною зброєю? Чи він просто шантажує Байдена: віддайте Росії пів Європи і ми не претендуватимемо на американську сферу впливу?

НАТО+

Паралельно із закінченням останніх перемовин на майданчику ОБСЄ, Сенат США провалює законопроєкт республіканця Теда Круза щодо санкцій проти "Північного потоку-2" без прив’язки до нового вторгнення Росії в Україну.

Демократи недодали 7 голосів. Хоча напередодні була домовленість: Круз розблокує затвердження десятків кандидатур Білого дому на вакантні посади у Держдепі, а демократи дають голоси за санкції проти російсько-німецького газогону.

І це на тлі повідомлень російського Західного військового округу про початок навчань біля кордону з Україною у Воронезькій, Білгородській, Брянській та Смоленський областях, в яких задіяні 3 тис. військовослужбовців та три сотні одиниць військової техніки. За словами американських дипломатів, США уважно слідкують за військовими маневрами Росії, яка накопичила біля українських кордонів понад 100 тис. військових.

Успішним результатом дипломатичних перемовин із Росією у США вбачають деескалацію на українських кордонах. Вашингтон вимагає від Москви відвести свої війська до місць постійної дислокації. Якщо ж Росія піде на військове вторгнення, США та ЄС вже розробили пакет найболючіших санкцій.

Обмеження включатимуть:

"заморозку" закордонних рахунків та майна, а також заборону в’їзду до США Володимира Путіна, прем’єра Михайла Мішустіна, Сергія Лаврова, міністра оборони Сергія Шойгу та інших високопосадовців;

санкції проти "Сбербанку", "Газпромбанку", ВТБ, Російського фонду прямих інвестицій та ін.;

заборону купівлі російського зовнішнього боргу;

зупинку "Північного потоку-2";

та заборону експорту електронних технологій, програмного забезпечення та супутніх технологій (наприклад, у сфері штучного інтелекту).

Цей законопроєкт розробили сенатори-демократи, тож він має великі шанси на ухвалення. Хоча американські ЗМІ повідомляли, що Вашингтон і Брюссель так і не дійшли згоди щодо того, які саме санкції та в якому об’ємі можуть бути застосовані.

Чого не скажеш про доволі крутий документ авторства групи конгресменів-республіканців щодо надання Україні статусу "НАТО-плюс" та сприяння США вступу України до НАТО через механізм ПДЧ. Що таке "НАТО-плюс"? Цей статус мають лише п’ять країн: Японія, Австралія, Республіка Корея, Ізраїль та Нова Зеландія. Головна його перевага – безперешкодний доступ до купівлі іноземної зброї. Проте шанси на ухвалення цього документу досить малі.