Агресія і нахабство РФ наштовхнулися на опір Заходу

Урядовий Кур'єр

Тижневий дипломатичний марафон, на якому США, НАТО і Росія намагалися знайти спільний знаменник для ультимативних безпекових вимог Москви, завершено. Російські й західні дипломати спілкувалися в різних форматах у Женеві, Брюсселі та Відні. Проте скрізь російські урядовці почули одну відповідь: НАТО й США можуть обговорювати питання безпеки з Москвою, але за жодних обставин не зрадять основоположного принципу Альянсу про право кожної держави на вступ до організації. Тому головна вимога Кремля про «залізобетонні й куленепробивні» гарантії того, що «Україна ніколи не стане членом НАТО», не може бути переговорною позицією.

Ультиматум — ознака страху

Цю тезу російські переговірники почули від першої заступниці держсекретаря США Венді Шерман, Генсека НАТО Єнса Столтенберга і міністра закордонних справ Польщі Збігнєва Рау, чинного голови ОБСЄ. Західні дипломати зазначають, що хоч тижневі переговори з Кремлем були потрібними й важливими, вони не дали головного — зниження напруги і деескалації на українському кордоні, біля якого брязкають зброєю майже 100 тисяч російських солдатів.

Як заявив на засіданні Військового комітету НАТО, яке відбулося після засідання Ради НАТО — Росія, адмірал Роб Бауер, зустрічі з російськими урядовцями та військовими «не дали жодного поліпшення ситуації на українсько-російському кордоні. Ситуація залишається напруженою». Адмірал нагадав, що допомога зброєю, яку отримує Україна, надходить від окремих країн-членів Альянсу, НАТО її не координує.

«Північноатлантичний альянс співпрацює зі своїм партнером Україною лише в межах ухвалених програм зі зміцнення спроможностей та стійкості до потенційних загроз», — нагадав Роб Бауер.

Загрозу російського вторгнення в Україну на Заході сприймають дуже серйозно. І навіть завжди незворушному і стриманому Генсекові НАТО Столтенбергу було важко приховати стривоженість і занепокоєність, коли він вийшов до журналістів після чотиригодинного спілкування з російською делегацією.

Але Україну, яка вже восьмий рік живе у стані війни з Росією, підступністю Кремля не здивуєш. Як сказав головнокомандувач ЗСУ генерал-лейтенант Валерій Залужний, який узяв участь у засіданні Військового комітету НАТО, Росія не змирилася з європейським вибором українського народу, продовжує агресію проти України й нарощує свою військову присутність навколо кордону. Він запевнив партнерів у НАТО, що «наші Збройні сили разом з усією українською нацією готові діяти за будь-яких сценаріїв розвитку ситуації. Загроза нового етапу збройної агресії Росії поряд з її ультиматумом Заходу потребують комплексної й консолідованої відповіді, що ґрунтується на непорушних цінностях демократичного світу».

НАТО свою справу знає

Незадовільним для російської дипломатії назвав наш міністр закордонних справ Дмитро Кулеба тиждень переговорів Москви із Заходом. На його переконання, єдиним способом для росіян підтвердити, що вони не мають намірів розв’язувати проблеми силовим шляхом, залишається продовження дискусії в усталених форматах, зокрема в ОБСЄ. Він нагадав, що, згідно з основоположними документами ОБСЄ, Російська Федерація зобов’язалася «не розглядати будь-яку частину регіону ОБСЄ як сферу свого впливу».

Проте в Москві вже заявляють, що не вбачають підстав для проведення нового раунду переговорів зі США про гарантії безпеки найближчим часом. «Це неможливо на сьогодні, тому що за ключовими елементами США та їхні союзники фактично кажуть нам «ні». А там, де вони кажуть «так, далі обговорюватимемо», ми зазначаємо, що за всієї важливості й серйозності цих сюжетів вони вторинні щодо нерозширення НАТО», — сказав заступник глави МЗС РФ Сергій Рябков. За його словами, у нього немає впевненості, що із Заходом вдасться домовитися.

Нервово відреагували у Кремлі й на ініціативу групи американських сенаторів-демократів, які запропонували проєкт нових санкцій проти Росії. Ці санкції мають зачепити президента РФ Володимира Путіна, главу російського МЗС Сергія Лаврова, інших топурядовців Росії, членів їхніх родин, яких російські чиновники, попри їхню ненависть та страх перед «загрозливим» НАТО, дуже полюбляють відправляти на навчання, відпочинок і проживання у країни-члени Альянсу. Речник господаря Кремля Дмитро Пєсков заявив, що запровадження санкцій «проти глави держави і проти глави Росії» — надзвичайний захід, який можна порівняти з розривом відносин. «Що готова робити Росія? Росія завжди готова і робитиме те, що найкраще відповідає інтересам нашої країни», — по-імперськи самовпевнено додав Пєсков.

Найближчими тижнями в Москві та Вашингтоні уважно вивчатимуть підсумки дипломатичного марафону, щоб розробити подальший план дій. Однак схоже, що Кремль не збирається відмовлятися від мови ультиматумів та погроз і не надто налаштований на пошук компромісів. Принаймні він прагне зберегти хорошу міну з поганою грою.