Фурса: Орбан, американський сенатор Пол і УПЦ МП обрали сторону зла. Вони одночасно створюють останню лінію оборони Путіна

Гордон

Зустрілися якось Орбан і американський сенатор Ранд Пол у церкві Московського патріархату.

Вони обрали бік зла.

Останнім часом активізувалися друзі Путіна, рятуючи його від остаточного провалля. Схоже на останній і рішучий бій.

Орбан, сенатор у США і Московський патріархат майже одночасно створюють останню лінію оборони Путіна, показуючи, що для нього критично важливо.

Орбан продовжує упиратися рогом і блокує нафтове ембарго з боку ЄС. Почалися вже навіть розмови, що ЄС може відкласти саме нафтове ембарго й запровадити шостий пакет санкцій без нього. Але проблема в тому, що без нафтового ембарго шостий пакет санкцій порожній, і якщо ЄС зробить саме так, то проявить слабкість. І буде стимулювати Путіна до подальших агресивних кроків, як він завжди робить, коли відчуває слабкість. І в керівництві ЄС це мають знати. І мають воліти зберегти обличчя так же сильно, як ми хочемо побачити ембарго.

І те, що Орбан так сильно впирається, показує, як Путіну потрібно зупинити ембарго. І як він того ембарго боїться.

Інша річ, яка лякає Путіна, це поставки західної зброї. І от уже сенатор США Ранд Пол блокує своєю поправкою остаточне виділення допомоги у $40 млрд. Цей сенатор не простий сенатор, а товариш Трампа, давній прихильник Путіна і теорії змов про вакцини та масонів і агітатор про не вступ України до НАТО. Ще й зв'язок із грішми Дерипаски, а значить, і Кремля, прослідковується. Колись навіть возив любовні листи Трампа до Путіна особисто. Повний набір. Він може лише затримати допомогу, не може її зупинити, але старається дуже сильно. Показуючи тим, як Путіну важливий кожен день без західної зброї на лінії фронту.

А ще це показує нам, як важливо, що президентом є Байден, а не Трамп. Бо його товариш показує, як би поводив себе сам Трамп у випадку конфлікту. Як би реагував на війну. Як би допомагав Україні, починаючи з розвідданих іще до війни і закінчуючи військовою підтримкою зараз.

Ну й останнє. Клятий Московський патріархат. Який остаточно обрав сторону зла. І заявив, що у війні винна українська влада, попередня, і отримання томосу. Не Путін, не російський фашизм, не імперські амбіції Кремля, а томос. Класичне звинувачення жертви, яка провокувала ґвалтівника.

Ця лінія оборони Путіна чи не важливіша. Бо вона проходить усередині України. Знову "розділяй і володарюй", знову пропаганда серед вірян. Яка досі дозволена українською державою. Чорт забирай, якщо не зараз, то коли заборонити Московський патріархат? Ми не можемо вплинути на американського сенатора. Ми не можемо вирити море замість Угорщини. Але, чорт забирай, ми можемо зупинити пропаганду ворога всередині нашої країни. І аргументи на кшталт того, що зараз нам потрібна єдність і тому не варто робити такі кроки, не працюють, бо Московський патріархат якраз і займається тим, що підриває нашу єдність у протистоянні Росії. Куди ще більше?

Джерело: Sergey Fursa / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора