Недопалки, забава чи недбалість власників полів: у Кременчуцькому районі проінспектували пожежну безпеку жнив

Фактори, що впливають на безпеку під час жнив та за що комбайнерів можуть серйозно оштрафувати.

Сьогодні кременчуцькі рятувальники та журналісти провели рейд роботи сільськогосподарської техніки під час жнив. Адже уже декілька тижнів в області фіксують високий рівень пожежної небезпеки. А сухі поля з соломою та стернею можуть спопелитися від одного недопалка. У поле зору сьогоднішнього інспектування потрапило одне із приватних товариств у Кременчуцькому районі.

Рятувальники зазначили, що проводяться роботи, які мають попереджуючий характер.

Ірина Зуб, головна інспекторка відділу запобігання надзвичайних ситуацій Кременчуцького міськрайонного управління ДСНС:

- Зокрема, перед самим початком жнив ми говоримо про наявність у салоні вогнегасника. І, як правило, із року в рік вогнегасники у комбайнах завжди в наявності. А самі аграрії дотримуються правил пожежної безпеки, адже вони розуміють, які можуть бути нищівні збитки, якщо не буде того ж самого вогнегасника, який коштує близько 600 гривень, а збитки можуть бути на мільйони.

А далі безпосередньо поспілкувалася із комбайнером та наочно перевірила наявність тих чи інших засобів пожежної безпеки.

- Хочу у вас запитати, чи знаєте, де у вас вогнегасник?

- Так, знаю.

- Ми звертаємо увагу на те, що даний вогнегасник відповідає вимогам, адже стрілочка знаходиться на зеленому, а це означає, що у нього правильний тиск і він перезаряджений. І коли виникне можливість його використати, він спрацює.

- Чи знаєте ви, як його приводити в дію?

- Так, тут зриваємо пломбу і витягуємо чеку.

- Правильно і тримаєте правильно так само вертикально, як він і розташований, далі натискаємо на рукоятку і направляємо на осередок пожежі.

Рятувальниця зазначила, що кожен із комбайнерів має бути проінспектованим та готовим до гасіння у першу чергу вогнища а тоді викликів до рятувальників, яким телефонувати за номером «101». Також уся техніка має бути обов’язково справною.

Ірина Зуб, головна інспекторка відділу запобігання надзвичайних ситуацій Кременчуцького міськрайонного управління ДСНС:

І на кожному комбайні має бути заземлення у вигляді цепка для того, щоб статика уходила в землю.

- Ви можете нам його показати?

- Так, канєшно.

Окрім цього на полі під час жнив має знаходитися автоцистерна з водою, роботу якої нам також показали ближче.

Ірина Зуб, головна інспекторка відділу запобігання надзвичайних ситуацій Кременчуцького міськрайонного управління ДСНС:

- Автоцистерна – це обов’язкова вимога пожежної безпеки під час жнив…вона розташована у центрі жнив для того, щоб ліквідувати пожежу ще до приїзду рятувальників. Он автоцистерна якраз на полі найближче до комбайнів. Після того, як збирається пшениця, залишається стерня і відразу передбачається технологічний процес, яки й передбачає за допомогою дисків все це обробити…змішується з землею. І унеможливлює їхнє горіння.

Також один із важливих пунктів – оборені поля, які допоможуть запобігти розгорання вогню далі за територію поля.

У тому, щоб не було подібних випадків пожеж, зацікавлена сама адміністрація приватних підприємств. Тож у їхніх завданнях - намагання забезпечити пожежну безпеку як серед працівників на комбайні, так і на самому полі.

Андрій Сидоров, директор групи компаній «Сімаль»:

- Ми проводимо навчання, тренінги, інструктажі а також забезпечсуємо засобами захисту пожежної безпеки ………як для самих працівників, так і для техніки, - пояснює та додає, що це того варте.

На питання, що ж можна сказати про людину, яка їдучи повз поле, викидає недопалок, підбирає слова…

Андрій Сидоров, директор групи компаній «Сімаль»:

- Ця людина не права. Тому, що вона наносить збитки не тільки сільгосппідприємствам, а й природі, суспільству і взагалі це не правильно, адже ви бачите наскільки воно все –кинь сірник і воно все настільки сухе, що буде багато біди

Адже затрати, наприклад, вигорівшого поля коливалися б у сотні тонн зерна… Один же комбайн в середньому коштує у понад 4 млн грн.

Перш за все, комбайнерам не можна курити: ані в салоні, ані на самому полі. Штрафи за таке, розповідає власник підприємства, виписуються в особистому порядку.

Однак, зазначає інспекторка, причиною пожеж стає і те, що інколи люди підпалюють стерню від нічого робити: щоб подивитися, як вона горить. Та й не завжди думають, до чого можуть призвести такі жарти.

Так, вчора, 19 липня, рятувальники гасили масштабну пожежі на полі у селі Максимівка. Горіло близько 30 га: стерні і пшениці, яку ще не встигли зібрати. Голвона загроза пожежі полягала в тому, що вона швидко поширювалася, доходячи до дерев на вулиці та самих житлових будинків, а також до коней, що були в загороді якраз проти даного поля. Велике загорання ліквідували за 2 години.

Це перша пожежа упродовж найближчих трьох років. Востаннє таке фіксували у липня 2018-го, коли згоріло близько 4,7 га культур у селі Ковалівка, а також 0, 07 га культур у Кривушах.

Тож рятувальники закликають усіх підприємців, які наразі займаються збиранням врожаю, берегти і величезні суми грошей – за врожай, і життя своїх працівників, і навколишнє середовище. Адже двох останніх, як відомо, за зекономлені на засобах протипожежної безпеки, уже не купиш.

Нагадаємо, Могло згоріти село: наслідки пожежі майже 30 га поля у Максимівці

Марина Соловей